Постанова № 24010495, 18.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3686/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріБерднику С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у сумі 510грн.

ВСТАНОВИВ:

21.03.2012р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в якому прокурор просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до державного бюджету на р/р 31118106700002, МФО 805012, ЗКПО 23928791, код штрафу 21081100, УДКУ у Дніпропетровській області, накладені на неї адміністративно - господарський штраф за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про накладання фінансових санкцій №138404 від 06.10.2011р. у сумі 510 (п'ятсот десять)грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Внаслідок порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» на власника транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_1 фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 був накладений штраф в розмірі 510грн., який на час подання даного адміністративного позову не був сплачений відповідачем.

Ухвалою суду від 22.03.2012р. провадження по справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти адміністративного позову відповідач суду не надав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення осіб, які беруть участь у справі, належним чином про розгляд даної адміністративної справи за їх участі та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи термін розгляду адміністративної справи, передбачений ст.122 КАС України, а саме: адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за доказами, наявними в матеріалах справи та даної явки сторін.

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та зазначається, що потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Всупереч вимогам ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.

Відповідно до ст.35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія постанови від 06.10.2011р.; копія поштового повідомлення; копія акту від 22.09.2011р. за №216787; копія реєстру поштового відправлення вихідної кореспонденції.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.09.2011р. державними інспекторами територіального управління Головної автотранспортної інспекції у Дніпропетровській області було проведено рейдову перевірку, за результатами якої був виявлений факт надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення ліцензійної картки водієм ОСОБА_4 на автомобілі НОМЕР_1, чим порушено вимоги ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Посадовими особами, зазначеними вище, був складений акт від 22.09.2011р. №216787 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Акт був підписаний водієм транспорту без зауважень та заперечень, що свідчить про визнання ним скоєного правопорушення.

Начальником територіального управління Головної автотранспортної інспекції у Дніпропетровській області Бузяковим Р.М., на підставі п.п.25, 27 Порядку здійснення державного контролю автомобільному транспорті від 08.11.2006р. №1567, винесено постанову від 06.10.2011р. №138405 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 фінансової санкції в сумі 510грн. за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт, а саме: згідно із ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», тягне за особою накладання штрафу в розмірі 510грн.

Акт від 22.09.2011р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №216787 та постанова від 06.10.2011р. №138405 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 фінансової санкції в сумі 510грн. були направлені на адресу відповідача, але 14.11.2011р. конверт був повернутий на адресу позивача у зв'язку зі спливом строку зберігання поштової кореспонденції, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, при вирішені питання про правомірність стягнення адміністративно - господарських санкцій, слід виходи із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності відповідача складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративних санкцій. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим правопорушенням та його наслідками.

На момент звернення позивача до суду, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 не сплатив адміністративно - господарський штраф за порушення вимог ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в розмірі 510грн. до державного бюджету.

При цьому, постанова від 06.10.2011р. №138405 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 фінансової санкції в сумі 510грн. за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт відповідачем також оскаржувана не була.

У відповідності до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст.39 цього Закону, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Відповідно до п.28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено постанову.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких підстав, суд вважає позовні вимоги Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державного бюджету України (на р/р 31118106700002, МФО 805012, ЗКПО 23928791, код штрафу 21081100, УДКУ у Дніпропетровській області, накладені на неї адміністративно - господарський штраф за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про накладання фінансових санкцій №138404 від 06.10.2011р. у сумі 510 (п'ятсот десять)грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 13 квітня 2012 року

Суддя Є.О. Жукова