Рішення № 23998535, 07.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

07.05.2012Справа №5002-26/651-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Керчгаз», м. Керч АР Крим

про стягнення 280466,65 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, юрисконсульт, довіреність №74311 від 07.02.2012 р.,

від відповідача - ОСОБА_4, юрисконсульт, довіреність №8/110 від 30.01.2012 р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Керчгаз» суми основної заборгованості в розмірі 1013194,96 грн, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 84437,62 грн, 3% річних у розмірі 27871,78 грн та пені в розмірі 168157,25 грн, всього 1293661,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору купівлі - продажу природного газу, щодо своєчасної оплати придбаного газу, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, та як наслідок, за порушення відповідачем своїх зобов'язань позивачем нараховані відповідні санкції.

Відповідач з позовом частково не погоджується, у представленому відзиві та поясненнях вказує на те, що основна сума заборгованості була погашена в повному обсязі до моменту звернення позивачем з позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд

встановив:

01.02.2011 р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз Україна» - Продавцем та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Керчгаз» - Покупцем укладений договір №592 купівлі - продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1. даного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2011 році імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно п.2.1., Продавець передає Покупцеві у 2011 році природний газ в обсязі до 11000 тис. куб.м.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. газу становить 2282 грн. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 20% - 456,40 грн, ціна газу разом з ПДВ - 2738,40 грн.

За п. 5.2., до ціни газу, визначеної у пункті 5.1. цього договору, додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м. природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 234 грн, крім того ПДВ - 20% - 46,80 грн, разом з ПДВ - 280,80 грн.

У разі поставки газу Споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газодобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 194,90 грн, крім того ПДВ - 20% - 38,98 грн, разом з ПДВ 233,88 грн.

Відповідно до розділу 6 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем включно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягу газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу.

У разі наявності заборгованості за цим договором, кошти, які надійшли від Покупця, зараховуються незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначенні платежу в наступному порядку: в першу чергу - на погашення нарахованої неустойки (штраф, пеня); в другу чергу 0 на погашення заборгованості за цим договором.

У разі відсутності будь - якої заборгованості за цим договором, оплата може бути зарахована як попередня оплата на поточний або наступний періоди.

Звірки розрахунків здійснюється на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем та акту приймання - передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін.

Протягом 05.04.2011 р. - 11.10.2011 р. між сторонами договору №592 укладалися додаткові угоди за умовами яких до договору вносилися зміни. Зокрема, зміни вносилися до

п. 5.1. та п. 5.2. договору, який визначає ціну за газ, що продається.

Згідно останньої редакції вказаних пунктів договору купівлі - продажу, ціна за 1000 куб.м. природного газу за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ НАК «Навтогаз України» становить 3382 грн без урахування податку на додану вартість (ПДВ), збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того ПДВ - 0% - 0 грн, всього з ПДВ - 3382 грн.

До ціни газу, визначеної у пункті 5.1. цього договору, додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м. природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 30,30 грн, крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн, разом з ПДВ - 362,760 грн.

У разі поставки газу Споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газодобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн, крім того ПДВ - 20% - 52,45 грн, разом з ПДВ 314,70 грн.

Згідно представлених актів приймання - передачі природного газу від 28.02.2011р., 31.03.2011 р., 30.04.2011 р., 31.05.2011 р., 30.06.2011 р., 31.07.2011 р., 31.08.2011 р., 30.09.2011 р., 31.10.2011 р., 31.10.2011 р., 30.11.2011 р., 31.12.2011 р. Продавець продав, а Покупець придбав природний газ на загальну суму 26172945,79 грн.

Позивач пояснив, що відповідач частково оплатив придбаний ним газ, проте лише в сумі 25159750,83 грн, а іншу суму в розмірі 1013194,96 грн, що є заборгованістю не сплатив.

Звернувшись до господарського суду АР Крим за захистом своїх майнових прав та інтересів позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, пеню та відповідні нарахування індексу інфляції та 3% річних за порушення грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов частково обґрунтований та такий, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з купівлею - продажем природного газу (далі - товар).

Позивач посилається на те, що за відповідачем утворилася заборгованість з оплати придбаного товару в розмірі 1013194,96 грн.

Відповідач з даним твердженням не погоджується вказуючи на проведення розрахунку в сумі заявленої заборгованості 13.02.2012 р.

Враховуючи те, що надані суду відомості відносно руху коштів по рахункам ПАТ НАК «Нафтогаз Україна» були складені на дату 08.02.2012 р., тоді як заперечення зі сторони відповідача стосуються погашення заборгованості 13.02.2012 р., та, крім того, зі змісту позовної заяви вбачається що заборгованість виникла станом на 13.02.2012 р. на протязі всього судового розгляду справи суд запитував у позивача обґрунтований розрахунок стягуваної суми з урахуванням посилання відповідача.

Також, з огляду на виникнення спірної заборгованості, суд зобов'язував сторін провести звірку розрахунків зі складанням двостороннього акту звірки та обов'язок надання акту поклав на позивача.

На день ухвалення рішення по справі позивач представив акт звірки розрахунків за період з 01.02.2011 р. по 29.02.2012 р. згідно з яким, станом на 29.02.2012 р. сальдо на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» становить 5224195,75 грн.

Суд зазначає, що предметом спору в даному провадженні є вирішення питання про наявність або відсутність заборгованості в сумі 1013194,96 грн за договором купівлі - продажу природного газу від 01.02.2011 р., та у випадку наявності заборгованості, стягнення відповідних санкцій.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

За статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Так, протягом судового провадження позивач не представив суду належних доказів наявності заборгованості відповідача в заявленій до стягнення сумі у розмірі 1013194,96 грн на день пред'явлення позову до суду, поряд з посиланнями позивача про її погашення, а також не надав будь - яких пояснень щодо строку нарахування зазначеної заборгованості.

Звертаючи увагу на вказані обставини, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у зв'язку з недобросовісним користуванням ПАТ НАК «Нафтогаз України» наданими ГПК України правами позивача щодо вжиття заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а також, непредставленням належних доказів наявності заборгованості.

Отже, вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1013194,96 грн є необґрунтованими.

Разом з цим, згідно пояснень відповідача зазначених у відзиві, ПАТ «Керчгаз» погоджується з вимогами про стягнення пені та індексу інфляції, оскільки розрахунки проводились несвоєчасно, проте, стягнення 3% річних вважає безпідставним.

З даного приводу суд зазначає, що ч. 3 статті 549 ЦК України передбачено визначення пені як неустойки, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2., у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, а також те, що її розмір відповідає розміру встановленому діючим законодавством, вимога про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 168157,25 грн підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача суми, що нараховуються у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно даної статті, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про безпідставність вимог щодо стягнення 3% річних так як відповідач особисто визнає прострочення платежу, а отже вимоги про стягнення як індексу інфляції так і 3% річних є вмотивованими.

Оскільки ПАТ «Керчгаз» не виконало своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору купівлі - продажу природного газу, вимоги про стягнення нарахованих згідно ст. 625 ЦК України сум у вигляді інфляційних витрат та 3% річних у розмірах 84437,62 грн та 27871,78 грн відповідно, підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі встановлених фактів прострочення оплати придбаного відповідачем природного газу суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних.

Належний до сплати судовий збір, суд відносить на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно зі ст. 49 ГПК України.

В свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити обставини які склалися стосовно найменування позивача так як до суду звернулося ПАТ НАК «Нафтогаз України», проте за спірним договором та за статутними документами позивач є НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, найменування позивача є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Згідно з пунктами 1, 2, 3 Статуту Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», НАК «Нафтогаз України» утворена на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 р. №151 «Про реформування нафтогазового комплексу України».

Компанія є публічним акціонерним товариством.

Офіційне найменування Компанії: повне українською мовою - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Поряд з цим, згідно з абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, щодо повного найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності.

В обох випадках, суд розцінює найменування позивача такими, які не суперечать один одному, проте, зазначення найменування, яке не відповідає зареєстрованому може призвести до ускладнення виконання рішення.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України, резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Абзац 1 ч. 2 ст. 84 ГПК України передбачає, що при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення.

В такому разі, суд бере до уваги положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», та в якості належного найменування позивача, на користь якого ухвалено стягнення коштів, зазначає Національну акціонерну компанію «Нафтогаз Україна».

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

07.05.2012.

Повне рішення складено 11.05.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Керчгаз» (Україна, 98300, АР Крим,

м. Керч, вул. Чкалова, 151-А, ЄДРПОУ 03348130) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Україна, 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) суму пені у розмірі 168157,25 грн, суму індексу інфляції у розмірі 84437,62 грн, суму 3% річних у розмірі 27871,78 грн та судовий збір у сумі 5609,49 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 1013194,96 грн відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.