Рішення № 23998813, 24.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5/007-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Ставищенської районної державної адміністрації, Київська обл., смт Ставище до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області, Київська обл., смт Ставищепро стягнення 15631,11 грн.за участю представників:

прокуратури:Барановська В.В. -пос. від 14.05.2012р. № 42позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином відповідача:ОСОБА_1 -фізична особа-підприємець; ОСОБА_4 -дов. від 28.03.2012р. № 566третьої особи:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах держави в особі Ставищенської районної державної адміністрації (далі -позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області (далі -третя особа) про стягнення на користь держави в особі Ставищенської районної державної адміністрації Київської області 15631,11 грн. шкоди завданої самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 15 га. (позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 18.04.2012р. № 878вих.12).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем положень ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, яке полягало у самовільному зайнятті та використанні земельної ділянки площею 15 га на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (за межами населеного пункту), що призвело до заподіяння шкоди державі в розмірі заявленої до стягнення суми.

Прокурор, присутній в судовому засіданні, повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 18.04.2012р. № 878вих.12 та просить суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Представники відповідача, присутні в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву, які зводяться до того, що відповідач здійснював користування земельною ділянкою на підставі угоди користування землею від 22.12.2009р., укладеною між Ставищенською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та протягом 22.12.2009р. -28.10.2011р. сплачував орендну плату за землю.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, однак від неї надійшов лист від 18.04.2012р. № 517, згідно якого Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області позовні вимоги підтримало та просило суд здійснювати розгляд справи без участі їхнього представника.

Враховуючи, що неявка позивача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників позивача і третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області було проведено планову перевірку з дотримання вимог законодавства при використанні відповідачем земель сільськогосподарського призначення на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.10.2011р.

Зазначеним актом встановлено, що 22.12.2009р. між відповідачем та позивачем укладено угоду на користування земельною ділянкою, відповідно до якої позивач дав згоду на тимчасове використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 19 га за межами населеного пункту на території Сухоярської сільської ради з категорії земель сільськогосподарського призначення строком на 1 рік, тобто до 22.12.2010р. Дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з перспективою укладення в подальшому з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки, Ставищенською РДА ОСОБА_1 не надавався.

Також зазначеним актом встановлено, що земельна ділянка розташована на території Сухоярської сільської ради на землях сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту. На час перевірки земельна ділянка на площі 15 га засаджена кукурудзою на насіння. Фактичним користувачем земельної ділянки є відповідач, але договір оренди або ж інші правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 15 га у нього відсутні, що свідчить про неправомірне використання відповідачем земельної ділянки площею 15 га та порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

З акту обстеження земельної ділянки від 28.10.2011р., складеного державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Держкомзему у Ставищенському районі Київської області, вбачається, що земельна ділянка на площі 15 га розорена (шляхом дискування) та засаджена кукурудзою на насіння.

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (за межами населеного пункту) від 28.10.2011р. № 3, розрахованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про зетвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" від 25.07.2007р. № 963, відповідачем заподіяно державі шкоди у розмірі 15631,11 грн.

Зазначений розрахунок здійснив державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 28.10.2011р. № 21/008 ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 28.10.2011р. серії ЗР№007/2011 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексом України про адміністративні правопорушення, та накладено на відповідача стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Також, Управлінням Держкомзему у Ставищенському районі Головного управління Держкомзему у Київській області було винесено відповідачу припис від 28.10.2011р. № 015 згідно якого ОСОБА_1 зобов'язано було усунути порушення земельного законодавства.

Вищеперелічені документи, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.10.2011р., розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (за межами населеного пункту) від 28.10.2011р. № 3, акт обстеження земельної ділянки від 28.10.2011р., постанова про накладення адміністративного стягнення від 28.10.2011р. № 21/008 та припис від 28.10.2011р. № 015 відповідачем отримані особисто 02.11.2011р., про що свідчать підписи ОСОБА_1 на зазначених документах, завірені копії яки залучені до матеріалів справи.

З пояснень відповідача від 28.10.2011р., завірена копія яких залучена до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 на вказаній земельній ділянці в 2010 році провів наступні роботи: двічі, весною та восени обробив земельну ділянку гербіцидом "Раундап", тричі провів дискування грунту та на площі 15 га посіяв кукурудзу на насіння. А також відповідач зазначив, що договір оренди земельної ділянки площею 15 га у нього відсутній, проект землеустрою відповідач не розробляв, так як не отримав дозвіл на його виготовлення.

З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.01.2012р. вбачається, що при перевірці стану виконання вимог припису від 28.10.2011р. № 015 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області встановлено, що ОСОБА_1 в повному обсязі виконав вимоги винесеного припису, повністю припинивши користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення за межами с. Сухий Яр загальною площею 15 га.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Одним із різновидів права користування земельною ділянкою згідно положень ст. 93 Земельного кодексу України є право оренди, тобто засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до положень ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.11.2010р. у справі № 4/254-35/572.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок (п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України).

Самовільне зайняття земельної ділянки -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Згідно п. 2.1 наказу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Методичних рекомендацій" від 12.09.2007р. № 110 (далі -Методичні рекомендації) шкода, заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок, зокрема, їх самовільного зайняття, повинна бути відшкодована державі та територіальній громаді.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, внаслідок, зокрема, самовільного зайняття земельних ділянок, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки (п. 3.1 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень п. 6.2 Методичних рекомендацій, шкода (збитки) заподіяні державі підлягають відшкодуванню протягом п'ятнадцяти днів з моменту вручення (направлення поштою) порушнику земельного законодавства розрахунку розміру заподіяної шкоди (збитків).

Проте, всупереч згаданих приписів закону, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 15 га на території Сухоярської сільської ради Ставищенського району Київської області (за межами населеного пункту), в зв'язку з чим останній зобов'язаний на час розгляду справи відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 15631,11 грн. Доказів сплати зазначеної суми шкоди відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що прокурором правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 15631,11 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог щодо стягнення на користь держави шкоди у розмірі 15631,11 грн., посилається на те, що користування земельною ділянкою в період з 22.12.2009р. по 22.12.2010р. він здійснював на підставі угоди користування землею від 22.12.2009р., укладеною між позивачем та відповідачем.

Дослідивши положення зазначеної угоди користування землею від 22.12.2009р., а також матеріали справи і додані до неї документи, суд відхиляє заперечення позивача проти позовних вимог та не приймає їх до уваги при вирішенні спору у даній справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 вказаного Закону визначає перелік істотних умов договору оренди земелі, якими, зокрема, є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Крім того, невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі").

Положеннями ст. 18 вказаного закону визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Також, відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, з огляду на вищеперелічені приписи закону, угода користування землею від 22.12.2009р., укладена між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою не є договором оренди земельної ділянки в розумінні Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", оскільки вона не містить істотних умов, передбачених для такого виду договорів. Також, відсутнє рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачи відповідачу в оренду зазначеної вище земельної ділянки, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Вказана угода не пройшла державної реєстрація.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав на користування зазначеною земельною ділянкою.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Держави в особі Ставищенської районної державної адміністрації (09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт Ставище, вул. Радянська, 35/1, ідентифікаційний код 23582170) 15631 (п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 11 коп. шкоди.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.