Постанова № 23995764, 16.05.2011, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 2-а-17/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2011 року

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

при секретарі Свіягіній О. Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Макіївці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ЦЕНТРАЛЬНО -МІСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ МАКІЇВСЬКОГО МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ «Про бездіяльність виконавчої служби по виконанню рішення суду»,-

в с т а н о в и в:

У липні 2010 р. ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Центрально -Міського відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції «Про бездіяльність виконавчої служби по виконанню рішення суду».

У листопаді 2010 року позивач збільшив свої позовні вимоги, на обґрунтування яких зазначив, що 06 січня 2010 року він подав заяву та виконавчий лист відповідачу про виконання рішення Центрально -Міського районного суду м. Макіївки № 2-а-09/08 від 25.12.2008 року. В порушення строку, передбаченого законом, відповідач не виконую зазначене рішення з невідомих йому підстав. Йому не видали постанову про відкриття виконавчого провадження або про відмову. Рішення про відкриття або відкладення чи відмову провадження виконавчих дій він до теперішнього часу не отримав, та йому не відомо про прийняття рішення, засобах і діях відповідача. По закінченню передбаченого законом максимального строку він звернувся в суд за захистом його порушених прав. Його права порушені, так як виконавча служба зобов'язана була протягом шести місяців виконати рішення суду. Втративши здоров'я, працюючи на державу, він залишився без роботи а також з вини органів державної влади та не отримав компенсації за спричинену йому шкоду. Таким чином відповідачем були порушені вимоги Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження». Просив у якості відшкодування спричиненої моральної шкоди невиконанням рішення стягнути з відповідача на його користь суму, яка дорівнює десятикратному розміру тієї, що по рішенню суду ним не стягнути -29126,70 грн. Встановити відповідальність посадових осіб за не виконання Конституції та законів, рішення Конституційного Суду України та суду, своїх прямих обов'язків та стягнути на його користь з посадових осіб відповідача суми, які дорівнюють п'ятикратному розміру їх окладів. А саме, з начальника Центрально -Міського ВДВС ОСОБА_2 та з начальника УПСЗН ОСОБА_4 Покласти на держказначейство обов'язок виплатити шкоду, встановлену рішенням суду, які спричинені йому також Центрально -Міським УПСЗН та Центрально -Міським ВДВС у розмірі 29126,70 грн. + 2912,67 грн. = 32039,37 грн. Зобов'язати провести згідно закону індексацію встановлену судом шкоди у зв'язку знецінюванням грошей у зв'язку з світовою кризою та інфляції на момент виплати.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. В подальшому до зали судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання й розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав письмове клопотання, що міститься у заяві, зареєстрованій під вхідним № 29574/11-вх від 09.09.2011 року, про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Виконавчий лист за № 2-а-9/10 від 25.12.2008 року виданий Центрально-Міським районним судом м. Макіївка про стягнення з Управління праці та соціального захисту - населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської Міської Ради Донецької області за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриманні суми щорічної разової допомоги до 05 травня за 2004 рік у розмірі 342,25 грн., за 2007 рік у розмірі 2570,42 грн., а всього у загальному розмірі 2912,67 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України. Вищевказаний виконавчий лист надійшов на виконання до Центрально-Міського ВДВС ММУЮ - 18.01.2010 року . На підставі ст. ст. 3, 18, 21, 24 Закону України «Про виконавче провадження»- 18.01.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам виконавчого провадження за вих. № 437. В постанові про відкриття виконавчого провадження, боржнику (УПСЗН Центрально-Міської райадміністрації ММР) встановлено термін для добровільного виконання рішення суду. Рішення суду в добровільно порядку не виконане. Відповідно до порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків , на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609 (далі Порядок), безспірне списання коштів з рахунків державного бюджету здійснюється Органами Державного казначейства України за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому кошторисі доходів та видатків, планів використання бюджетних коштів одержувачів, та при наявності на відповідному реєстраційному рахунку коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації. Відповідно до пункту 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, кошторис бюджетних установ є основним, плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Бюджетні призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом України, законом про державний бюджет України, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Відповідно до ст. 23 Бюджетного Кодексу України, будь які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам. Враховуючи, що бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень та програмами соціального захисту громадян, у Державному бюджеті на 2009 рік непередбачено, видатки на зазначені цілі не затверджувались у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм на 2009 рік. Крім того, згідно ст. 41 Закону України «Про держаний бюджет на 2009 рік»нецільовим використанням бюджетних коштів є їхнє використання на цілі, які не відповідають бюджетним призначенням, установлених законом про Державний бюджет України або рішення про місцевий бюджет, виділеним асигнуванням чи кошторису. Таким чином, боржник не має можливості виконати рішення суду в добровільному порядку. На підставі наведеного та керуючись ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»- 25.01.2010 року було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. На підставі ст. ст. 5, 50, 63 Закону України «Про виконавче провадження»та постанови Кабінету Міністрів № 609 від 09.07.2008 року «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ»та у відповідності до частини другої ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження та ст. 25 Бюджетного Кодексу України - Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів (далі - кошти бюджету) або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державний орган). На підставі вищенаведеного - 19.02.2010 року, 30.03.2010 року, 11.05.2010 року, 17.05.2010 року винесено постанови про арешт коштів боржника , що містяться на р/рахунку № 35213013001517 в УДК у м. Макіївка, МФО 834016, КПК 2501150, КЕКВ 1341 «Щорічна одноразова допомога до Дня Перемоги». Згідно відповіді УДК у м. Макіївка від 22.02.2010 року постанова повертається без виконання згідно п. 33.4 Постанови КМУ від 09.07.2008 року № 609, за КПК 2501150 «Щорічна одноразова допомога до Дня Перемоги»кошторисні призначення відсутні. Згідно відповіді УДК у м. Макіївка від 31.03.2010 року постанова повертається без виконання згідно п. 33.4 Постанови КМУ від 09.07.2008 року № 609, за КПК 2501150 «Щорічна одноразова допомога до Дня Перемоги»кошторисні призначення відсутні. Згідно відповіді УДК у м. Макіївка від 13.05.2010 року постанова повертається без виконання згідно п. 33.4 Постанови КМУ від 09.07.2008 року № 609, за КПК 2501150 «Щорічна одноразова допомога до Дня Перемоги»кошторисні призначення відсутні. Згідно відповіді УДК у м. Макіївка від 18.05.2010 року постанову про арешт коштів прийнято до виконання. Станом на 18.05.2010 року залишки на арештованому рахунку становить 7870,00 грн. грошові кошти були перераховані стягувачам у відповідності до сформованого реєстру. Керуючись постановою Кабінету Міністрів № 609 від 09.07.2008 року «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ та у відповідності до частини другої ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 25 Бюджетного Кодексу України було сформовано реєстр стягувачів з УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради затверджений відповідно (Центрально-Міським ВДВС ММУЮ та УПСЗН Центрально-Міської рай адміністрації Макіївської міської ради), згідно календарного надходження виконавчих документів на виконання на підставі чого сформовано черговість задоволення вимог стягувачів. ОСОБА_1 в реєстрі № 21. З травня 2010 року по серпень кошторисні призначення відсутні. Таким чином, позовна заява подана ОСОБА_1 «Про бездіяльність Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції з виконання рішення суду є безпідставною та не обґрунтованою. В подальшому до зали судового засідання не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін по справі свідчать відповідні заяви, що містяться в матеріалах цієї адміністративної справи.

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході розгляду справи за суттю позовних вимог судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач є інвалідом 3 групи, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Центрально - Міської районної адміністрації і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -інвалідів війни, що підтверджується посвідченням № 055784, виданим Цнтрально -Міським управлінням праці та соціального захисту населення 01.02.2008 року.

Відповідно до Постанови заступника начальника Центрально -Міського ВДВС Макіївського міського управління юстиції ОСОБА_6 від 19.02.2010 року, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 9/18 по примусовому виконанні виконавчих листів виданих Донецьким окружним адміністративним судом а Центрально -Міським районним судом м. Макіївки про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївського міського управління юстиції щорічної грошової допомоги до 05 травня за певний період на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 2912,67 грн., накладено арешт на грошові кошти на суму 99570,60 грн., що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в УДК у м. Макіївка, МФО 834016, ЄДРПОУ 25987817, КПК 2501150, КЕКВ 1343 «Щорічна одноразова допомога до Дня Перемоги».

22.02.2010 року начальником УДК у м. Макіївці ГУ ДКУ у Донецькій області повернуто без виконання Постанову про арешт коштів УПСЗН Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради від 19.02.2010 року на суму 99570,60 грн. згідно п. 33.4 постанови КМУ від 09.07.2008 року № 609 -«кошторис боржника не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити арешт та безспірно списання коштів». За КПК 2501150 (Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни) кошторисні призначення відсутні, що підтверджується листом № 19.13/03-11/723 від 22.02.2010 року.

Відповідно до Постанови заступника начальника Центрально -Міського ВДВС Макіївського міського управління юстиції ОСОБА_6 від 30.03.2010 року, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 9/18 по примусовому виконанні виконавчих листів виданих Донецьким окружним адміністративним судом та Центрально -Міським районним судом м. Макіївки про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївського міського управління юстиції щорічної грошової допомоги до 05 травня за певний період на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 2912,67 грн., накладено арешт на грошові кошти на суму 96732,60 грн., що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в УДК у м. Макіївка, МФО 834016, ЄДРПОУ 25987817, КПК 2501150, КЕКВ 1343 «Щорічна одноразова допомога до Дня Перемоги».

31.03.2010 року начальником УДК у м. Макіївці ГУ ДКУ у Донецькій області повернуто без виконання Постанову про арешт коштів УПСЗН Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради від 30.03.2010 року на суму 96732,60 грн. згідно п. 33.4 постанови КМУ від 09.07.2008 року № 609 -«кошторис боржника не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити арешт та безспірно списання коштів». За КПК 2501150 (Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни) кошторисні призначення відсутні, що підтверджується листом № 19.13/03-11/1354 від 30.03.2010 року.

Відповідно до Постанови заступника начальника Центрально -Міського ВДВС Макіївського міського управління юстиції ОСОБА_6 від 11.05.2010 року, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 9/18 по примусовому виконанні виконавчих листів виданих Донецьким окружним адміністративним судом та Центрально -Міським районним судом м. Макіївки про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївського міського управління юстиції щорічної грошової допомоги до 05 травня за певний період на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 2912,67 грн., накладено арешт на грошові кошти на суму 99570,60 грн., що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в УДК у м. Макіївка, МФО 834016, ЄДРПОУ 25987817, КПК 2501150, КЕКВ 1341 «Щорічна одноразова допомога до Дня Перемоги».

13.05.2010 року начальником УДК у м. Макіївці ГУ ДКУ у Донецькій області повернуто без виконання Постанову про арешт коштів УПСЗН Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради від 11.05.2010 року на суму 99570,60 грн. згідно п. 33.4 постанови КМУ від 09.07.2008 року № 609 -«кошторис боржника не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити арешт та безспірно списання коштів». За КПК 2501150 (Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни) кошторисні призначення відсутні, що підтверджується листом № 19.13/03-11/1834 від 11.05.2010 року.

Відповідно до Постанови заступника начальника Центрально -Міського ВДВС Макіївського міського управління юстиції ОСОБА_6 від 17.05.2010 року, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 9/18 по примусовому виконанні виконавчих листів виданих Донецьким окружним адміністративним судом та Центрально -Міським районним судом м. Макіївки про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївського міського управління юстиції щорічної грошової допомоги до 05 травня за певний період на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 2912,67 грн., накладено арешт на грошові кошти на суму 99570,60 грн., що містяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в УДК у м. Макіївка, МФО 834016, ЄДРПОУ 25987817, КПК 2501150, КЕКВ 1341 «Щорічна одноразова допомога до Дня Перемоги».

Відповідно до листа начальника УДК у м. Макіївці від 18.05.2010 року повідомлено, що постанова про арешт коштів на рахунку УПСЗН Центрально -Міського району м. Макіївки від 17.05.2010 року б/н на суму 99570,60 грн. прийнята до виконання. Станом на 18.05.2010 року залишки на арештованому рахунку складають: 35213013001517 -0,00 гривень, 90753013001517 -7870,00 гривень.

Виходячи із змісту позовної заяви ОСОБА_1 правовою підставою його вимог є порушення відповідачем положень чинного законодавства України під час здійснення виконавчого провадження із примусового стягнення з Управління праці та соціального захисту населення у Центрально -Міському районі міста Макіївки на користь позивача грошової суми у розмірі 2912,67 гривень.

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Законом України «Про виконавче провадження»/із змінами та доповненнями/ від «21»квітня 1999 року.

Норми права, що містяться в ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»визначають, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів /посадових осіб/ - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів /посадових осіб/, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, наведеною вище нормою права, передбачено здійснення державним виконавцем необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Системний правовий аналіз зазначених норм права дозволяє дійти до висновку, що здійснення виконавчого провадження повинно відбуватись у спосіб і порядок, визначений відповідним виконавчим документом та у межах повноважень, наданих державному виконавцю чинним законодавством України.

Зазначений висновок суду повністю відповідає конституційно закріпленому принципу правового порядку, відповідно до якого, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України /ст. 19 Конституції України/.

Як убачається з матеріалів справи 18 січня 2010 року Центрально -Міським відділом Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа за № 2 -а -9/10 від 25.12.2008 року виданого Центрально -Міським районним судом м. Макіївки про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради, за рахунок коштів Державного бюджету України, на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 05 травня за 2004 і 2007 роки, у загальному розмірі 2912,67 гривень.

Зазначений виконавчий лист надійшов до відповідача «18»січня 2010 року.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята відповідачем у день надходження виконавчого листа, що повністю відповідає приписам ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно до яких встановлений 3 -денний строк для відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до передбаченого чинним законодавством України порядку державний виконавець надає боржнику строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання /ст. 24, 30 Закону України «Про виконавче провадження»/.

З матеріалів справи убачається, що Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради у добровільному порядку рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 05 травня за 2004 і 2007 роки не виконало, у зв'язку з чим відповідач розпочав його примусове виконання.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Виконавчим листом за № 2 -а -9/10 від 25.12.2008 року виданим Центрально -Міським районним судом м. Макіївки визначений спосіб виконання судового рішення, який полягає у стягненні з Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради, за рахунок коштів Державного бюджету України, на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 2912,67 гривень.

Таким чином, відповідач з дотриманням повноважень, наданих йому Законом повинен був стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь позивача грошову суми у розмірі 2912,67 гривень.

В порядку примусового виконання судового рішення відповідач неодноразово, а саме 19.02.2010 року, 30.03.2010 року, 11.05.2010 року та 17.05.2010 року приймав постанову про арешт коштів боржника, що обліковуються на розрахунковому рахунку Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради в Управлінні державного казначейства України в м. Макіївка.

Зазначені дії відповідача ґрунтуються та повністю відповідають положенням ст. ст. 20, 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, положеннями ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

При цьому, норми права, що містяться у Законі України «Про виконавче провадження»не містять в собі будь -яких підстав, приписів або інших обставин, які б надавали боржнику право чи можливість не виконувати вимоги державного виконавця, що пред'явлені ним у межах повноважень, визначених цим Законом.

Але, незважаючи на законність дій відповідача його вимоги стосовно стягнення на користь позивача грошової суми не були виконанні Управлінням праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради з підстав відсутності кошторисних призначень у відповідному бюджеті на щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни.

Таким чином, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що виконавче провадження на підставі виконавчого листа за № 2 -а -9/10 від 25.12.2008 року виданого Центрально -Міським районним судом м. Макіївки про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради, за рахунок коштів Державного бюджету України, на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 05 травня за 2004 і 2007 роки, у загальному розмірі 2912,67 гривень здійснено державними виконавцями Центрально -Міським відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у порядку, спосіб та у межах, повноважень визначених чинним законодавством України.

У свою чергу, підставою недотримання відповідачем встановленого ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»шестимісячного строку на проведення виконавчих дій є невиконання Управлінням праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради його законних вимог, з підстав відсутності відповідних кошторисних призначень.

Невиконання боржником вимог відповідача призводить до порушення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, визначених у ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, незважаючи на використання відповідачем наданих йому прав у точній відповідності із законом він, у зв'язку з невиконанням боржником його вимог, не має можливості забезпечити своєчасне здійснення виконавчого провадження по стягненню на користь позивача визначеної грошової суми.

Крім того, невиконання Управлінням праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради вимог відповідача призводить до зволікання з боку боржника нормами Конституції України та законодавства України про судоустрій.

Так, відповідно до положень ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на положення ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»від 07.07.2010 року /із змінами та доповненнями/ судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Таким чином, виходячи з викладеного вище суд доходить до висновку, що порушення прав позивача на своєчасне здійснення виконавчого провадження відбулось не внаслідок неправомірних дій Центрально -Міського відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, який є відповідачем у цій справі, а внаслідок дій Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради, вимоги до якого позивачем заявлені не були.

Розглядаючи вимоги позивача про відшкодування завданої йому моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 2 постанови від 31 березня 1995 р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" /із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5/, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної /немайнової/ шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Як убачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли під час виконання судового рішення та регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Але, положеннями Закону України «Про виконавче провадження»не передбачено право стягувача у виконавчому провадженні на відшкодування моральної шкоди.

Крім того, з огляду на роз'яснення п. п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди»позивачем не надано доказів, що підтверджують завдану моральну шкоду внаслідок неправомірних дій відповідача, наявність вини останнього у заподіянні шкоди та причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями відповідача, у зв'язку з чим суд доходить до висновку про необґрунтованість зазначених позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно визначення відповідальності посадових осіб за не виконання Конституції та законів, рішень Конституційного Суду України та суду, своїх прямих обов'язків та стягнення на його користь з посадових осіб відповідача суми, рівної п'ятикратному розміру їх посадових окладів: з начальника Центрально -Міського ВДВС ОСОБА_2, с начальника УПСЗН ОСОБА_4, а також представника відповідача не підлягають задоволенню, бо такий спосіб захисту порушеного права не передбачений положеннями чинного законодавства України.

Так, відповідно до положень ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України саме цей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Повноваження суду під час вирішення справи визначені положеннями ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, з огляду на положеннями наведеної норми права при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону /зупинення/ окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск /ліквідацію/ об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції /повноважень/ суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того, відповідно до положень п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно - правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Пунктом 3 ст. 85 Конституції України передбачено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України, яка з огляду на положення ст. 75 Конституції України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Таким чином, вирішення питання про визначення відповідальності посадових осіб знаходиться поза межами повноважень суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про покладення на державне казначейство виплати шкоди, встановленої рішенням суду, завданої і Центрально -Міським Управлінням праці та соціального захисту населення, і Центрально -Міським ВДВС м. Макіївки в сумі 32039,37 гривень не підлягає задоволенню, бо зазначена позовна вимога заявлена до особи, яка не є стороною у цій адміністративній справі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання здійснити згідно до закону індексацію встановленої судом шкоди, у зв'язку із знеціненням грошей з -за світової кризи та інфляції не підлягають виходячи з наступного.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін регулюються Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»від «03»липня 1991 року /із змінами та доповненнями/.

Згідно до положень ст. 1 зазначеного Закону індексацією грошових доходів населення є встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці /грошове забезпечення/; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Як убачається з матеріалів справи грошова сума, що підлягає примусовому стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Центрально -Міської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь позивача за своєю правовою природою є одним з видів державної соціальної допомоги, яка сплачується щорічно до 05 травня.

При цьому, зазначена державна соціальна допомога за своїм характером є цільовою та разовою.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер /допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо/, а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.

Виходячи з наведених вище норм права позовні вимоги ОСОБА_1 про індексації не сплаченої йому грошової суми задоволені на підлягають.

Стосовно вимоги позивача долучити до числа відповідачів державу Україну, як головного відповідача за 5 років судової тяганини суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно до ст. 1 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Норми права, що містяться у ст. 5 Конституції України визначають, що Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Положеннями п. 9 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідачем у адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

При цьому, положеннями п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, з огляду на наведені вище норми права, держава виступає стороною адміністративною судочинства лише через відповідні органи державної влади, їх посадові чи службові особи, які є суб'єктами владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 5, 19, 75, 85, 92, 124 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження»/із змінами та доповненнями/ від 21.04.1999 року, Закону України «Про судоустрій та статус суддів»від 07.07.2010 року /із змінами та доповненнями/, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»від 03.07.1991 року /із змінами та доповненнями/, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди»від 31.03.1995 року № 4 /із змінами та доповненнями/, ст. ст. 1 - 3, 5 - 15, 17, 18, 71, 99, 100, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ЦЕНТРАЛЬНО -МІСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ МАКІЇВСЬКОГО МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ «Про бездіяльність виконавчої служби по виконанню рішення суду»відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та одночасного надсилання її до суду апеляційної інстанції.

Постанову прийнято, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко