Рішення № 23998960, 27.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2012 р. Справа № 5/006-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київдо Підприємства "Березаньтепломережа", м. Березаньпро стягнення 1156824,02 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 -дов. від 26.12.2011р. № 112/10 відповідача:ОСОБА_2 -дов. від 01.09.2011р.суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач) до Підприємства "Березаньтепломережа" (далі - Відповідач) про стягнення 1156824,02 грн., з яких 1005920,43 грн. основний борг, 41935,66 грн. інфляційні втрати, 30490,04 грн. 3% річних та 78477,89 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р. № 06/10-1246 БО-17 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у визначені договором строки по переліченим в позові актам приймання-передачі природного газу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, проти позовних вимог в частині заявлених до стягнення 41935,66 грн. інфляційних втрат, 30490,04 грн. 3% річних та 78477,89 грн. пені заперечив з підстав того, що відповідачем відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011р. № 3319-VI і Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" від 08.08.2011р. № 894 та на підставі Протоколу від 08.08.2012р. було списано 78477,89 грн. пені, 41935,66 грн. інфляційних втрат та 30490,04 грн. 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р. № 06/10-1246 БО-17 (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник - позивач зобов'язався поставити покупцеві -відповідачу імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник передає покупцю в період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. природний газ (надалі -газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 337 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень -51 тис. куб.м.; листопад -123 тис. куб.м., грудень -163 тис. куб.м.

Згідно п. 3.1 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ - 2 %; податку на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральним та розподільними трубопроводами -234,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -2957,93 грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 996822,41 грн., у тому числі ПДВ -166137,67 грн.

Положеннями п. 3.1.1 договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. газу у відповідному періоді споживання газу встановлюється на рівні граничної ціни та тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни граничної ціни на газ та/або тарифів сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами з дати застосування цих цін (тарифів).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін і діє у частині поставки газу до 31.12.2010р. включно, а у частині розрахунків -до їх повного здійснення (10.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 додатку № 1 від 14.10.2010р. до договору про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р. № 06/10-1246 БО-17 приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

На виконання умов договору позивач в період жовтень -грудень 2010 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1196174,26 грн., який останній прийняв, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.10.2010р. на суму 282325,36 грн., від 30.11.2010р. на суму 251255,28 грн., від 31.12.2010р. на суму 662593,62 грн., які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений природний газ в строки встановлені договором в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1005920,43 грн. -різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у зазначеному вище періоді, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 1005920,43 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1005920,43 грн. заборгованості за поставлений природний газ.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з грудня 2010 року по грудень 2011 року в сумі 41935,66 грн., 3% річних з простроченої суми за період прострочення з 21.11.2010р. по 01.02.2012р. в сумі 30490,04 грн., а також на підставі п. 7.3.1 договору стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, що за розрахунком позивача за період прострочення з 01.08.2011р. по 01.02.2012р. складає 78477,89 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.3.1 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що 04.06.2011р. набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та теплову енергію" від 12.05.2011р. № 3319-VI (далі -Закон).

Згідно п. 2.2 ст. 2 вказаного Закону на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 2.5 ст. 2 Закону, списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі -Порядок).

Даний Порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (п. 1 Порядку).

Згідно п. 6 Порядку, кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

На виконання вищевказаних норм Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" відповідач протоколом комісії Підприємства "Березаньтепломережа" від 08.02.2012р. заборгованість з інфляційних втрат у сумі 41935,66 грн., 3% річних в сумі 30490,04 грн. та пені в сумі 78477,89 грн., нарахованих ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на заборгованість Підприємства "Березаньтепломережа" у сумі 1005920,43 грн. за природний газ спожитий в жовтні-грудні 2010р. за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010р. № 06/10-1246 БО-17, списав з бухгалтерського обліку 08.02.2012р.

Пунктом 8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №894 від 08.08.2011р., передбачено, що Учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу подае кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Про списання зазначеної суми інфляційних втрат, 3% річних та пені відповідач повідомив позивача, надіславши на його адресу зазначений протокол від 08.02.2012р., що підтверджується фіскальним чеком "Укрпошта" від 13.02.2012р. № 9908. Крім того, в судовому засіданні 06.03.2012р. представник відповідача надав представнику позивачу примірник вказаного протоколу від 08.02.2012р., а також позивач отримав вказаний протокол 23.04.2012р. нарочно. Факт отримання протоколу від 08.02.2012р. позивачем не заперечується.

Відповідно до пунктів 2.1. і 2.2. ст. 2 Закону "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", підлягають списанню: заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що списанню підлягає заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), яка нарахована Підприємству "Березаньтепломережа", на заборгованість за природний газ, спожитий в жовтні-грудні 2010р. за договором від 14.10.2010р. № 06/10-1246 БО-17, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 04.06.2011р.

Таким чином, списанню підлягає заборгованість з інфляційних втрат та 3% річних, яка була нарахована відповідачу, станом на 04.06.2011р.

На пеню, штрафні та фінансові санкції (три відсотки річних та індекс інфляції), нараховані з 04.06.2011р. положення пунктів 2.1., 2.2. ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не розповсюджуються.

Отже, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат, які нараховані лише за період з 04.06.2011р. по 01.02.2012р.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості за спожитий природний газ, то суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Таким чином, інфляційна складова боргу може бути розрахована виключно за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, оскільки Держкомстат не визначає індекс інфляції на кожен день місяця чи на частину місяця. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.12.2010 року у справі № 3/111-10, від 19.01.2011 року у справі № 4/54-10-1818, від 15.03.2011 року у справі № 32/301.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості за спожитий природний газ, з урахуванням періоду нарахування інфляційних втрат, заявленого позивачем та показників інфляції за повні календарні місяці прострочки платежу за час прострочення з липня 2011 року по січень 2012 року сукупний індекс інфляції складав 0,989, таким чином, інфляційного збільшення суми боргу за вказаний період не відбулося, а отже інфляційні втрати за вказаний період стягненню з відповідача не підлягають.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком 3% річних нарахованих на суму заборгованості за спожитий природний газ, з урахуванням періоду нарахування 3% річних, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних з простроченої суми за час прострочення з 04.06.2011р. по 01.02.2012р. в розмірі 20090,85 грн. В решті заявленої до стягнення сумі 3% річних суд відмовляє, з огляду на безпідставність вимог у вказаній частині позову.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання позивача на п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, оскільки вказаний пункт стосується списання заборгованості із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997р. по 1 січня 2011р., щодо стягнення яких вже була розпочата процедура судового врегулювання спору і на момент вступу вказаного Закону в дію ще було відсутнє судове рішення.

Тобто, фактично п. 7 Порядку стосується врегулювання спорів між учасниками процедури списання заборгованості за природний газ шляхом укладання відповідних договорів щодо погашення пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції) по справах, які на момент набрання чинності Законом перебували на розгляді в судах.

Натомість, звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ у жовтні-грудні 2010 року, тільки 13.02.2012р., не може позбавляти останнього можливості списати заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції) на підставі п. 6 вказаного Порядку, який є чинним на день вирішення спору.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1005920,43 грн. основного боргу, 20090,85 грн. 3% річних та 78477,89 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність,

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства "Березаньтепломережа" (07540, Київська область, м. Березань, вул. Фрунзе, 20, ідентифікаційний код 20615577) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 1005920 (один мільйон п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 43 коп. заборгованості, 20090 (двадцять тисяч дев'яносто) грн. 85 коп. 3% річних, 78477 (сімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 89 коп. пені, 22089 (двадцять дві тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.