Рішення № 24021606, 24.04.2012, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі :

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів -Бондаренко Н.В., Демянчук С.В.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" на рішення Здолбунівського районного суду від 14 лютого 2012 року у справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Здолбунівського районного суду від 14 лютого 2012 року ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв"язку з передчасністю його пред"явлення.

Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ПАТ КБ "Приватбанк" оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник позивача зазначає, що 1 вересня 2011 року Банком запропоновано відповідачу здійснити часткове списання заборгованості, якщо до 30.11.2011 року в касу банківської установи ним буде внесено 15 965,76 грн. за наступним графіком: до 15 вересня 2011 року -10% від суми погашення, до 15 жовтня 2011 року -20% від суми погашення та решту до 30 листопада 2011 року.

На думку апелянта, суд помилково розцінив дану пропозицію як таку, що вносить зміни до кредитного договору від 11 січня 2008 року та наголошує, що додаткової угоди до кредитного договору з відповідачем не укладалося та не підписувалося, зміни до даного договору, у відповідності до ст.ст. 639, 654, 1055 ЦК України не вносилися.

Крім того, апелянт зазначає, що відповідач не тільки порушив умови кредитного договору від 11 січня 2008 року, а також не дотримався графіку погашення, запропонованого Банком, оскільки прострочив сплату другого платежу та не сплатив решту боргу.

Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні ______________________

Справа № 2-1102/11 Головуючий у І інстанції -Мішура В.С.

Провадження № 22-ц 1790/576/2012 Доповідач -Шимків С.С.

вимоги задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився втретє. З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що повідомлення про явку в суд було йому вручене 11 квітня 2012 року. Його клопотання про перенесення розгляду справи визнається апеляційним судом неповажним. Неявка ОСОБА_1 в суд не перешкоджає розглядові справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, суд першої інстанції вказаних вимог закону належним чином не виконав.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що відповідач незначно порушив умови кредитного договору, а також те, що між сторонами фактично виникли нові умови погашення заборгованості у зв"язку з чим позов пред"явлено передчасно.

Погодитися з такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду не може.

З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2008 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 13 000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки - 24 місяці.

Даний договір складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою, з чим відповідач був ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом.

Згідно ст.ст. 626, 629, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Прийняті на себе зобов'язання ПАТ КБ „Приватбанк" виконало, перерахувавши в повному обсязі кошти відповідачу ОСОБА_1.

У порушення умов Договору, позичальник кредитні кошти у повному обсязі не повернув та не здійснював своєчасно сплату відсотків за користування ними, у зв'язку з чим, станом на час розгляду справи, у нього виникла заборгованість у розмірі 20 919 грн.13 коп..

Згідно ст. 526, 530, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції помилково розцінив пропозицію позивача про часткове списання відповідачу заборгованості, шляхом внесення відповідачем коштів за встановленим графіком, як внесення змін до договору.

Даний висновок суперечить нормам матеріального права, які наведені вище, а тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Розмір заборгованості відповідачем не спростований.

Судові витрати слід віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст. 303, 305, 309 п.п. 3, 4, ч. 1, 313-316 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1050, 1055 ЦК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити.

Рішення Здолбунівського районного суду від 14 лютого 2012 року скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ "Приватбанк" ( вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 14360570) 20 919 грн. 13 коп. - заборгованості за кредитним договором, 433 грн. 78 коп. - судових витрат за розгляд справи судом першої та апеляційної інстанції.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Бондаренко Н.В.

Демянчук С.В.