Рішення № 24002211, 29.02.2012, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-4591/11/0121

Справа № 2-4591/2011/0121

2/0121/875/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючого -судді Самойлової О.В.

при секретарі -Джалілові А.Д.,

за участю представника позивача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, уточнивши свої вимоги, звернулася до суду із позовом до суду в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1996 року народження до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, що спричинена здоров'ю дитини, у сумі 200000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_4 в період з 06.09.2005 року по 14.08.2008 року був директором ТОВ «Юкол-Феодосія»та мав організаційно-розпорядженні та адміністративно-господарські функції. У порушенні вимог п.п. 1.6, 1.8 Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих приміщень і споруд, відповідач не забезпечив проведення своєчасного обстеження, а також організаційно-технічних меропріятій із нагляду, догляду і усіма видами ремонту нежитлового приміщення за адресою: м. Феодосія, вул. Дружби, 24-а. право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Юкол-Феодосія», в результаті чого 01.07.2008 року трапився частковий обвал нежитлової будівлі, в наслідок чого сину позивачки -неповнолітньому ОСОБА_3, були спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації правої голені на рівні середньої треті, син став інвалідом, таким чином, діями відповідача неповнолітньому ОСОБА_3 спричинена моральна шкода, яку позивачка оцінює у 200000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивачки, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що 01.07.2008 року трапився обвал нежитлової будівлі АДРЕСА_1 раніше це була котельна, вона прийшла у негідність, стала аварійно-небезпечною конструкцією, навколо огорожа була відсутня, дитина знаходилася поблизу цієї конструкції, на даху знаходився інший хлопчик, дах обрушився разом із стіною зі зміщенням у бік ОСОБА_3, він впав, залізобетонна плита впала йому на ногу, приїхали працівники МНС, визволили хлопчика, відвезли до лікарні, викликали сан авіацію, доставили до Республіканської лікарні, але ногу врятувати дитині не вдалося, рік він знаходився дома, був на домашньому навчанні, через рік йому придбали протез, він отримав інвалідність у 12 років, у нього існує маса обмежень у житті, ампутація голені є невиправною втратою, на все життя дитина залишилася інвалідом, він пережив фізичний біль, стрес, ніколи не повернеться до звичайного життя, буде усе життя ходити на протезі, що спричиняє також постійну фізичну біль, дитина росте, у зв'язку із чим протез необхідно міняти кожні пів року, сума моральної шкоди у 200000,00 грн. є умовною, оскільки неможливо у грошовому еквіваленті відрахувати спричинену шкоду дитині, яка стала інвалідом.

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, надав заяву, в якої просить відкласти розгляд справи. Оскільки за станом здоров'я він має можливості бути присутнім в судовому засіданні. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). З урахуванням викладеного, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали даної справи,матеріали кримінальної справи № 1-131/2010, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів кримінальної справи № 1-131/10 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, що передбачений ст. 367 ч. 2 КК України та постанови Феодосійського міського суду від 05 березня 2010 року слідує, що ОСОБА_4 в період з 06.09.2005 року по 14.08.2008 року являвся директором ТОВ «Юкол-Феодосія», і згідно зі ст.ст. 14-16 Статуту ТОВ «Юкол-Феодосія»і наказу № 7 від 05.09.2005 року по ТОВ «Юкол-Феодосія», мав організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції. У порушенні вимог п.п. 1.6, 1.8 Правил обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації виробничих приміщень і споруд, затверджених наказом Держбуду України № 124 від 09.06.2009 року, п.п. 1.2, 2.1, 2.4 Положення про безпечну і надійну експлуатацію виробничих приміщень ита споруд, затверджених сумісним наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України і Державним комітетом по нагляду за охороною праці України, директор ТОВ «Юкол-Феодосія»ОСОБА_4 не забезпечив проведення своєчасного обстеження, а також організаційно-технічних мероприятій з нагляду, догляду і усім видам ремонтів нежитлової будівлі, що розташована по вул. Дружби, 24-а у м. Феодосії, право власності на яке зареєстроване за ТОВ «Юкол-Феодосія», в результаті чого 01.07.2008 року трапився частковий обвал указаної нежитлової будівлі, внаслідок якого неповнолітньому ОСОБА_5, що знаходився з причини відсутності огорожі на території цієї будівлі, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації правої голені на рівні середньої треті, які згідно із висновком судово-медичної експертизи № 41 від 14.01.2010 року є тяжкими тілесними ушкодженнями. ОСОБА_4 вину признав повністю і звернувся до суду із заявою про застосування до нього амністії у зв'язку із тим, що у нього на утриманні є троє неповнолітніх дітей. Постановою Феодосійського міського суду від 05.03.2010 року ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч. 2 КК України на підставі ст. 1 п. «в», ст. 6 Закону України «Про амністію»від 12.12.2008 року і кримінальне провадження припинено.

Жодна з сторін не оскаржила зазначену постанову. Одночасно, Закон України «Про амністію»зазначає, що амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

Відповідно до ст. 3 Конституції України -здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю, порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, встановлений законом.

Відповідно ст. 1167 ЦПК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Судом встановлено, що син позивачки -неповнолітній ОСОБА_3 зазнав душевні страждання саме у зв'язку із спричиненням йому каліцтва.

Зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії. У п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року зазначається, що заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями інших осіб. Судом достовірно встановлено, що у наслідок протиправних дій ОСОБА_4 було спричинено моральну шкоду неповнолітньому ОСОБА_3, 1996 року народження. Позивачка була визнана постановою від 13.01.2010 року представником потерпілого неповнолітнього ОСОБА_3, він є її сином, про що свідчить свідоцтво про народження від 22.04.2002 року та свідоцтво про шлюб від 26.09.2008 року, згідно із яким після реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище «Нафанаіліді».

Обраний позивачкою спосіб компенсації моральної шкоди відповідає ч. 3 ст. 23 ЦК України. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань неповнолітнього ОСОБА_3 у зв'язку із каліцтвом, ступень вини особи, яка завдала моральної шкоди, негативні наслідки правопорушення, а саме те, що ампутація голені є не відновлювальною втратою, дитина назавжди втратила можливість вести звичайний образ життя, назавжди залишилася інвалидом, а також вимоги розумності та справедливості. З обліком наведеного, суд вважає можливим визначити розмір моральної шкоди, завданої неповнолітньому ОСОБА_3 у 150000,00 грн.

З відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 1500,00 грн. та судові витрати у сумі 94,10 грн. на користь позивачки відповідно до наданої квитанції.

В судовому засіданні 29.02.2012 року були проголошені вступна та резолютивна частмини рішення, повний текст рішення виготовлений 05.03.2012 року.

Керуючись ст. 3, 8, 32, 55 Конституції України, ст.ст. 10, 11,58-60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. 23, 1167 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди, спричиненої неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн., судові витрати у сумі 94 грн. 10 коп., а всього 150094 (сто п'ятдесят тисяч дев'яносто чотири) грн.10 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. (Отримувач коштів -ГУ ДКС України в м. Феодосії, 22030001, код ЄДРПОУ 37986011, Банк отримувача -ГУ Державної казначейської служби України в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, рахунок отримувача -31216206700024, код ЄДРПОУ Феодосійського міського суду 02897135).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Самойлова