Рішення № 23999282, 08.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р. Справа № 5023/1836/12

вх. № 1836/12

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.01.2011 року відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Століт-Полтава", с. Решетилівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки", м. Харків

про стягнення 4 431,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 4 431,07 грн., у тому числі 4379,00 грн. боргу, 34,55 грн. 3% річних, 17,52 грн. інфляційних витрат за господарським договором, укладеним у спрощений спосіб, що підтверджується платіжним доручення № 4301 від 05.01.2012 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов. Крім того, представник позивача надав витребувані попередньою ухвалою суду документи, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Століт-Полтава" та ТОВ "Дом сварки" у спрощений спосіб було укладено договір поставки. Згідно умов договору відповідач зобов'язався передати (поставити) у власність позивача товар (напівавтомат), а позивач взяв на себе зобов'язання прийняти товар та оплатити його вартість. Сторони узгодили, що поставка товару буде здійсненна з моменту 100% передплати позивачем вартості товару.

Вказана домовленість відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Підтвердженням такого волевиявлення є платіжне доручення №4301 від 05 січня 2012 року, за яким позивач на виконання договору перерахував відповідачу 100% передплату в розмірі 4379,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання та не поставив позивачу визначений договором товар (напівавтомат).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність доказів щодо виконання відповідачем умов договору щодо поставки позивачу товару, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача сплаченої попередньої оплати у розмірі 4379,00 грн. обґрунтованими, доведеними доданими до справи доказами та підлягаючими задоволенню.

Також позивачем, із посиланням на ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 17,52 грн. інфляційних витрат та 34,55 грн. 3% річних.

У відповідності зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення 34,55 грн. річних та 17,52 грн. інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 205, 509, 526, 530, 625, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" ( 61001, м. Харків, вул. Дніпровська, 1/40, р/р26000060737707 в ПАТ КБ "ПриватБанк" МФО 3515333 ЄДРПОУ 35243848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Століт-Полтава" (38400, Полтавська область, Решетилівський район, сел. Решетилівка, вул. Великотернівська, 6-а, р/р 26005060280075 у Полтавській філії ПРУ КБ "ПриватБанк" м. Полтава) 4379,00 грн. боргу, 17,52 грн. річних, 34,55 грн. інфляційних та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст судового рішення підписано 10 травня 2012 року.