Постанова № 23993143, 24.04.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4298/2011

24 квітня 2012 року 15год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Данилюк І.Г.

відповідача: представник Красько Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Акціонерне товариство "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." до Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2011р. №0000272344 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2011року в розмірі 43767,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є неправомірними у зв'язку з безпідставним зменшенням відповідачем податкового кредиту позивача за рахунок сум податку на додану вартість сплачених внаслідок придбання юридичних послуг у ТОВ «Стількомтраст».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та пояснила суду, що операція позивача з придбання юридичних послуг у ТОВ «Стількомтраст»пов'язана з господарською діяльністю позивача. Названа операція є товарною (такою, що фактично була здійснена сторонами). Позивачем повністю сплачено названому контрагенту вартість наданих юридичних послуг в тому рахунку і податок на додану вартість. В підтвердження правомірності формування податкового кредиту представник позивача надала копії первинних документів (договір, акт, податкову накладну, електронну переписку позивача та ТОВ «Стількомтраст»та акти перевірок, з приводу яких була необхідність отримання юридичних послуг). Додатково вказала, що позивач не повинен нести відповідальність за будь-які протиправні дії його контрагентів. Просила позов в обумовленій частині задовольнити повністю.

Відповідно до положень ст. 55 КАС України судом за клопотанням сторін в ході розгляду справи здійснено заміну Державної податкової інспекції в м. Рівне - відповідача у даній справі її правонаступником - ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення. У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, тотожні письмовим запереченням, зокрема вказав, що за даними автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, встановлено, що ТОВ «Стількомтраст»не задекларовано по даній операцій податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 43 766,67грн. Відтак, податковий орган не в змозі підтвердити формування податкових зобов'язань контрагента по взаєморозрахунках з позивачем, у зв'язку з чим неможливо підтвердити придбання позивачем послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності позивача. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." є юридичною особою, яка має своє представництво в Україні -Представництво "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", що перебуває на обліку як платник податків та як платник податку на додану вартість у ДПІ у м. Рівне (правонаступником якої є ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби).

Державною податковою інспекцією у м.Рівне було проведено позапланову виїзну перевірку Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 18.04.2011р. №447/23-300/26603641 (т.1 - а.с.132-154).

У вказаному акті перевірки відображено, що позивачем порушено пункт 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України. Назване порушення полягає у завищенні бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2011року, внаслідок віднесення в січні 2011року до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 43767,00грн. по операції з придбання юридичних послуг у ТОВ «Стількомтраст».

Підставою для такого висновку стали висновки акту перевірки про те, що за даними автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено, що ТОВ «Стількомтраст»не задекларовано по даній операцій податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 43 766,67грн. Відтак, податковий орган не в змозі підтвердити формування податкових зобов'язань контрагента по взаєморозрахунках з позивачем, у зв'язку з чим неможливо підтвердити придбання позивачем послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності позивача.

На підставі вказаного акта перевірки, ДПІ у м. Рівне винесено податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011р. №0000272344, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2011року на суму 62982,67грн. та визначено штрафну санкцію в розмірі 1грн. Проте, із названої суми позивачем оскаржується податкове повідомлення -рішення лише в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2011року в розмірі 43767,00грн. по операції з придбання послуг у ТОВ «Стількомтраст».

Зважаючи на покликання представників відповідача щодо безтоварності операції позивача та ТОВ «Стількомтраст»та приймаючи до уваги обставини щодо припинення (на час розгляду справи) діяльності ТОВ «Стількомтраст», судом було вжито заходів, щодо зібрання додаткових доказів у даній справі, а зокрема щодо допиту (в порядку внесеного судового доручення) свідка П.Г. Гребенюк (керівника ТОВ «Стількомтраст») з питань, що стосувалися фактичного надання послуг для позивача та їх зв'язку з його господарською діяльністю.

За наслідками виконання судового доручення, внесеного ухвалою від 08.11.2011року, Донецьким окружним адміністративним судом надіслано ухвалу від 30.03.2012року, з якої вбачається, що вжитими заходами процесуального примусу названого свідка не вдалося розшукати та допитати за зареєстрованим місцем проживанням.

Зважаючи на обумовлені обставини, представники сторін наполягали на розгляді справи та прийнятті рішення за наявними у справі доказами.

Судом встановлено, що 26.08.2010року Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." та ТОВ «Стількомтраст»укладено договір про надання послуг (а.с. 60-61 т.1). Предметом названого договору є надання юридичних послуг за зверненням позивача з питань, що стосуються поточної господарської діяльності.

30.09.2010року між Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." та ТОВ «Стількомтраст»підписано акт приймання-передачі наданих послуг. Відповідно до названого акту ТОВ «Стількомтраст»надав, а позивач отримав юридичні послуги з питань, що стосуються господарської діяльності у формі консультування та представництва інтересів позивача в інспекції архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області з питань щодо належного оформлення робіт з реконструкції дороги Київ -Чоп ( в тому рахунку: аналіз дозвільних документів, аналіз контракту, аналіз документів щодо виконання контракту в частині обсягів робіт, їх вартості та строків їх виконання, представництво інтересів позивача під час проведення перевірок та оформлення їх результатів, консультації з питань авторського нагляду за роботами з реконструкції, консультації з правильності оформлення робочих креслень).

Відповідно до відомосте, відображених у названих документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, підписання названих документів від імені ТОВ «Стількомтраст»здійснено його директором П.Г. Гребенюк.

Платіжним дорученням №2644 від 31.08.2010року вартість юридичних послуг (в тому рахунку і ПДВ в розмірі 43766,67грн.) сплачена позивачем на рахунок ТОВ «Стількомтраст», шляхом банківського переказу коштів (а.с. 59 т.1).

