Рішення № 24005371, 10.04.2012, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

10.04.2012

Справа №2- 843/2011 рік

№2/2012/804/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року Жовтневий районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Іванової І.В.

за участю секретарів Козир К.М., Земськової К.А.

Железнової Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розподіл та припинення права власності , суд-

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про перерозподіл спадщини.

5 серпня 2010 року позивачі уточнили свої позовні вимоги та просили надати у володіння та користування частки квартири в натурі.

18 березня 2011 року позивачі надали уточнену позовну заяву, в якій просили припинити право власності відповідачки на 1/20 частку квартири №7, що знаходиться в АДРЕСА_1, вартість якої складає 8900 грн. та виділити їм у власність вищевказану квартиру.

У обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 була ними та ОСОБА_7 була приватизована 13 травня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло №6-94-13334 та знаходиться у спільній часткові власності .

Останніх п'ять років ОСОБА_7 хворіла, доглядав її постійно та опікувався нею її онук ОСОБА_3, який постійно мешкав з нею і мав спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла.

Після смерті ОСОБА_7 залишила заповіт на свого онука ОСОБА_3, відповідно до якого він отримав у спадщину 1/5 частину вищевказаної квартири.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ѕ частки спадкового майна ОСОБА_3 отримав 6 червня 2009 року.

Свідоцтво про право на спадщину на ј частку спадкового майна не видано, тому, що відповідачка ОСОБА_6, донька ОСОБА_7, яка на час смерті матері була пенсіонеркою і мала право на обов'язкову частку у спадщині у розмірі 1/20 частки спірної квартири , надала по нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини .

На теперішній час вони бажають провести поділ квартири , залишити спірну квартиру у їх спільній сумісній власності, а відповідачці виплатити за її 1/20 частку 8900 грн., та припинити її право власності на зазначену частку у праві власності , оскільки таку виділити неможливо.

У судовому засіданні представник позивачів позов підтримала у повному обсязі та надала пояснення відповідні вищенаведеному.

Відповідачка позов не визнала, та пояснила, що є дочкою ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя вона склала заповіт на ім'я онука ОСОБА_3 на частку квартири №7, що знаходиться в АДРЕСА_1. Однак на момент смерті матері вона являлася непрацездатною /пенсіонеркою/ , а тому має право на обов'язкову долю по заповіту у вигляді 1/20 частки спірної квартири. Рішенням суду від 12 грудня 2011 року за нею визнано право власності на 1/20 частку вищевказаної квартири. У зазначений квартирі на її ідеальну долю припадає менш ніж 2 кв. метра , а тому вона бажає зареєструватися у квартирі , а проживати у іншому місті. На компенсацію у розмірі 8900 грн. вона не згодна.

Суд, вислухав пояснення представника позивачів, відповідачку , дослідивши матеріали справи, прийнявши до уваги пояснення експерта, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України -суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Ст. 212 ЦПК передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному і безпосередньому дослідженні доказів, які є у справі. Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленого значення.

Відповідно до ч. 1 п. 1,3, 4 ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Як встановлено судом та відповідає висновку експертизи від 9 листопада 2010 року, правовстановлюючим документам , двокімнатна квартира АДРЕСА_1 зареєстрована по право загальної спільної власності за ОСОБА_2 4/20 частки, ОСОБА_5 7/20 частки, ОСОБА_4 4/20 частки, ОСОБА_3 7/20 часток.

Відповідно рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 грудня 2011 року за ОСОБА_6 визнано право власності на 1/20 частку вищевказаної квартири.

За бажанням позивачів їх частки у праві власності об'єднуються.

Таким чином , квартира АДРЕСА_1 підлягає розподілу в наступних частках: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 -19/20 часток. ОСОБА_6 -1/20 частка.

Згідно з даними технічного паспорту, виготовленого станом на 19 червня 2009 року квартира №7 розташована на 2 поверсі триповерхового цегляного житлового будинку АДРЕСА_1 і складається з коридору , площею 3,4 кв. м., вбиральні , площею 0,9 кв. м., кухні, площею 4,8 кв. м., житлових кімнат , площею 15,7 кв. м. та 11,5 кв. м., балкону 0,7 кв. м., загальна площа квартири складає 37,0 кв. м..

Відповідно до висновку судової будівельно -технічної експертизи від 9 листопада 2010 року , розподіл спірної квартири в натурі у відповідності до розмірі частки кожного із співвласників з урахуванням добровільного об'єднання своїх часток позивачами з технічної точки зору неможливий з причин того, що можливість виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири, відсутня.

У судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_8, яка підтвердила висновок експертизи від 19 червня 2009 року та пояснила, що неможливо з технічного точку зору не тільки провести розподіл квартири, але й визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 з причини того, що можливості виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами в такі , відсутня, об'ємно- планувальне рішення вказаної квартири не дозволяє надати жодного варіанту розподілу .

Також експерт пояснила, що на ідеальну долю відповідачки ОСОБА_6 /1/20 частка/ припадає 1 метр 85 см. загальної площі у квартирі.

Як заявила у судовому засіданні відповідачка , вона не збирається мешкати у спірній квартирі, а бажає лише у ній зареєструватися.

Судом встановлено, що позивачі у справі являються родичами між собою, а тому і об'єднали свої частки.

Підлужна хоча ї є родичкою позивачів, однак відносин ніяких з ними не підтримувала , з 1977 року не мешкає у спірній квартирі, з цієї причини участі у її приватизації не приймала .

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі перерахували на рахунок ДСА 8909 грн. -вартість 1/20 частини спірної квартири.

Аналізуючи вищенаведене , суд вважає, що маються усі підстави для припинення право відповідачки ОСОБА_6 на 1/20 частку у спільному майні, а саме у квартирі АДРЕСА_1 , оскільки її частка є незначною, не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування майном є неможливим та таке припинення не завдасть істотної шкоди її інтересам .

Керуючись ст. 3,4, 8,10,15,60,66,209,212-215,218,294 ЦПК України , ст. 365 ЦК України , суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Виділити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1.

Припинити право власності ОСОБА_6 на 1/20 частину у спільній частковій власності : квартири АДРЕСА_1.

Виплатити ОСОБА_6 грошову компенсацію за 1/20 частку у спільній часткові власності : квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 8909 грн., які внесені ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на депозитний рахунок суду за квитанціями від 19 серпня 2010 року / отримувач ГУДСА в Харківській області код отримувача 26281249, р/р платника 10023809071101 МФО 351533, р/р отримувача 37318008000164 МФО 851011/ та 11 лютого 2011 року / отримувач ГУДСА в Харківській області код отримувача 26281249, р/р платника 10023809071101 МФО 351533, р/р. отримувача 37318008000164 МФО 851011 / .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення , особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Іванова