Ухвала суду № 24016413, 27.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року справа №2а/1270/199/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Полторацькій С.С.,

за участю представника відповідача Артюхової Л.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» та Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/199/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» до Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання до органу державного казначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року в розмірі 2906841 гривня.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2012 року позовні вимоги задоволені частково, а саме, визнано протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у неподанні до органу казначейства висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість за серпень 2011 року. В задоволенні інших позовних відмовленою. Задовольняючи частину позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за наявності встановленої перевіркою відповідача суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача, орган податкової служби зобовязаний був у пятиденний строк після закінчення перевірки подати до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, але не зробив цього. Відмовляючи в частині позовних вимог, суд зазначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки з часу набрання чинності Податковим кодексом України органи державного казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкового органу.

Не погодившись з постановою суду позивач та відповідач Стаханівська обєднана державна податкова інспекції у Луганській області Державної податкової служби подали апеляційні скарги, при цьому позивач просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю, а відповідач просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачем до Стаханівської ОДПІ Луганської області було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2011 року (вх. від 16.09.2011 № 9007651459, уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року від 25.08.2011 № 9007228346) та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 2 906 841,00 грн.

В період з 02.11.2011 по 16.11.2011Стаханівською ОДПІ Луганської області проводилася позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Стаханівський завод технічного вуглецю» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено довідку від 18.11.2011 за № 481/23-05389959, у висновках якої зазначено, що перевіркою підтверджено відображене ПАТ «Стаханівський завод технічного вуглецю» у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 2 906 841,00 грн. та позитивне значення у сумі 1 729 607,00 грн.

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. а) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 14.1.18 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування відємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. 7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 200.12 та 200.13 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення перевірки орган державної податкової служби протягом у пятиденний строк зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010р. № 960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12. 2010 р. за N 1387/18682. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану.

Положення вищенаведеного Порядку встановлюють взаємодію податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, представники одного відповідача держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обовязки.

Незважаючи на наявність суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, що підтверджено відповідною перевіркою податкового органу, зазначений висновок про відшкодування податку на додану вартість у передбачений законодавством пятиденний строк податковим органом до органу державного казначейства не подавався, у звязку з чим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно задоволені позовні вимоги в частині визнання бездіяльності Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби протиправною.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції послався на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками, оскільки у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження такої бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Разом з тим, в судове засідання представником податкового органу наданий висновок від 24 лютого 2012 року про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначено, що відшкодуванню з бюджету на користь позивача підлягає сума в розмірі 2906841 гривня, на чому і наполягав в позові позивач. Зазначений висновок Стаханівською обєднаною державною податковою інспекцією у Луганській області Державної податкової служби поданий до органу державного казначейства для подальшого виконання.

Таким чином, оскільки позивачем в період апеляційного оскарження виконані вимоги пункту 200.12 статті 200 Податкового Кодексу України, колегія суддів вважає, що в подальшому відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість повинно проводитись не шляхом стягнення останніх з Державного бюджету України на користь позивача за судовим рішенням, а відповідно до вимог пункту 200.12 статті 200 ПК України.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні, у звязку з чим апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Повний текст ухвали виготовлено 3 квітня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю» та Стаханівської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/199/2012 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова