Постанова № 24012024, 07.05.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1830/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Левченка Д.В.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2012 року Полтавський міський центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 2200,87 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на момент отримання статусу безробітного в Полтавському міському центрі зайнятості ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та незаконно отримав допомогу по безробіттю у загальному розмірі 2200,87 грн, в тому числі за період з 20.10.2009 по 30.06.2010 у розмірі 1978,94 грн та за період з 28.07.2010 по 04.01.2011 у розмірі 221,93 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнавав, просив задовольнити адміністративний позов. Вказував, що він дійсно з 14.08.1997 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа і на даний час не знятий з обліку державним реєстратором. Зазначав, що він не відмовляється погашати борг перед Полтавським міським центром зайнятості і у разі наявності у нього коштів буде його сплачувати.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2009 та 28.07.2010 ОСОБА_2 звернувся до Полтавського міського центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданих заявах він зазначав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договір цивільно-правового характеру, не є членом особистого селянського господарства, пенсію не отримує, не має права на пенсію за вислугу років.

Наказом Полтавського міського центру зайнятості від 20.10.2009 №НТ091020 та наказом від 28.07.2010 №НТ100728 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Із персональних карток ОСОБА_2 судом встановлено, що останній знятий з обліку в Полтавському міському центрі зайнятості на підставі наказів від 01.07.2010 №НТ100701 та від 05.01.2011 № НТ110105.

Як вбачається із матеріалів справи, за період перебування ОСОБА_2 на обліку в Полтавському міському центрі зайнятості, ним отримано допомогу по безробіттю у загальному розмірі 2200,87 грн, в тому числі згідно довідки Полтавського міського центру зайнятості від 03.10.2011 №1650111451 за період з 20.10.2009 по 30.06.2010 ним отримано допомогу по безробіттю у сумі 1978,94 грн та згідно довідки Полтавського міського центру зайнятості від 03.10.2011 №1650111452 за період з 28.07.2010 по 04.01.2011 ним отримано допомогу по безробіттю у сумі 221,93 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-ХІІ від 01.03.1991 (далі - Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "б" пункту 3 статті 1 Закону № 803-ХІІ передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Як слідує із актів №462 та №463 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 06.10.2011, які аналогічні за своїм змістом, відповідно до особистої заяви ОСОБА_2 від 04.10.2011 та наданого свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи НОМЕР_2 від 14.08.1997 підтверджено факт реєстрації останнього як суб'єкта підприємницької діяльності з 14.08.1997 та факт відкритої підприємницької справи в період перебування на обліку в Полтавському міському центрі зайнятості з 13.10.2009 по 01.07.2010 (акт №462) та з 21.07.2010 по 05.01.2011 (акт №463).

Судом встановлено, що факт реєстрації відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи саме 14.08.1997 підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (дата видачі 03.09.1997).

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що відповідачем у заявах про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю від 20.10.2009 та 28.07.2010 були вказані недостовірні відомості про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що призвело до безпідставного отримання ним допомоги по безробіттю у загальному розмірі 2200,87 грн, в тому числі за період з 20.10.2009 по 30.06.2010 у розмірі 1978,94 грн та за період з 28.07.2010 по 04.01.2011 у розмірі 221,93 грн.

Таким чином, оскільки відповідач на момент надання йому статусу безробітного - 20.10.2009 та 28.07.2010 мав статус суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, то відповідно допомогу по безробіттю ним отримано незаконно. Станом на момент розгляду справи відповідач не припинив підприємницьку діяльність в установленому законом порядку.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На виконання приписів зазначеної норми Полтавським міським центром зайнятості 06.10.2011 видано накази №336 та №337 про повернення ОСОБА_2 виплаченої йому допомоги по безробіттю.

Копії вказаних наказів були направлені на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернулися на адресу Полтавського міського центру зайнятості з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Як встановлено судом та не заперечувалося відповідачем, на момент розгляду справи сума коштів у загальному розмірі 2200,87 грн останнім на розрахунковий рахунок Полтавського міського центру зайнятості не повернута. Відповідач в ході судового розгляду справи не заперечував проти задоволення позову, вказуючи на те, що суму отриманої допомоги по безробіттю не відшкодував в зв'язку з відсутністю коштів.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Полтавського міського центру зайнятості (р/р №37176165603202 банк: ГУДКС в Полтавській області м. Полтава, МФО 831019, код ЗКПО 22534038) суму допомоги по безробіттю в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 травня 2012 року.

Суддя О.В. Гіглава