Ухвала суду № 23998578, 14.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. , м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95003

УХВАЛА

14.05.2012№02-21/1504-2012

Суддя Толпиго В.І., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос», м. Алушта

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна страхова компанія «СТАРГРАД», м. Сімферополь

про розірвання договору та стягнення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна страхова компанія «СТАРГРАД» с проханням розірвати договір № 14 від 02.11.2010 р. укладений між позивачем у особі філії ТОВ «Кронос» Готельний комплекс «Кримська Рив'єра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна страхова компанія «СТАРГРАД», а також стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кронос» у особі філії ТОВ «Кронос» Готельний комплекс «Кримська Рив'єра» збитки в сумі 25550,00 грн., штраф в сумі 26645, 00 грн.

Позивачем не надано суду належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а саме відсутній опис вкладення відправки рекомендованої кореспонденції відповідачу.

Стаття 56 Господарського процесуального кодексу України передбачає обовязок позивача при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

В пункті 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що недодержання вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Окрім того, необхідно зазначити, що позивачем у підтвердження відсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів надано копію поштової квитанції, яка не оформлена належним чином відповідно до вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», так як відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Аналогічну позицію містить пункт 2 підпункт 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Таким чином, суд приходить до висновку, що надана позивачем копія поштової квитанції, не може вважатись належними і допустимим доказом підтвердження надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів у відповідності до ст. 56 ГПК України.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кронос» не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що заявлено вимоги немайнового характеру про розірвання договору № 14 від 02.11.2010 р. та майнового характеру про стягнення збитків в сумі 25550,00 грн., а також штрафу в сумі 26645, 00 грн.

Відповідно до пункту 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, статтею 13 Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлений розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні.

В пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 №01-06/1175/2011 року зазначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановлених для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Втім, матеріали позовної заяви містять платіжне доручення № 214 від 01.03.2012 р., якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос» сплатило до Державного бюджету м. Сімферополь 1 609,50грн. судового збору, тобто сплачено вимогу лише майнового характеру.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовані загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначені підстави такого повернення.

Відповідно до пункту 2 статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви.

В пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року №01-06/1175/2011 звернуто увагу на те, що сума судового збору підлягає поверненню у випадку повернення позовної заяви на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, сума судового збору у розмірі 1 609,грн. 50 коп., яка сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення № 214 від 01.03.2012 р., підлягає поверненню з Державного бюджету м. Сімферополя.

Керуючись п. 4, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кронос» позовну заяву та додані до неї матеріали без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кронос» (98500, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Леніна, 26, код ЄДРПОУ 31395365, р/р 2600633654901 в ПрАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» МФО 300120 м. Київ) з Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок №31211206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38040558, банк отримувача: ГУ ДКСУ в АРК, м. Сміферополь) 1 609,50грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №214 від 01.03.2012 р.

Додаток: матеріали позовної заяви на 9 аркушах та поштовий конверт.

Суддя Толпиго В.І.