ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______
УХВАЛА
10.05.12 Справа № 26в/5014/1106/2012.
Суддя Єжова С.С., розглянувши матеріали за позовом
Комунального підприємства „Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Рубіжне Луганської області
до відповідача Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції, м.Рубіжне Луганської області
про скасування постанови про арешт коштів боржника від 20.04.2012
в с т а н о в и в:
Комунальне підприємство „Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Рубіжне Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції, м.Рубіжне Луганської області про скасування постанови відповідача про арешт коштів боржника від 20.04.2012, яка винесена головним державним виконавцем Красій Анастасією Володимирівною. Також заявник просить суд відновити строк позовної давності для подання позову.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов наступного.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 20.04.2012, вона винесена при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження: накази господарського суду Луганської області №4/688 від 27.03.2006, №9/60 від 27.04.2010, №9/60 від 27.04.2010, №14/116 від 01.05.2010, №7/45 від 28.03.2010, №9/61 від 10.06.2010, №9/61 від 10.06.2010, №1/26 від 18.06.2010, №4/25 від 18.06.2010, №19/102 від 10.06.2010, №19/103 від 25.06.2010, №1/25 від 02.04.2010, №4/689 від 27.03.2006, №4/26 від 05.03.2010, №17/279 від 18.12.2009, №17/280 від 18.12.2009, №6/361 від 20.09.2007, №6/364 від 21.08.2007, №7/201 від 09.11.2009. Стягувачами за вказаним зведеним виконавчим провадженням є Відкрите акціонерне товариство „Рубіжанський Краситель, Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне обєднання та Товариство з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський трубний завод.
Статтею124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів при здійсненні правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Разом з тим ст.19 Конституції України зобовязує суд діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1, ч.2 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України надано перелік справ, які підвідомчі господарським судам.
Відповідно до преамбули Закону України Про виконавче провадження цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно ст.1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Пунктом 6 ч.3 ст.11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до ст.52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Таким чином, винесення постанови державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника здійснюється відповідно до Закону України Про виконавче провадження.
Відповідно до ст.12 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Частиною 4 ст.82 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст.1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Враховуючи викладене, винесення постанови про арешт коштів боржника від 20.04.2012 головним державним виконавцем Красій Анастасією Володимирівною повинно розглядатися саме як оскарження дії (мати форму скарги, а не позовної заяви) державного виконавця в межах зведеного виконавчого провадження щодо виконання наказів господарського суду Луганської області №4/688 від 27.03.2006, №9/60 від 27.04.2010, №9/60 від 27.04.2010, №14/116 від 01.05.2010, №7/45 від 28.03.2010, №9/61 від 10.06.2010, №9/61 від 10.06.2010, №1/26 від 18.06.2010, №4/25 від 18.06.2010, №19/102 від 10.06.2010, №19/103 від 25.06.2010, №1/25 від 02.04.2010, №4/689 від 27.03.2006, №4/26 від 05.03.2010, №17/279 від 18.12.2009, №17/280 від 18.12.2009, №6/361 від 20.09.2007, №6/364 від 21.08.2007, №7/201 від 09.11.2009, а не в порядку позовного провадження в межах господарського судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
За таких обставин, у прийнятті позовної заяви слід відмовити.
Заявлене позивачем клопотання про відновлення строку позовної давності для подання позову господарським судом залишається без розгляду, оскільки відмовляється у прийнятті вказаної позовної заяви.
Сплачений позивачем за платіжним дорученням №26 від 08.05.2012 судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп. підлягає поверненню Комунальному підприємству „Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, м.Рубіжне Луганської області з Державного бюджету України на підставі п.3 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір.
Керуючись ст.47, п.1 ч.1 ст.62, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області, -
у х в а л и в :
1. В прийнятті позовної заяви відмовити.
2. Позовну заяву від 10.05.2012 №20/839 та додані до неї матеріали, в т.ч. оригінал платіжного доручення №26 від 08.05.2012, повернути заявнику.
3.Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства „Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, вул.Менделеєва, б.49, м.Рубіжне Луганської області, код 32026192 сплачений за платіжним дорученням №26 від 08.05.2012 судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп.
Повернення судового збору здійснюється на підставі даної ухвали, підписаної та засвідченої гербовою печаткою господарського суду та оригіналу платіжного доручення №26 від 08.05.2012.
Додаток (тільки заявнику): на 19 аркушах, в т.ч. оригінал платіжного доручення №26 від 08.05.2012.
Суддя С.С. Єжова
Судове рішення № 23999036, Господарський суд Луганської області було прийнято 10.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № . Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: