Рішення № 23998333, 10.05.2012, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2/0550/587/2012р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді -Труханової Л.М.

при секретарі -Чикаленкової Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Іловайська міська студія місцевого проводового радіомовлення «Наш голос», виконавчого комітету Іловайської міської ради про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2012 року позивач звернувся до суду позовом до відповідачів про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні та компенсацію моральної шкоди який мотивує тим, що він працював у Комунальній установі «Іловайська міська студія місцевого проводового радіомовлення «Наш голос»( надала-Установа) з 23 травня 2011 року по 04 листопада 2011 року включно на посаді керівника установи за контрактом. Розпорядженням міського голови Іловайської міської ради за №27-п від 04 листопада 2011 року він був звільнений з посади на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням. В день звільнення йому було нараховано, але не виплачено: заробітну плату за листопад 2011 року в розмірі 172,64грн.; компенсацію за невикористану відпустку за 13 календарних днів в розмірі 364,93грн.; грошові кошти, перевитрачені за авансовим звітом №4-аз від 09.10.2011р. за ремонт студійного ноутбука в розмірі 750 грн.; переплату по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 326,70 грн., а всього 1614,27 грн. які він просить стягнути з відповідача. На підставі ст. 117 КЗпП України просить стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Також просить стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди у розмірі 19 314грн. яку обґрунтовує тим, що невиплата розрахункових коштів призвела до необхідності робити борги у зв'язку з його перебування на стаціонарному лікуванні у листопаді 2011 року, та дотепер він не може їх повернути, що призводить до підриву його репутації та наносить значні моральні страждання.

В судовому засідання позивач доводи і вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі з підстав , зазначених в позові . При дачі первісних пояснень позивач пояснив , що він дійсно був звільнений з посади директора Установи 04.11.2011 року , і в цей же день був ознайомлений з розпорядженням про його звільнення. Установа є юридичною особою, кошти на виплату заробітної плати працюючим особам установи перераховує її засновник -Іловайська міська рада. В день звільнення іншого працівника Установи він , як директор Установи, виплатив би працівнику усі належні йому кошти .При дачі наступних пояснень в судовому засіданні позивач змінив свої пояснення і показав , що він , як директор Установи, не мав можливості виплатити самому собі належні на день звільнення кошти , оскільки фактично заяву про своє звільнення з посади директора Установи він написав 16.11.2011 року , і був звільнений після 16.11.2011 року , а не 04.11.2011 року , як раніше зазначав. Не заперечую проти факту того , що після звільнення листопаді 2011 році йому була перерахована заробітна плата за листопад 2011 р., а в грудні- компенсація за невикористану відпустку , однак свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Також , позивач зазначив , що у зв»язку з необхідністю, він вимушений був у жовтні 2011 році за власні кошти оплатити ремонтні роботи комп»ютера , який є власністю Установи. Однак понесені їм витрати відповідач йому не повернув. Просить позов в цій частині задовольнити.

Діями відповідача йому була заподіяна моральна шкода , яку він оцінює в сумі 19314 грн., розмір якої відповідає існуючій системі розрахунку моральної шкоди.

Представник відповідача - комунальної установи «Іловайська міська студія місцевого проводового радіомовлення «Наш голос» Колеушко Ю.Д. позов не визнав та пояснив , що він на посаді директора Установи працює з 01.12.2011 року , тобто після звільнення з позивача. 29.11.2011 року на рахунок позивача була перерахована заробітна плата за листопад в сумі 172,64 грн. , а 29.12.2011 року - компенсація за невикористану відпустку в сумі 310,17 грн.. Зазначені кошти були виплачені позивачу з урахуванням вже стягнутих належних податків. Належна позивачу переплата по ПДФО буде виплачена протягом 2012 року. Вимоги р позивача в частині стягнення на його користь витрат за проведення ремонтних робіт комп»ютера в сумі 750 грн. та моральної шкоди є безпідставними. Позивач , працюючи на посаді директора Установи, не передав авансовий звіт в Державне казначейство на виплату йому зазначеної суми. Позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди не підтверджуються доказами.

Представники відповідача - виконавчого комітету Іловайської міської ради Левченко В.В. та Семенов П.В. позов не визнали та пояснили , що дійсно 04.11.2011 року позивач був звільнений з посади директора Установи , і в цей же день був ознайомлений з розпорядженням про його звільнення. Позивач в день свого звільнення, в порушення вимог контракту, не прийняв всі необхідні засади для отримання належних йому коштів. Вважають , що позивач навмисно цього не зробив. Належна позивачу переплата по ПДФО буде виплачена йому протягом 2012 року.

Посилення позивача на те , що їм за власні кошти проведена оплата за ремонтні роботи комп»ютера Установи не підтверджується доказами. Крім того, якщо позивачем дійсно були оплачені ремонтні роботи за комп'ютер , то він мав право протягом 7 днів надати авансовий звіт до Державного казначейства для оплати зазначених коштів , однак позивачем цього не було зроблено з невідомих причини.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди є безпідставними. Просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 розпорядженням міського голови Іловайської міської ради №12-р від 23.05.2011р. був призначений керівником комунальної установи «Іловайська міська студія місцевого проводового радіомовлення «Наш голос»на контрактній основі з 23.05.2011р.

Розпорядженням міського голови Іловайської міської ради за №27-п від 04.11.2011р. ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням 04.11.2011р.( а.с.5).

Згідно довідки виданої 26.01.2012р. КУ «Іловайська міська студія місцевого проводового радіомовлення «Наш голос»про заробітну плату та розрахунки сум, які підлягають виплаті у зв'язку з звільненням ОСОБА_1, йому на день звільнення нараховано (з урахуванням утримань): заробітну плату за листопад 2011 року в розмірі 172,64грн.; компенсацію за невикористану відпустку за 13 календарних днів в розмірі 364,93грн.; переплату по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 326,70 грн., а також грошові кошти, перевитрачені за авансовим звітом №4-аз від 09.10.2011р. за ремонт студійного ноутбука в розмірі 750 грн.; а всього 1614,27 грн. (а.с.6).

Із бланку прийому №41 від 15.08.2011 року ПП ОСОБА_5 від ОСОБА_1 був прийнятий ноутбук ASGS 51 RL для проведення ремонту. Із товарного чеку б/н від 09.10.2011 року , виданого ПП ОСОБА_5 вбачається , що оплата за проведення ноутбуку ASGS становить 750 грн. ( а.с.7).

Згідно копії інвентарної картки Установи на обліку основних засобів перебуває ноутбук ASUS.

Розпорядженням міського голови м. Іловайська Колеушко Ю.Д. призначений на посаду КУ «Іловайська міська студія місцевого проводового радіомовлення «Наш голос»з 01.12.2011 року.

Згідно довідки (без дати) виданої КУ «Іловайська міська студія місцевого проводового радіомовлення «Наш голос»про заробітну плату та розрахунки сум, які підлягають виплаті у зв'язку з звільненням ОСОБА_1, заробітна плата за листопад 2011 року в розмірі 172,64грн. виплачена 29.11.2011р. -платіжне доручення №72; компенсація за невикористану відпустку в розмірі 310,17грн. виплачена 29.12.2011р. -платіжне доручення №77 .

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств , установ , організацій незалежно від форм власності , виду діяльності і галузевої належності , а також осіб , які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором , але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу , що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП україни у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У судовому засіданні відповідачем не доведене відсутність його вини з приводу несвоєчасної виплати заробітної позивачу.

Суд встановив, що позивач виконував професійні обов"язкі , які покладені на нього контрактом , але відповідач , в порушення статті 21 КЗпП України , оплату праці не здійснив.

Враховуючи , що позивачу 29.11.2011 року виплачена заробітна плата за листопад 2011 року , а 29.12.2011 року компенсація за невикористану відпустку, у суду відсутні підставі щодо задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за листопад 2011 року та компенсації за невикористану відпустку.

Відповідно до ст.ст.116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства , установи , організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював , то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненним працівником вимоги про розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки , зазначені в ст. 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір , підприємство , установа , організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календаних місяці роботи , що передують події , з якої пов"язана відповідна виплата.

Відповідно даним довідки відповідача про розмір заробітної плати позивача за два останніх місяці перед звільненням ,виходячи із розміру заробітної плати , яка нарахована позивачу за вересень 2011 року в сумі 960 грн. грн. і за жовтень 2011 року в сум1 985,00 грн , розмір середньоденної заробітної плати становить 45,23 грн..

Виходячи з графіку роботи за період з 05.11.2011р. по 28.12.2011 року позивач мав би відпрацювати 38 робочих днів ( листопад- 18 днів, грудень- 20).

Таким чином , суд вважає , що з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки в сумі 1718,74 грн..( 38 днів х 45,23 грн.).

Вимоги позивача про виплату перевитрачених коштів в розмір 750 грн. за ремонт ноутбука задоволенню не підлягають через наступні підстави.

Згідно Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 10.02.2001 р. авансовий звіт -це звіт підзвітної особи на бланку типової форми про витрачання грошей, виданих їй наперед (авансовим) звітом юридичною особою для виконання певного службового доручення.

За своїм призначенням згідно чинного законодавства, авансові звіти підтверджують витрачання працівником наперед виданих йому підприємством грошових коштів на відрядження або з метою виконання службових повноважень.

Законодавство встановлює порядок звітування про витрачання цих коштів, строки і порядок підтвердження фактичних витрат, відповідальність за перевитрачання або нецільове використання цих коштів.

В судовому засіданні не оспорювався той факт, що коштів під звіт, для виконання ремонту ноутбука позивач не отримував, обов'язків підзвітної особи на себе не брав.

На підставі ст. 1159 ЦК України особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

Однак суд не може прийняти надані позивачем документи в якості належного доказу наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, оскільки з них не вбачається, що оплата здійснена за його власні кошти саме за ноутбук , що належить відповідачу.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не надано достатніх та безспірних доказів щодо наявності у відповідача заборгованості перед ним по авансовому звіту, а тому в зв'язку з недоведеністю позивачем своїх позовних вимог, в задоволені цієї частини позову слід відмовити.

Вимога позивача про повернення надмірно утриманого податку з доходу фізичних осіб за 2011 рік в сумі 326,70 грн. підлягає задоволенню, оскільки визнається відповідачами, сума надмірно утриманого податку зазначена у наданій відповідачем довідці (а.с.6), в якій, зокрема, зазначено, що повернення надмірно утриманого ПДФО (п.169.4.2 Податкового кодексу України) в сумі 326,70 грн. проведено не було в 2011 році тому, що даний перерахунок та його виплата здійснюються в наступному звітному році, тобто в 2012р.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд, вирішуючи питання про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди приходить до висновку, що позивачу несвоєчасною виплатою заробітної плати була спричинена моральна шкода. Однак вважає вимоги позивача в цій частині занадто завищеними і з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України вважає за необхідне задовольнити їх частково, при цьому суд враховує ступень спричинених позивачу несвоєчасною виплатою заробітної плати моральних страждань, їхній характер і тривалість, глибину душевних страждань позивача, вимоги розумності та справедливості, те, що невиплата заробітної плати вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що потребувало матеріальних затрат. З урахуванням зазначеного суд вважає за доцільним стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 100 грн., що є справедливою компенсацією.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати.

Керуючись ст.ст.116,117,237-1 КЗпП України, 23, 1159 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 року №13 „Про практику застосування законодавства про оплату праці", Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.02.2001 р., ст.ст.10,11,30,209,212,214-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Іловайської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1718,74 грн., яка нарахована без урахування стягнення суми податків,, моральну шкоду в сумі 100 грн. та 326,70 грн., що становить переплату по податку, а всього 2145,44 грн. (дві тисячі сто сорок п'ять гривень).

Стягнути з виконавчого комітету Іловайської міської ради Донецької області на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн. (на р/р31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м. Харцизьку (м. Харцизьк), код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»символ звітності 206, код суду 02895679).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя: