Ухвала суду № 23999449, 07.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"07" травня 2012 р. Справа № 5023/978/12

вх. № 978/12

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судового засідання Цирук О.М.

За участю представників сторін:

Представник прокуратури - Кабанець В.О. (посвідчення № 286 від 12.12.2011р.).

Представник першого позивача - ОСОБА_3 (дов. № 1715/15/14-12 від 10.04.2012р.).

Представник другого позивача - ОСОБА_1 (дов. № 1/06-14/49 від 12.01.2012р.).

Представник відповідача - ОСОБА_4 (дов. № 05/12-1 від 05.12.2011р.).

розглянувши матеріали справи за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі 1) Міністерства інфраструктури України м. Київ;

2) Державного підприємства "Київпассервіс", м. Київ

до Публічного Акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма-Віте", м. Харків

про застосування наслідків недійсності правочину та повернення 600 000,0грн.

ВСТАНОВИВ:

Київський транспортний прокурор звернувся з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ, в особі Державного підприємства "Київпассервіс", м. Київ та просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "СК "Лемма - Віте" на користь державного підприємства "Київпассервіс" грошові кошти в розмірі 600 000,00 грн. отримані за договором довгострокового страхування життя № ДП 1210073 від 27.07.2007 року, який за рішенням господарського суду Харківської області у справі №33/21-09 від 22.11.2011 року, яке набрало законної сили, визнаний недійсним, в зв'язку з чим прокурор просить суд стягнути грошові кошти в розмірі 600 000,00 грн. отримані за недійсним договором.

Крім того, при подачі позовної заяви Київський транспортний прокурор просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту, у межах 600 000,00 грн. на всі рахунки Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма - Віте" до вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2012 року порушено провадження у справі №5023/978/12, розгляд справи призначено на 06.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2012 року задоволено клопотання першого позивача про відкладення розгляду справи на інший строк, клопотання прокуратури про забезпечення позову визначено вирішити в наступному в судовому засіданні після заслуховування представників сторін та прокурора, розгляд справи відкладено до 09.04.2012 року.

Прокурор через канцелярію господарського суду за вх. № 7454 від 09.04.2012р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій посилаючись на технічну помилку у позовній заяві просив суд вважати вірною наступну редакцію п.2. позовних вимог:

застосувати наслідки недійсності договору довгострокового страхування життя № ДП 1210073, укладеного між Державним підприємством "Київпассервіс" і ПАТ "Страхова компанія "Лемма-Віте" та зобов'язати кожну із сторін повернути другій стороні все, що вона одержала за вказаним договором, а саме зобов'язати ПАТ "Страхова компанія "Лемма-Віте" повернути Державному підприємству "Київпассервіс" грошові кошти сумі 600 000,0 грн.

Вказані уточнення прийняті господарським судом та долучені до матеріалів справи на підставі ст.22 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2012 року відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову, розгляд справи відкладено до 23.04.2012 року. Ухвалою господарського суду від 23.05.2012 року задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів, продовжено строк розгляду спору до 08.05.2012 року, розгляд справи відкладено до 07.05.2012 року.

В судовому засіданні 07.05.2012 року за усним клопотанням відповідача оголошена перерва з 11.00 години до 14:00 години, з метою надання доказів по справі.

Представник прокуратури в судовому засіданні 07 травня 2012 року підтримує уточнені позовні вимоги, в процесі розгляду справи через канцелярію господарського суду за вх.№4292 від 23.04.2012 року надав пояснення стосовно заявлених позовних вимог, в яких заперечує проти клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки вказує на те, що рішення про визнання недійсним договору довгострокового страхування життя № ДП1210073 набрало законної сили 10.01.2012 року (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року у справі №33/21-09), а Київська транспортна прокуратура звернулась до суду про застосування реституції за вказаним недійсним договором 13.02.2012 року, в зв'язку з чим, як зазначає прокурор, зважаючи на норми ст., ст. 257, 261 ЦК України строк позовної давності для пред'явлення позовної вимоги до ПАТ "СК" Лемма - Віте" про застосування наслідків недійсності договору №ДП1210073 не може вважатися пропущеним та просить суд відмовити в задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Представник першого позивача в судовому засіданні 07.05.2012 року підтримує заявлені прокуратурою позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію суду за вх. 745 від 09.04.2012 року надав письмові пояснення, в яких вказує на те, що зважаючи на визнання недійсним договору довгострокового страхування життя № ДП1210073 рішенням господарського суду Харківської області у справі №33/21-09 від 22.11.2011 року, яке набрало законної сили та в силу ст. ст. 216, 1212 ЦК України, відповідач зобов'язаний повернути отримані кошти за недійсним договором.

Представник другого позивача - Державне підприємство "Київпассервіс" в судовому засіданні 07.05.2012 року підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд застосувати реституцію до договору № ДП1210073, який визнаний судом недійсним. В процесі розгляду справи за вх.№4291 від 23.04.2012 року надав пояснення по справі, в яких посилаючись на норми Закону України " Про страхування", Правила розміщення страхових резервів із страхування життя та Методику формування резервів із страхування життя, затвердженої Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.01.2004 року №24 зазначає, що страхові резерви із страхування життя є оцінкою вартості грошових зобов'язань страховика за договорами та майбутніх витрат для забезпечення їх виконання та вважає, що формування та розміщення резервів є одним з процесів поточної діяльності страхової компанії, що здійснюється для забезпечення її функціонування, внутрішньою процедурою, яка забезпечує можливість виконання нею статутної діяльності, тобто, є "виробничим процесом", та не є послугою, що надається ДП "Київпассервіс" відповідно до договору страхування життя №ДП1210073.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.05.2012 року заперечує проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (за вх. № 3530 від 06.04.2012р.), та наданих через канцелярію господарського суду пояснень від 03 травня 2012 року за вх.№9335, вх.№9333, вх.№9334, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Київського транспортного прокурора, в інтересах держави, в особі ДП "Київпассервіс" щодо стягнення з ПАТ "Страхова Компанія "Лемма-Віте" грошових коштів у сумі 600 000,00 грн., які були отримані відповідачем за договором довгострокового страхування життя № ДП 1210073 від 27.07.2007 року. Крім того, просить суд припинити провадження в частині позовних вимог заявлених Київським транспортним прокурором, в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України. Відповідач свої заперечення обґрунтовує тим, що незважаючи на визнання договору довгострокового страхування життя № ДП 1210073 від 27.07.2007 року судом недійсним, відповідач зі своєї сторони, як страховик, здійснював відповідні витрати та виконав всі встановлені законодавством дії, спрямовані на дійсне та реальне виконання договору страхування, зокрема формував резерви і здійснював ведення їх обліку та фактично надав позивачеві страхових послуг на суму 566 020,58 грн., тобто, вважає, що послуга за договором виконана, в зв'язку з чим, грошові кошти за недійсним договором поверненню не підлягають. Також, представник відповідача просить суд застосувати строки позовної давності (заява вх. № 3528 від 06.04.2012 р.) до вимог ДП "Київпассервіс" про стягнення сплачених коштів за договором довгострокового страхування життя № ДП 1210073 від 27.07.2007 року та в зв'язку з цим, відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог. Свою заяву обґрунтовує тим, що 27.11.2007 року претензією вих. № 1/06-04/1813 ДП "Київпассервіс" вже направляло вимогу щодо повернення відповідачем сплачених коштів за договором довгострокового страхування життя № ДП 1210073 від 27.07.2007 року, тобто, позивач знав про порушене його право ще в 2007 році, але до суду за захистом порушеного права на той час не звертався. Таким чином, відповідач вважає, що з 27.11.2007 року до 23.02.2012 року (дата подання прокурором позову) минуло більше ніж чотири роки, в зв'язку з чим, строк позовної давності для судового захисту прав сплинув, що є підставою для відмови у позові.

Крім того, представник відповідача надав пояснення в обґрунтування правової позиції щодо підстав для припинення провадження по справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України відносно Міністерства інфраструктури України, (пояснення вх. № 8543 від 20.04.2012 р.), оскільки відповідач вважає, що змінені прокурором позовні вимоги за своєю суттю є суперечливими, та вважає, що по - суті вимоги прокурора у господарській справі не змінилися, оскільки він вимагає одностороннього повернення відповідачем коштів, як і за первісною позовною заявою. Як посилається відповідач, обставини якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача (підстава позову) по господарській справі №5023/978/12 співпадають з підставами позову по господарській справі №33/21-09, а саме: спричинення шкоди державі; укладення договору з порушенням вимог чинного законодавства (недійсність правочину) та застосування двосторонньої реституції за наслідками визнання договору недійсним.

Також, представник відповідача, посилається на те, що входження ДП "Київпассервіс" до сфери управління Міністерства інфраструктури України не є доказом порушення відповідачем прав та законних інтересів держави.

Розглянувши клопотання відповідача ПАТ "Страхова Компанія "Лемма-Віте" про застосування строків позовної давності до вимог ДП "Київпассервіс" про стягнення сплачених коштів за договором довгострокового страхування життя № ДП 1210073 від 27.07.2007 року, господарський суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вищевказаного клопотання, оскільки, відповідне право на позов у позивача, відповідно норм діючого цивільного законодавства України, виникло з моменту набрання законної сили рішення господарського суду Харківської області по справі №33/21-09, а не з моменту направлення ДП "Київпассервіс" претензії вих. № 1/06-04/1813 від 27.11.2007 року, в зв'язку з чим, відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

27 липня 2007 року між Державним підприємством "Київпассервіс" та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Лемма-Віте" (правонаступником якого є ПАТ "Страхова компанія "Лемма-Віте"), укладено договір довгострокового страхування життя (пенсійного страхування) № ДП 1210073.

За умовами договору страховик (відповідач) зобов'язався у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату відповідно до умов договору, а страхувальник (другий позивач) зобов'язався сплачувати страхові внески та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2011 року по справі №33/21-09 за позовом Київського транспортного прокурора м. Київ в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ до першого відповідача ЗАТ "Страхова компанія "Лемма-Віте", м. Харків, та другого відповідача ДП "Київпассервіс", м. Київ про визнання договору недійсним та стягнення 600 000,00 грн., судом визнано договір страхування життя №ДП 1210073 від 27.07.2007 р., укладений між Державним підприємством "Київпассервіс" та ЗАТ СК "Лемма-Віте" недійсним.

В решті позовних вимог щодо стягнення з ЗАТ "Страхова компанія "Лемма-Віте", м. Харків та повернення вказаних грошових коштів ДП "Київпассервіс" за вказаним договором в розмірі 600 000,0 грн. відмовлено, з посиланням на те, що позивач Міністерство інфраструктури України, м. Київ не є стороною оспорюваного правочину та відповідно позов про застосування реституції за договором страхування №ДП 1210073 у відповідності до ст.2 ,12 ГПК України може бути подано лише сторонами недійсного правочину.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року у справі №33/21-09 рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2011 року у справі №33/21-09 залишено без змін.

23 лютого 2012 року Київський транспортний прокурор, в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ, в особі Державного підприємства "Київпассервіс", м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма-Віте", м. Харків, про застосування наслідків недійсності правочину, а саме зобов'язання ПАТ "СК "Лемма-Віте" повернути ДП "Київпассервіс" грошові кошти в сумі 600 000,0 грн., з посиланням на визнання договору довгострокового страхування життя (пенсійного страхування) № ДП 1210073 недійсним.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви по даній справі № 5023/978/12, рішення господарського суду від 22.11.2011 року у справі №33/21-09, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року у справі №33/21-09, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що Київський транспортний прокурор, в інтересах держави в особі позивача - Міністерства інфраструктури України, м. Київ при зверненні до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма-Віте", м. Харків про застосування наслідків недійсності правочину, а саме зобов'язання ПАТ "СК "Лемма-Віте" повернути ДП "Київпассервіс" грошові кошти в сумі 600 000,0 грн., звернувся з аналогічною позовною вимогою, що була вже предметом розгляду по справі №33/21-09 розглянутої 22.11.2011 року господарським судом Харківської області, відносно якої існує судове рішення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.11.20111 року по справі №33/21-09 не було скасовано та набрало законної сили.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Отже, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі на підставі зазначеної норми за наявності, зокрема, рішення господарського суду, прийнятого у справі: між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав.

Пунктом 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку.

Згідно ч. 2 даної статті, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи вищевикладене, оскільки в рамках господарської справи №33/21-09 господарським судом Харківської області вже було вирішено господарський спір відносно Міністерства інфраструктури України між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі №5023/978/12 за позовом Київського транспортного прокурора, в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України на підставі п.2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо заявлених позовних вимог Київського транспортного прокурора, в інтересах держави в особі Державного підприємства "Київпассервіс", м. Київ про застосування наслідків недійсності договору довгострокового страхування життя № ДП 1210073, укладеного між Державним підприємством "Київпассервіс" і ПАТ "Страхова компанія "Лемма-Віте", а саме зобов'язати ПАТ "Страхова компанія "Лемма-Віте" повернути Державному підприємству "Київпассервіс" грошові кошти сумі 600 000,0 грн., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень господарських судів, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.

Статтею 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено в ч. 3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

В силу ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина третя вказаної норми також визначає, що прокурор який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

В силу пункту 2 резолютивної частини цього рішення, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

А згідно пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.

Предметом позову, який подано Київським транспортним прокурором є застосування наслідків недійсності договору довгострокового страхування життя № ДП 1210073, укладеного між Державним підприємством "Київпассервіс" і ПАТ" Страхова компанія "Лемма-Віте" та зобов'язання ПАТ" Страхова компанія "Лемма-Віте" повернути Державному підприємству "Київпассервіс" грошові кошти сумі 600 000,0 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор зазначив у позовній заяві як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Державне підприємство "Київпассервіс".

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23 березня 2012 року передбачено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й мотивуватися в позовній заяві або в іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Київпассервіс" створено відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України (перейменоване у Міністерство інфраструктури України) від 24.02.2005 року №54 "Про створення державного підприємства "Київпассервіс" на базі майна автостанційного комплексу Київського обласного автотранспортного управління".

Пунктом 1 Статуту ДП "Київпассервіс" передбачено, що другий позивач є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що Державне підприємство "Київпассервіс" є юридичною особою (що підтверджується свідоцтвом про Державну реєстрацію юридичної особи від 15.03.2005 року), має ідентифікаційний код юридичної особи №33348385, не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування та є самостійним суб'єктом господарювання та має право на укладення господарських угод.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23 березня 2012 року, якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно пункту 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

В силу статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 55 цього ж Кодексу, суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаними в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, прокурором заявлено позов в інтересах особи Державного підприємства "Київпассервіс" - яке не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування. Позов подано в інтересах самостійної особи, в зв'язку з чим у прокурора відсутні повноваження на пред'явлення позову в інтересах окремого господарюючого суб'єкта. Враховуючи вищевикладені обставини та вказівки Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23 березня 2012 року, суд вважає за необхідне позовні вимоги Київського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Державного підприємства "Київпассервіс" залишити без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст.81 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду узв'язкуу із повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі; про те, оскільки позов заявлено Київським транспортним прокурором, який звільнений від сплати судового збору, узв'язкуу із чим судовий збір не повертається.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, п. 2 ст. 80, п. 1 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вимог ДП "Київпассервіс" про стягнення сплачених коштів за договором довгострокового страхування життя № ДП 1210073 від 27.07.2007 року.

Провадження у справі №5023/978/12 за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ припинити на підставі п.2 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Позовні вимоги Київського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Державного підприємства "Київпассервіс" залишити без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

.

Суддя Задорожна І.М.