Рішення № 24026054, 09.04.2012, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 2-235/12

Провадження № 2/1001/235/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Лисюка О.Д.

при секретарі Ющенко Л.А.

з участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал-Банк» про визнання кредитного договору недійсним ,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з названим позовом стверджуючи, що 01.11.2011 року при проходженні нею паспортного контролю в аеропорту « Бориспіль-3» їй стало відомо про те, що 05.03.2008 року вона отримала в ПАТ «Універсал Банк» кредит в сумі 15000 гривень на споживчі цілі.

Стверджує, що жодних договірних відносин з ПАТ «Універсал Банк» вона не мала і не могла мати, оскільки покинула межі України 18.02.2008 року через аеропорт «Бориспіль» рейсом Київ-Тегеран і повернулася на Україну лише 07.09.2009 року.

Вважає, що кредитний договір № СL 22114 від 05.03.2008 року повинен бути визнаний недійсним.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги своєї довірительки підтримав в повному обсязі пояснивши, що 01.11.2011 року позивачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 мала намір вилетіти з України через аеропорт «Бориспіль» рейсом № 6342 Київ-Тегеран. При цьому вона мала паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1.

При проходженні паспортного контролю начальником 2-го віділення інспекторів прикордонної служби впс «Бориспіль-3» старшим лейтенантом Титовцем В.О. на підставі ухвали Баришівського районного суду Київської області від 24.02.2011 року щодо його довірительки було прийнято рішення про відмову в перетині державного кордону України та вилучено у паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1.

Виясняючи причину відмови ОСОБА_2 дізналася, що вищезазначена ухвала винесена відповідно до рішення Баришівського районного суду від 20.04.2010 року по цивільній справі № 2-166/10. З описової частини рішення його довірительці стало відомо про те, що 05.03.2008 року між нею та ПАТ « Універсал-Банк» було укладено кредитний договір № СL 22114 відповідно до умов якого, вона отримала кредит в сумі 15000 гривень на споживчі цілі. Цим же рішенням, з неї, на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 767 грн. 78 коп., судові витрати, що складалися з судового збору в сумі 247 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. В подальшому, через невиконання нею рішення суду, за поданням начальника ВДВС Баришівського РУЮ ухвалою районного суду від 24.02.2011 року щодо неї були встановлені тимчасові обмеження в праві виїзду за кордон.

Стверджує, що жодних договірних відносин з ПАТ «Універсал Банк» його довірителька не мала, оскільки в період укладення договору знаходилася за межами України, а тому, на підставі ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України просить суд винести рішення, яким визнати кредитний договір № СL 22114 недійсним.

Представник відповідача ПАТ « Універсал-Банк» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 05.03.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ « Універсал-Банк» було укладено кредитний договір № СL 22114 відповідно до умов якого, позивачка отримала кредит в сумі 15000 гривень на споживчі цілі.

Таким чином, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину зокрема, у правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі. Вона має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тому не можуть розглядатися як правочин ті фактичні дії особи, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилом частини 1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені в тому числі і частиною 3 ст.203 ЦК України.

Частина 3 ст.215 ЦК передбачає, що в разі, коли недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 18 лютого 2008 року в 11 год. 57 хвилин перетнула державний кордон України та через аеропорт « Бориспіль» покинула межі України вилетівши рейсом Київ - Тегеран столиці Ісламської Республіки Іран, де вона перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Ірані ( довідка Державної прикордонної служби України № 254/П-6185 від 21.11.2011року).

Згідно цією ж довідкою, ОСОБА_2 повернулася на України та о 12 год.17 хв. 07 вересня 2009 року перетнула Державний кордон України.

Таким чином судом достеменно встановлено, що в момент підписання кредитного договору № СL 22114 ОСОБА_2 знаходилася за межами України та не могла вчиняти будь-яких дій по укладенню даного договору.

Із пояснень представника позивача адвоката ОСОБА_1 вбачається, що паспорт громадянина України, його довірителька ОСОБА_2 загубила, чим і скористалися невідомі особи.

Твердження представника позивача, підтверджується візуальним оглядом паспорта громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_2 виданий 04 лютого 2010 року Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області, який знаходиться у позивачки і паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 виданий 18 липня 1995 року та був пред'явлений не встановленою особою в ПАТ « Універсал-Банк» під час оформлення документів на отримання кредиту. Дані документи були досліджені судом за матеріалами цивільної справи № 2-166 за 2010 рік ( а.с. 12 ).

Встановлені судом обставини підтверджуються матеріалами справи :

- копією паспорту ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 виданий 18 липня 1995 року;

- копією паспорту ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 виданий 04 лютого 2010 року;

- копією рішення про відмову в перетині державного кордону України від 01.11.2011року ;

- копією протоколу про вилучення документа,

- копією довідки посольства України в Ісламській Республіці Іран № 6166/36-500-2341 від 03.09.2009 року;

- копією довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України;

Сукупність приведених доказів, їх оцінка переконують суд, що вимоги позивачки є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Цивільне процесуальне законодавство встановлює правила розподілу судових витрат в залежності від того, на користь якої сторони (позивача чи відповідача) прийнято рішення по цивільній справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, у випадку якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, із відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 107,30 грн. відповідно до ст.4 ч.2 п.2 Закону України « Про судовий збір » від 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 1054 ЦК України, суд -

В и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал-Банк» про визнання кредитного договору недійсним, задовольнити в повному обсязі.

Визнати кредитний договір № СL 22114 від 05.03.2008 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ « Універсал-Банк», недійсним.

Стягнути із приватного акціонерного товариства « Універсал-банк » 107,30 грн. судового збору розрахунковий рахунок 31215206700016, код за ЄДРПОУ: 37862784, МФО банку: 821018, назва отримувача: Баришівський районний суд Київської області, банк отримувача: ГУДКСУ у Київській області м. Київ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Баришівський районний суд.

Суддя Баришівського районного суду О. Д. Лисюк