За результатами названої операції ТОВ «Стількомтраст»видано позивачу податкову накладну №10092701641 на суму ПДВ в розмірі 43 766,67грн. Відповідно до пояснень позивача та його представника, названу накладну позивачем отримано в січні 2011року.

На підставі обумовленого переліку документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, в яких відображена здійснювана операція, позивачем віднесено в січні 2011року до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 43767,00грн.

Окрім обумовленого, на підтвердження обставин щодо фактичного надання ТОВ «Стількомтраст»юридичних послуг позивачем надано: рахунок ТОВ «Стількомтраст»на оплату вартості послуг (а.с. 58т.1), відомості відображені на офіційному веб -сайті Державної судової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search) щодо реєстрації ТОВ «Стількомтраст»платником податку на додану вартість; свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Стількомтраст», як юридичної особи та платника ПДВ (а.с. 120-121т. 1); лист позивача від 03.05.2010року на адресу ТОВ «Стількомтраст»з проханням про співпрацю та врегулювання конфліктної ситуації, що виникла при виконанні умов контракту по ремонту автомобільної дороги МО6 Київ -Чоп, за наслідками виконання якого проводиться позапланова перевірка по вимозі прокуратури в Рівненській області і звернення СБУ в Рівненській області (а.с. 113 т.1); лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 07.05.2010року №01-07/448вх., адресований позивачу щодо направлення копії акта перевірки від 05.05.2010року (а.с. 88 т.1); акт перевірки позивача та Служби автомобільних доріг в Рівненській області Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 05.05.2010року (а.с. 89-96 т.1); акт перевірки позивача від 07.12.2009року (а.с. 97-104 т.1); електронну копію листа ТОВ «Стількомтраст»на адресу позивача №23-орг від 18.05.2010року, відповідно до якогоТОВ «Стількомтраст» акцептовано (прийнято) пропозицію щодо надання позивачу послуг (а.с. 114 т.1); наказ позивача №67а від 20.05.2010 року про залучення ТОВ «Стількомтраст»для врегулювання названої конфліктної ситуації та оплату послуг після отримання позитивних результатів (а.с. 115 т.1); акт перевірки Служби автомобільних доріг в Рівненській області від 21.05.2009року (а.с. 81-87 т.1); електронну копію листа ТОВ «Стількомтраст» на адресу позивача №58-орг від 07.07.2010року щодо підготовки тексту пояснень представникам прокуратури (а.с.116-117 т.1); електронну копію листа ТОВ «Стількомтраст»від 20.08.2010року №85 -орг щодо досягнення домовленостей про надання юридичних послуг по супроводженню перевірок і захисту інтересів позивача по взаємовідносинах з прокуратурою та будівельною інспекцією, щодо обсягу виконаної роботи, необхідності підписання договору та здійснення оплати (а.с.118 т.1); електронну копію листа ТОВ «Стількомтраст»на адресу позивача №94-огр від 1510.2010року щодо невідкладного підписання позивачем та відправки на адресу ТОВ«Стількомтраст»раніше надісланого акту приймання -передачі наданих послуг (а.с 119 т.1); акт перевірки Служби автомобільних доріг в Рівненській області від 21.05.2009року (а.с. 81-87 т.1); постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.08.2010року.

З обумовленого переліку документів вбачається, що в грудні 2009року та травні 2010року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області проведено перевірку господарської діяльності позивача та Служби автомобільних доріг в Рівненській області, за результатами якої було встановлено ряд порушень при виконанні контракту по ремонту автомобільної дороги МО6 Київ -Чоп, котрі були предметом дослідження в межах порушеної кримінальної справи.

Для врегулювання названої конфліктної ситуації та представництва інтересів позивача, останнім в порядку акцептної пропозиції було залучено ТОВ «Стількомтраст».

Таким чином, дослідженими у справі доказами підтверджуються обставини щодо необхідності надання позивачу юридичних послуг, обставини щодо такого надання та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна, на підставі якої позивач відніс до складу податкового кредиту спірну суму податку на додану вартість, містить всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201 Податкового Кодексу України. Акт приймання- передачі наданих ТОВ «Стількомтраст»юридичних послуг розкриває їх зміст та містить всі передбачені реквізити, що дає можливість ідентифікувати перелік наданих послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Зважаючи на встановлені судом обставини, позивач відповідно правомірно відніс суму податку на додану вартість в розмірі 43767,00грн. до складу податкового кредиту січня 2011року.

Стосовно ж бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, то судом встановлено, що позивач при складанні декларації з податку на додану вартість за лютий 2011року діяв відповідно до положень п. 200.2.-200.4 ст.200 Податкового Кодексу України.

Норми Податкового Кодексу України не ставлять формування податкового кредиту та відповідного відшкодування названого податку з бюджету в залежність від подання чи не подання звітності контрагентом такого платника до податкового органу та декларування ним у такій звітності господарських зобов'язань.

Відповідно до 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, акт перевірки на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, містить лише припущення щодо неможливого підтвердження придбання позивачем послуг у ТОВ «Стількомтраст»з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності позивача та не містить жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленим контрагентом.

Що ж до доводів відповідача про те, що правочини позивача з ТОВ «Стількомтраст»направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення -рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, неналежне звітування до контролюючих органів, або інші будь-які протиправні дії одних платників податків не може покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Доводи та висновки відповідача викладені у названому вище акті перевірки, щодо ймовірної безтоварності господарської операції позивача та ТОВ «Стількомтраст» є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами.

Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

В супереч зазначеного, відповідач не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення -рішення.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що доводи відповідача наведені в обґрунтування прийнятого ним спірного податкового повідомлення -рішення не є підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 43767,00грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000272344 від 04.05.2011року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування 43767,00 грн.

Присудити на користь позивача Акціонерне товариство "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.