Постанова № 23993759, 20.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2012 року № 2а-4186/12/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

до Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок»заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 14 209,80 грн.

Ухвалою суду від 28 березня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу десятиденний строк для подання заперечень або заяви про визнання позову з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, але не пізніше 18 квітня 2012 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідач ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у справі отримав 2 квітня 2012 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

19 квітня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва через канцелярію суду подана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що станом на 10 квітня 2012 року відповідач частково погасив суму заборгованості в розмірі 9 439,06 грн. та в звязку з чим просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок»заборгованість по сплаті єдиного внеску у розмірі 4 770,74 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», «Про прокуратуру», Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, та зазначає, що Публічне акціонерне товариство «Туристичний комплекс «Пролісок»має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 4 770,74 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Публічне акціонерне товариство «Туристичний комплекс «Пролісок»(код ЄДРПОУ 02573510) є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва.

Статтею 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі Закон № 2464, із змінами і доповненнями) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина перша статті 5 Закону № 2464).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (частина 5 статті 8 Закону № 2464).

Для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами (частина 5 статті 8 Закону № 2464).

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 14 статті 9 Закону № 2464).

Як встановлено підпунктом 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Заборгованість відповідача, яка несплачена згідно вимоги № Ю-909 від 6 лютого 2012 року складає 27 392,32 грн.

Зазначена вимога направлялася на адресу відповідача та отримана уповноваженою особою Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок»10 лютого 2012 року, згідно повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Проте, на час звернення Прокурора Святошинського району м. Києва до суду, відповідачем заборгованість в розмірі 4 770,74 грн. не погашена, вимогу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва відповідач до суду не оскаржив.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 «Про Положення про Пенсійний фонд України»основним завданням Пенсійного фонду України є, зокрема, стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Станом на день розгляду спору заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 4 770,74 грн. відповідачем не погашена.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не предявлено.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 4 770,74 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Туристичний комплекс «Пролісок»(юридична адреса: 03179, м. Київ, проспект Перемоги, 139, код ЄДРПОУ 02573510) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-а, код 22869431) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 4 770 (чотири тисячі сімсот сімдесят) грн. 74 коп. на р/р 37198072002628, банк ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А.Бояринцева