ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2012 р.Справа № 2-а-6173/10/2170
Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Романішина В.Л.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «Ресурснафта»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Ресурснафта»до державної податкової інспекції в Білозерському районі Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
15.11.2010 року приватне підприємство «Ресурснафта»звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Білозерському районі Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001502301/0 від 05.11.2010 року та № 0001512301/0 від 05.11.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову приватному підприємству «Ресурснафта».
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 01.03.2011 року приватне підприємство «Ресурснафта»подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач посилається на те, що при розгляді адміністративної справи підприємством було надано всі необхідні докази фактичності здійснення господарської операції між ПП «Ресурснафта»та ПП «Арт-Сенсіс», тобто підтверджено товарність операції, у зв'язку з чим вважає безпідставним визначення підприємству податкових зобовязань.
Зважаючи на викладене в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року та постановлення нової, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 26.10.2010 року по 28.10.2010 року державною податковою інспекцією в Білозерському районі Херсонській області була проведена виїзна позапланова документальна перевірка приватного підприємства «Ресурснафта»щодо відображення в бухгалтерському та податковому обліку фінансово-господарських операцій та взаєморозрахунків з підприємствами, операції щодо купівлі-продажу, яких визнано нікчемними за період з 01.01.2009 року по 01.05.2010 року..
За результатами вказаної перевірки складено акт № 670/23-020-33487283 від 01.11.2010 року, на підставі якого державною податковою інспекцією в Білозерському районі Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001502301/0 від 05.11.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції всього на суму 15000 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001512301/0 від 05.11.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції всього на суму 17500 грн.
В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ПП «Ресурснафта» вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у грудні 2009 року на загальну суму 10 000 грн. та занижено суму податку на прибуток у 4 кварталі 2009 року на суму 12500 грн.
В акті про результати виїзної позапланової документальної перевірки приватного підприємства «Ресурснафта»податковим органом зазначено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту та валових витрат суми ПДВ та суми витрат по операціях з ПП «Арт-Сенсіс», які фактично не здійснювались та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ПП «Ресурснафта», зважаючи на наступне:
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
В акті перевірки зазначено, що ПП «Ресурснафта»було укладено з ПП «Арт-Сенсіс»договір поставки паливно-мастильних матеріалів.
В підтвердження здійснення зазначеної господарської операції ПП «Ресурснафта»були надані податкова накладна, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, які нібито були виписані ПП «Арт-Сенсіс»за підписом директора ОСОБА_2
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з порушенням кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, а також вчинення службового підроблення, Комсомольським районним судом м. Херсона було надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності, своєчасності та перерахування і сплати податків ПП «Ресурснафта»по взаємовідносинах з іншими підприємствами, зокрема ПП «Арт-Сенсіс», зважаючи на те, що в ході проведеної перевірки зазначеного підприємства встановлено відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.
Згідно пояснень директора ПП «Арт-Сенсіс»ОСОБА_2, наданих старшому оперуповноваженому ГВПМ ДПІ у м. Херосні, старшому лейтенанту податкової міліції Крижанівському Ф.В., Кашпрук Ігор Борисович зазначив, що він за грошову винагороду зареєстрував на своє ім'я приватне підприємство «Арт-Сенсіс», від імені якого господарську та фінансову діяльність не здійснював, податкові, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не підписував, про угоди з іншими фірмами нічого не знає.
Таким чином, ОСОБА_2 підтвердив, що підписи на всіх документах бухгалтерського та податкового обліку йому не належать та є підробленими.
Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи зазначене, подані ПП «Ресурснафта»документи не можуть вважатися належним чином оформленими первинними документами, а тому не можуть бути належними доказами здійснення господарської операції та, відповідно, підставою для формування податкового кредиту підприємства та віднесення витрат до складу валових.
Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що в товарно-транспортній накладній та подорожньому листі на перевезення бензину 25.12.2009 року, не зазначено пункт навантаження та пункт розвантаження, а зазначено лише м. Херсон та Миколаївська область, Жовтневий район, що унеможливлює встановлення реальності поставки.
Зважаючи на все вищезазначене колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що в даному випадку відсутні належні підтвердження здійснення господарської операції з поставки паливно-мастильних матеріалів, у зв'язку з чим ПП «Ресурснафта»неправомірно було віднесено до податкового кредиту та валових витрат підприємства витрати по операції з ПП «Арт-Сенсіс», тому визначені державною податковою інспекцією у Білозерському районі Херсонської області податковіповідомлення-рішення є правомірними, обґрунтованими та скасуванню не підлягають.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Ресурснафта»залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Бойко А.В.
Судді: Романішин В.Л.
Яковлєв О.В.
Судове рішення № 24008185, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-6173/10/2170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: