Вирок № 24025604, 27.04.2012, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 916/2689/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Гавриш Я.М.

з участю: секретаря Гуцуляк Г.Я.

прокурора Присяжнюка В.Я.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано - Франківськ, жителя АДРЕСА_1, освіта середня спеціальна, неодруженого, не працюючого, не судимого, гр.України, за ч.1 ст. 296 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Злочин було вчинено при наступних обставинах:

21.01.2012 року близько 01 год. ОСОБА_2, перебуваючи у нетверезому стані, знаходячись в центрі с.Олешів Тлумацького району Івано-Франківської області, неподалік автобусної зупинки, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, розпочав конфлікт із ОСОБА_1 Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_2 бажаючи проявити грубу силу та п'яну хвацькість, наніс удар рукою в обличчя та декілька ударів по тулубу ОСОБА_1, заподіявши тілесні ушкодження та фізичну біль. Від отриманих ударів той впав на землю, а підвівшись намагався втекти. Хуліганські дії ОСОБА_2 були припинені завдяки втручанню сторонніх осіб, які перешкодили останньому заподіювати тілесні ушкодження ОСОБА_1, відтягнувши його від потерпілого. Внаслідок цих дій ОСОБА_1 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, які викликали короткочасний розлад здоров'я у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забій м'яких тканин обличчя з травматичним набряком та синцем, забій м'яких тканин правого стегна та правого передпліччя з травматичним набряком, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись при нанесенні ударів у вищевказані ділянки.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та цивільний позов Тлумацької ЦРЛ про стягнення 1765 грн.56 коп. на відшкодування витрат на лікування потерпілого визнав повністю, показав, що 20.01.2012 року приблизно о 20 год. він зустрівся із своїми товаришами, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та хлопцем на ім'я ОСОБА_2. Під час зустрічі вони вирішили піти на дискотеку, яка мала відбутись в сільському клубі сусіднього села Олешів. Вони передзвонили до одного зі своїх знайомих, якого попросили, щоб той автомобілем їх підвіз. Діставшись до околиці с. Олешів той хлопець зупинився і сказав, щоб вони далі йшли пішки, бо він поспішає. Вони утрьох вийшли з салону автомобіля та пішли в напрямку центру села. Діставшись на місце, хтось із присутніх запропонував зайти до кафе «Домашня кухня», щоб випити по кілька грамів горілки. Після того, як вони зайшли у кафе, то ОСОБА_3 пішов та купив пляшку горілки. Присівши за один із столиків вони розпили придбану горілку. Йому здається, що коли вони сиділи за столиком у кафе, то до них приєднались ще якісь хлопці, але поіменно хто саме, він не пам'ятає. Розпивши придбане, вони вийшли на вулицю і направились до сільського клубу. В той час, коли він зайшов до приміщення клубу - там було всього кілька відвідувачів. Трохи потанцювавши він побачив, що до середини приміщення зайшов ОСОБА_1. Той підійшов до нього та попросив вийти поговорити. Він також мав на меті розмову з останнім, оскільки хотів знати за що той його кілька тижнів тому вдарив, коли він був на дискотеці п'яний. Вони удвох вийшли з клубу на вулицю та відійшли трохи в бік, щоб спокійно поговорити і щоб їм ніхто не заважав. В той час він на ОСОБА_1 вже ніякої образи не тримав, але просто хотів дізнатись чому той його тоді вдарив. Під час їхньої бесіди, ОСОБА_1 попросив вибачення за свій вчинок, сказав, що трохи тоді погарячкував і що також був п'яний, а інакше такого б не трапилось. Коли вони стояли, то до них ще підходив старший брат ОСОБА_1, ОСОБА_9, який попросив, щоб вони поводили себе розумно і не мали наміру щось доводити один одному бійкою. Він заспокоїв останнього та пообіцяв, що нічого не буде і той трохи постоявши, знову кудись пішов. Після цього ОСОБА_1 запропонував випити пива, яке мав із собою в знак примирення. Вони удвох розпили пляшку ємністю 2л. пива, потиснули один одному руку і розійшлись. Деякий час по тому, приблизно о 01 год. він разом із ОСОБА_5 вийшли із клубу та направились додому. Вони йшли по центральній вулиці села. Проходячи повз автобусну зупинку, що в центрі вони почули, що звідти лунають якісь голоси. Було чути, що хтось свариться на нецензурній лексиці, але хто саме вони за голосом визначити не могли. Коли підійшли ближче, то він впізнав ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 З їхньої бесіди зрозуміти нічого було не можливо. Він тільки бачив, що ті утрьох щось доказували ОСОБА_1 Підійшовши до них він попросив, щоб вони заспокоїлись та припинили сварку і в той час коли він говорив, ОСОБА_1 повернувся та пішов в напрямку свого будинку. Він чув, що той обурювався та щось собі бурмотав. Він випадково почув, що одним із висловів ОСОБА_1 його образив і крикнув, щоб той почекав. Він підійшов до нього і попросив повторити, що саме йому не сподобалось. Тоді ОСОБА_1 почав говорити, що недарма його побив і запитав, чи не хоче він знову «дістати». Почувши ці слова, він не втримався і вдарив його долонею в обличчя. Від отриманого удару ОСОБА_1 впав на землю і він наніс йому ще кілька ударів ногою, а потім присівши над ним знову його перепитав, що йому не сподобалось. Той щось продовжував бурмотіти, але що говорив ОСОБА_1, він не розібрав. Він бачив, що неподалік нього стояв його товариш ОСОБА_5, а де стояли решту хлопців, він не звернув уваги. Вони підійшли та почали відтягувати його на сторону, бажаючи припинити конфлікт. В той час ОСОБА_1 кудись пішов і він його більше не бив, а він ще трохи постояв і разом із ОСОБА_5 пішов додому.

У вчиненому щиро розкаюється, запевняє суд, що більше такого не повториться. Потерпілому повністю відшкодував спричинену злочином шкоду, останній не має до нього претензій майнового і не майнового характеру. Просить його суворо не карати.

У відповідності до ст. 299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, виходячи з показів підсудного, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч.1 ст.296 КК України, оскільки він грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що обтяжують покарання суд визнає: вчинення злочину особою у стані алкогольного сп'яніння.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд визнає: щире каяття підсудного; повне визнання та усвідомлення своєї вини; молодий вік; добровільне відшкодування спричиненої злочином шкоди та те, що потерпілий не має до нього претензій майнового та немайнового характеру і просить суворо не карати підсудного.

Суд враховує також дані про особу винного, а саме те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, від вчиненого злочину тяжких наслідків не наступило.

Суд вважає, що наявність зазначених вище декількох пом'якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та ряду позитивних даних про його особу, дають підстави суду призначити підсудному ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст. 296 КК України, у виді штрафу, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Позов Тлумацької центральної лікарні про стягнення з підсудного ОСОБА_2 - 1765 грн. 56 коп. затрачених коштів медичним закладом на лікування потерпілого ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст. 296 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання 2500 (дві тисяч п'ятсот) грн. штрафу.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Цивільний позов Тлумацької ЦРЛ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Тлумацької центральної районної лікарні р/р. 35417001001088, МФО 836014, код 01993658 ГУДК м. Івано-Франківськ - 1765 (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять) грн. 56 коп. на відшкодування витрат за лікування потерпілого - ОСОБА_1.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення, через Тлумацький районний суд.

Головуючий Я.М. Гавриш