Постанова № 24012173, 26.04.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 р. Справа № 2-а-5548/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби до Пансіонату "Явір" Тернопільського держлісгоспу про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у Скадовському районі Херсонської області звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Пансіонату «Явір» Тернопільського держлісгоспу (далі відповідач, Пансіонат «Явір»), в якому просить стягнути податковий борг у загальній сумі 3 353,93 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що станом на 18.10.2011 року за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 3 353,93 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань, а саме:

- з частини чистого прибутку державних підприємств у сумі 2210,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.07.2009 року № 0005701501/0;

- по земельному податку з юридичних осіб у сумі 1 143,93 грн. на підставі розрахунку земельного податку від 24.01.2009 року №487 та податкового повідомлення-рішення від 23.07.2009 року № 0005651501/0.

Оскільки відповідач добровільно не сплатив вказаний податковий борг, позивач просить його стягнути у судовому порядку.

Ухвалою суду від 09.11.2011 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 26.04.2012 року здійснено процесуальне правонаступництво позивача шляхом заміни Державної податкової інспекції у Садовському районі Херсонської області на Державну податкову інспекцію у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби (надалі - позивач, ДПІ).

В судове засідання, призначене на 26 квітня 2012 року сторони не зявилися, позивач надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повернуте до суду поштове відправлення з позначкою «за закінченням терміну зберігання», направлене на адресу відповідача відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така кореспонденція вручена належним чином (ч. 11 ст. 35 КАС України).

Згідно з п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки Головного управління статистики у Херсонській області Пансіонат «Явір» Тернопільського держлісгоспу зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа виконавчим комітетом Скадовської районної ради 18.02.1992 року.

Враховуючи, що спірні правовідносини між сторонами виникли у 2009 році, тому суд застосовує законодавство, діюче на момент існування цих правовідносин.

Щодо податкового боргу з частини чистого прибутку в сумі 2210,00 грн., судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2009 року фахівцями ДПІ було проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності, якою встановлено порушення вимог п. 3 Постанови КМ України № 68 від 29.01.2007 року «Про порядок відрахувань господарськими організаціями до державного бюджету частини прибутку (доходу)», п. 16.4 ст.16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі Закон України № 2181-ІІІ) щодо неподання декларації по податку на прибуток за 11 місяців 2008 року та розрахунку чистого прибутку за 1 квартал 2006 р., півріччя 2006 р., 9 місяців 2006 р., 2006 рік, 1 квартал 2007 р., півріччя 2007 р., 9 місяців 2007 р., 2007 рік, 1 квартал 2008 року, півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 2008 рік, 1 квартал 2009 року, про що складено акт від 21.07.2009 року № 593/15/22750960. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.07.2009 року № 0005701501/0, яким визначено суму грошового зобовязання за штрафними санкціями у розмірі 2210,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу 31.07.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення. Судом встановлено, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ).

Згідно зворотного боку облікової картки, станом на 31.12.2011 року відповідач не сплатив узгоджені грошові зобов'язання з частини чистого прибутку у сумі 2 210,00 грн.

Щодо податкового боргу по земельному податку в сумі 1143,93 грн., судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2009 року відповідачем до ДПІ подано розрахунок земельного податку на 2009 рік № 487 на загальну суму 2 224,24 грн., згідно якого щомісячна сума земельного податку, що підлягає сплаті, складає: за січень-листопад 2009 року - 185,35 грн., за грудень 2009 року - 185,39 грн.).

Відповідно до Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-XII, який був чинний до 01.01.2011 року, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно розрахунку податкового боргу, відповідач не сплатив узгоджені грошові зобов'язання по земельному податку за період з серпня по грудень 2009 року у сумі 1112,14 грн.

Також, згідно матеріалі справи, 21.07.2009 року фахівцями ДПІ здійснено перевірку своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб, якою встановлено порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. та пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ щодо несвоєчасної сплати земельного податку, про що складено акт від 21.07.2009 року № 594/15-22750960. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.07.2009 року № 0005651501/0, яким визначено суму грошового зобовязання за штрафними санкціями у розмірі 188,57 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу 23.07.2009 року, про що свідчить підпис керівника на корінці податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось.

Згідно розрахунку податкового боргу, відповідач частково не сплатив узгоджені грошові зобов'язання по земельному податку за податковим повідомленням-рішенням № 0005651501/0 від 23.07.2009 року у сумі 31,79 грн.

Таким чином, згідно зворотного боку облікової картки, станом на 31.12.2011 року загальна сума несплаченого грошового зобов'язання по земельному податку складає 1143,93 грн.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (ст.5 п.5.4 пп.5.4.1 Закону України № 2181-ІІІ).

Враховуючи, що податкові зобовязання відповідача на загальну суму 3 353,93 грн. є узгодженими податковими зобовязаннями, які не сплачені в строки, встановлені Законом України № 2181-ІІІ , вказана сума є податковим боргом відповідача.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було сформовано та вручено відповідачу першу податкову вимогу від 10.08.2009 року за № 1/130, у зв'язку з несплатою заборгованості відповідачу вручено другу податкову вимогу від 11.11.2009 року за № 2/141.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника станом на 31.12.2011 року відповідач загальну суму податкового боргу у розмірі 3 353,93 грн. не сплатив.

Положенням п.п. 20.1.18 п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органу податкової служби звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів, які перебувають у власності платника, здійснюється за рішенням суду:

- шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків (п. 95.3 статті 95 ПК України);

- шляхом стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (п. 95.4 статті 95 ПК України).

Оскільки, сума несплаченого податкового боргу підтверджена наявними у справі документами, а відповідач не скористався правом надати суду заперечення проти вказаного позову або докази щодо сплати вказаного боргу, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог ДПІ про стягнення з Пансіонату "Явір" Тернопільського держлісгоспу податкового боргу на загальну суму 3 353,93 грн., в тому числі з частини чистого прибутку у сумі 2 210,00 грн., по земельному податку у сумі 1143,93 грн.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби до Пансіонату "Явір" Тернопільського держлісгоспу про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Пансіоната "Явір" Тернопільського держлісгоспу (код ЄДРПОУ 22750960, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне) податковий борг на загальну суму 3353,93 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, у тому числі:

- в доход Державного бюджету України з частини чистого прибутку у сумі 2 210,00 грн. (дві тисячі двісті десять гривень);

- в доход місцевого бюджету Лазурненської селищної ради по земельному податку у сумі 1143,93 грн. (одна тисяча сто сорок три гривні 93 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.1.5