Постанова № 24037052, 25.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р.Справа № 2-а-1050/10/2170

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -Яковлєва О.В.,

суддів -Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року, у справі за позовом Приватного підприємства ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про захист порушених прав та за позовом Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до Приватного підприємства ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом, в якому ставить вимоги до ДПІ у Генічеському районі Херсонської області про визнання неправомірними дій по організації перевірки та заборони використання акту перевірки від 22.01.2010 року, скасування рішень від 02.02.2010 року №0000282302 та №0000272302.

Вимоги обґрунтовано тим, що 22.01.2010 року працівниками податкового органу проведено перевірку ПП ОСОБА_1, про що складено акт №0018/21/10/23/НОМЕР_1, яким встановлено порушення п.6 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не забезпечення зберігання книги обліку розрахункових операцій і розрахункової книжки та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях зберігання не включених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

За результатами перевірки прийняті рішення від 02.02.2010 року №0000282302 та №0000272302 про застосування штрафних санкцій, на загальну суму 4080,00 гривень.

Вважає, що вищевказану перевірку проведено в порушення норм податкового законодавства, так як на час її проведення не надано наказу та направлення. Крім того, перевірку проведено за відсутності позивача.

Державна податкова інспекція у Генічеському районі Херсонської області звернулася до суду з позовом, в якому ставить вимоги до ПП ОСОБА_1 про стягнення з останньої штрафних санкцій, в сумі 4080,00 гривень, за порушення вимог вищевказаного закону.

Вважає, що ПП ОСОБА_1 порушено вищевказані вимоги податкового законодавства, так як перевіряючим не надано КОРО та алкогольні напої зберігались у місці не включеному до ЄДР.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року, позов ПП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а позов ДПІ у Генічеському районі Херсонської області задоволено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, ПП ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою її позов задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.01.2010 року працівниками податкового органу проведено перевірку ПП ОСОБА_1, про що складено акт №0018/21/10/23/НОМЕР_1, яким встановлено порушення п.6 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не забезпечення зберігання книги обліку розрахункових операцій і розрахункової книжки та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях зберігання не включених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

За результатами перевірки прийняті рішення від 02.02.2010 року №0000282302 та №0000272302 про застосування штрафних санкцій, на загальну суму 4080,00 гривень.

За результатом встановлених обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що проведена перевірка магазину є законною, а ПП ОСОБА_1 не забезпечено зберігання книги обліку розрахункових операцій та алкогольні напої зберігались в магазині, приміщення якого не внесено до ЄДР. Оскільки останнім порушено вищевказані норми закону -рішення про застосування штрафних санкцій є обґрунтованими та законними.

Судова колегія частково не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Статтями 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.

Проте, як слідує зі статті 11-1 вищевказаного закону - підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 вищевказаного, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вважаються позаплановими.

У межах повноважень, визначених даним законом органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

Таким чином, на підставі викладених правових позицій норм законодавства слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.

Перевірку позивача проведено у відповідності до вищевказаних норм закону, а саме згідно направлення на перевірку №02 від 22.01.2010 р. та графіку перевірок на січень 2010 року, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для визнання проведеної перевірки незаконною.

Відповідно до п. 6 ст. 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Із акту перевірки вбачається, що ПП ОСОБА_1 не забезпечено зберігання книги обліку розрахункових операцій. Даний факт не спростовано останнім, ні шляхом подання до ДПІ даних документів, ні під час судового у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції, у розмірі 680 грн., за порушення п. 6 ст. 3 вищевказаного закону.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на наступне.

Статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Порядком ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, передбачено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників. У разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством.

Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання (абз. 6 п. 2.1 Порядку). Довідка видається Департаментом або його регіональним управлінням, до якого була подана заява про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру, уповноваженому представнику заявника (керівнику чи іншій особі за довіреністю) або надсилається рекомендованим листом на адресу заявника. Довідка про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається протягом п'яти календарних днів від дати подання заяви, а довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру - протягом семи календарних днів від дати подання заяви.

Згідно ст. 17 ЗУ "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", передбачено штрафну санкцію за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Статтею 1 вищевказаного закону встановлено, що:

- місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

- місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами, або де є товарно-касові книги, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того чи оформлюється через них продаж інших товарів.

Відповідно до вищевказаної норми закону - поняття "місце торгівлі" та "місце зберігання" не є тотожними, а вимога щодо внесення місця торгівлі до ЄДР не передбачена діючим законодавством.

Судовою колегією встановлено, що магазин, який належить ПП ОСОБА_1, є саме місцем реалізації алкогольних напоїв, так як відповідає всім вимогам, які пред'являються для місць реалізації алкогольних напоїв в розумінні ст.1 вищевказаного закону.

Оскільки ПП ОСОБА_1 має відповідну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольним напоями та у своєму магазині здійснював саме їх реалізацію, що не потребує внесення приміщення магазину до ЄДР -вимоги податкового органу є безпідставними, а тому рішення про застосування штрафних санкцій є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Такої правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своєму рішенні по справі №К-20442/07 від 23 лютого 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАСУ, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року -скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позови Приватного підприємства ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області та Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до Приватного підприємства ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області №0000282302 від 02.02.2010 року про застосування до Приватного підприємства ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій, на суму 3400,00 гривень, за порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Стягнути з Приватного підприємства ОСОБА_1 (ЄДР НОМЕР_1) до державного бюджету штрафні (фінансові) санкції, на суму 680,00 гривень (шістсот вісімдесят гривень), на р/р 31116104700112*;101; призначення платежу 24103822, отримувач відділення Державного казначейства України в установі банку ГУДКУ у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010 за порушення п. 6 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко В.Л. Романішин