ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2012 р. Справа № 2025/2а-7902/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.02.2012р. по справі № 2025/2а-7902/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради
про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, в якому просить:
Визнати дії Відповідача такими, що були помилково здійснені відносно нарахування та виплати в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зобов'язати Відповідача усунути порушення і провести перерахунок згідно ст. 48 Закону України №796-ХП від 28.02.1991р. щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2011 р. та виплатити згідно ст. 48 Закону України №796-Х1І від 28.02.1991р. щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2011 р.
Зобов'язати Відповідача призначити (встановити) та виплачувати мені в подальшому як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи II категорії , щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ.
Судом першої інстанції справу розглянуто в порядку скороченого провадження.
Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.02.2012 року зазначений позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області щодо недонарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік позивачу відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік позивача, інваліда 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, виходячи з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, та провести виплати з урахуванням виплаченої суми за цей рік.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.02.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів Бюджетного кодексу України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", ст. ст. 62, 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 95 Конституції України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з незаконності дій Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області з приводу нарахування та виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення у 2011 році.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до ІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення особам, віднесеним до ІІ категорії, виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у 2011 році допомога на оздоровлення виплачена позивачеві у розмірі 100грн.
Разом із тим, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідач в порушення вимог законодавства керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.
Отже, відповідачем неправомірно у 2011 році нараховано грошову допомогу на оздоровлення позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на одержання щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до розмірів, передбачених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак при цьому зауважує, що судом першої інстанції необґрунтовано зобов'язано відповідача здійснити такий перерахунок та виплату коштів з розміру 4 мінімальних заробітних плат, оскільки ОСОБА_1 є особою, віднесеною до ІІ категорії, а тому згідно приписів ст. 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення йому повинна виплачуватись в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відносно позовних вимог про зобов'язання відповідача виплачувати в подальшому позивачеві допомогу на оздоровлення з розміру мінімальних заробітних плат колегія суддів зазначає наступне.
З положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
В цьому зв'язку суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, та невідповідність висновків суду обставинам справи підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області судовий збір, оскільки при поданні апеляційної скарги його сплачено не було.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради задовольнити частково.
Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.02.2012р. по справі № 2025/2а-7902/11 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Лозівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Лозівської міської ради щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат згідно ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2011 рік.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Лозівської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за 2011 рік щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат згідно ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Лозівської міської ради (мікрорайон № 4, буд. 73, м. Лозова, Харківська обл., 64600) судовий збір у розмірі 16 грн. 10 коп. (шістнадцять гривень десять копійок), який має бути направлено за реквізитами: отримувач -УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок -31210206781011, код класифікації доходів бюджету -22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.
Судове рішення № 24024072, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2025/2а-7902/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: