Рішення № 24023448, 08.05.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.12 Справа№ 5015/1519/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ «Енергозберігаючі технології», с.Зарічне

до відповідача: Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м.Львів

про: стягнення 23 562,92 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 -представник (Довіреність № 13 від 03.04.2012р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 -головний спеціаліст юр. відділу (Довіреність № 05/2011 від 02.09.2011р.)

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ «Енергозберігаючі технології», с.Зарічне до відповідача -Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м.Львів про стягнення 23 562,92 грн.

Ухвалою суду від 17.04.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.05.2012 р.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання, відповідно до якого позивач, в порядку ст. 22 ГПК України відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 55,86 грн. 3 % річних та 70,31 грн. інфляційних втрат і просить суд провадження у справі в цій частині припинити.

В частині стягнення 23 436,75 грн. основного боргу представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача згідно клопотання від 08.05.2012 р. позовні вимоги в частині суми основного боргу визнав, в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат просив суд провадження у справі припинити.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

20.12.2010 р. між сторонами у справі укладено Договір № 73 на виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції об'єкту, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання за завданням відповідача, своїми силами і засобами виготовити згідно будівельних норм та правил проектно-кошторисну документацію по об'єкту: «Реконструкція сантехвузлів та душових кімнат школи-інтернат № 2, вул.. Просвіти,2», а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити розроблену позивачем документацію.

У відповідності до п. 2.1 Договору вартість робіт щодо розробки проектної документації включає в себе відшкодування витрат та плату за виконані роботи і становить 23 436,75 грн., у тому числі ПДВ - 3 906,12 грн. (згідно ДБН Д. 1.1-7).

Як встановлено судом договірні зобов'язання позивач виконав належним чином та 30.12.2010 р. по Акту № 73-п/2010/1 передав відповідачу роботи на загальну суму 23 436,75 грн. Акт підписано представником відповідача без жодних застережень.

Пунктами 2.3-2.5 Договору передбачено, що відповідач проводить оплату робіт, згідно актів виконаних робіт, при умові поступлення коштів по даному об'єкту. У випадку відсутності поступлення коштів відповідач має право відтермінувати проведення оплати.

Повна оплата виконаних робіт щодо розробки документації здійснюється відповідачем після завершення робіт та підписання сторонами акта здавання-приймання робіт, при умові наявності фінансування по даному об'єкту.

Як вбачається із матеріалів справи після підписання сторонами Акту № 73-п/2010/1 від 30.12.2010 р. відповідач виконаних позивачем робіт не оплатив.

03.03.2012 р. позивач направив на адресу відповідача Лист-вимогу № 39 від 03.03.2012 р., відповідно до якого просив в семиденний термін з моменту отримання даного листа-вимоги виконати зобов'язання за Договором № 73 від 20.12.2010 р.,зокрема провести погашення заборгованості в сумі 23 436,75 грн.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, викладена у листі вимога позивача залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За порушення строків виконання грошового зобов'язання позивачем було нараховано відповідачу 55,86 грн. 3% річних та 70,31 грн. інфляційних втрат. Проте, згідно клопотання від 08.05.2012 р. позивач від позову в частині стягнення інфляційних та 3 % річних відмовився.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 73 на виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції об'єкту від 20.12.2010 р.

Згідно визначення ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Судом встановлено, що на виконання договірних зобов'язань позивачем було виконано на користь відповідача роботи по виготовлення проектно-кошторисної документації з реконструкції сантехвузлів та душових кімнат школи-інтернат № 2, вул. Просвіти, 2.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується представленим суду Актом № 73-п/2010/1 від 30.12.2010 р., який відповідач підписав без жодних застережень та зауважень.

Пункт 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України передбачає обов'язок замовника сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

У п.2.5 Договору сторони погодили, що повна оплата виконаних робіт щодо розробки документації здійснюється відповідачем після завершення робіт та підписання сторонами акта здавання-приймання робіт, при умові наявності фінансування по даному об'єкту.

Згідно положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що 03.03.2012 р. позивач направив на адресу відповідача Лист-вимогу № 39 від 03.03.2012 р., відповідно до якого просив в семиденний термін з моменту його отримання сплатити заборгованості в сумі 23 436,75 грн.

Однак, як встановлено в процесі розгляду справи договірних зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт відповідач не виконав, про наявність обставин, які б перешкоджали проведенню оплати за виконані роботи позивача не повідомив.

За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 23 436,75 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 70,31 грн. інфляційних втрат та 55,86 грн. 3% річних, то суд приймає відмову позивача від позову в цій частині та припиняє провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір покладається на сторони, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 887, 889 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 10, Ідентифікаційний код 04056049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», (81795, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Зарічне. Ідентифікаційний код 20808038) 23 436,75 грн. основного боргу; 1 600,88 грн. судового збору.

3. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 70,31 грн. інфляційних втрат та 55,86 грн. 3% річних.

4. В частині стягнення 70,31 грн. інфляційних втрат та 55,86 грн. 3% річних провадження у справі припинити.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.05.2012 р.