Постанова № 23992946, 29.02.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/129/2012

29 лютого 2012 року 15год. 07хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Хаврошин М.С.

відповідача: представник Янок Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин"Технобуд" до Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар"єр нерудних копалин "Технобуд" звернулося до суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення форми «B1» № 0001272340 від 26 грудня 2011 року та податкового повідомлення-рішення форми «В2» № 0001262340 від 26 грудня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

На думку позивача в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень покладено вибіркове застосування норм податкового законодавства, податкові повідомлення-рішення винесено з грубим порушенням норм законодавства України, вони є необгрунтованими і неправомірними, у звязку з чим підлягають повному скасуванню.

Зазначає, що податкове повідомлення-рішення форми «B1» № 0001272340 від 26 грудня 2011 року про нарахування штрафних санкцій в розмірі 238 799,00 грн. ґрунтується на безпідставних і необгрунтованих твердженнях Відповідача про порушення Позивачем п.п.7.7.1 п.п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень, лютий та червень 2010 p., внаслідок чого Позивачем начебто було завищено суму бюджетного відшкодування за вказані періоди на 477 597 грн.

Вважає посилання в акті перевірки відповідача на неправильність подачі уточнюючих розрахунків податкових зобов 'язань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок», в результаті чого було завищено заявлені суми відшкодування на 477 597 грн. необґрунтованими з огляду на наступні обставини.

В звязку з самостійним виявленням бухгалтерією Позивача в січні червні 2010 року помилок в податкових деклараціях з податку на додану вартість ( ПДВ) за попередні періоди (березень 2007 року - травень 2010 року) Позивачем було прийняте рішення про їх виправлення у порядку, встановленому п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням вимог п.п.7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме в два етапи.

На першому етапі Позивач, керуючись абз. 2 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для підтвердження права на податковий кредит подав уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за попередні періоди (березень 2007 року - травень 2010 року) за формою, затвердженою наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»,

На другому етапі, для підтвердження права на бюджетне відшкодування, Позивач керуючись абзацом 3 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не подавав уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за періоди, які є наступними за періодами, за які були виявлені помилки, а зазначив загальні уточнені суми податкового кредиту за періоди, що уточнювались, у складі суми коригування (гр.23.3. декларацій з ПДВ за відповідні місяці.).

Проведене виправлення самостійно виявлених помилок Позивач вважає правомірним і таким, що повністю відповідає вимогам абзацу 3 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, звертає увагу суду на абзац 3 п.5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (відповідно та на підставі якої діяв Позивач, зазначаючи 809 562,00 грн. в складі суми коригування гр.23.3. декларації з ПДВ за січень, лютий та червень 2010 року), який, на його думку, є спеціальною нормою по відношенню до норми п.п.7.7.1 п.п.7.7. ст. 7 цього ж Закону.

Зазначає, що Відповідач, обґрунтовуючи накладання на Позивача штрафу в розмірі 238 799,00 грн., в податковому повідомленні-рішенні № 0001272340 від 26 грудня 2011 року посилається на п.57.3 Податкового кодексу України та на п.7.7.1 п.п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Жодна з вищевказаних норм не регулює питання накладення на платника податків штрафних санкцій (57.3 Податкового кодексу України встановлює строки оплати податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом, а п.7.7.1 п.п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлював порядок визначення суми ПДВ до сплати).

Таким чином, вказаний в Акті перевірки та в податковому повідомленні-рішенні № 0001272340 від 26 грудня 2011 року висновок Відповідача про завищення Позивачем суми бюджетного відшкодування за січень, лютий, червень 2010 р. на 477 597 грн. помилковим, а накладення штрафу в розмірі 238 799 грн. - необгрунтованим, безпідставним і незаконним.

Стосовно прийняття податкового повідомлення-рішення форми «В2» № 0001262340 від 26 грудня 2011 року, вказав на правомірність своїх дій, що підтверджується результатами трьох виїзних позапланових перевірок проведених Відповідачем з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зокрема:

1. Перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період лютий березень 2010 року, що підтверджується Довідкою Відповідача № 281/23/32404265 від 17.06.2010 р.

2. Перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період березень квітень 2010 року, що підтверджується Довідкою Відповідача № 305/23/32404265 від 08.07.2010 р.

3. Перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період квітень травень 2010 року, що підтверджується Довідкою Відповідача № 344/23/32404265 від 06.08.2010 р.

Незважаючи на результати вищезазначених перевірок, Відповідач в Акті перевірки (стор. 5 Акту) вказує, «Значення рядка 8.5 уточнюючого розрахунку переноситься зі знаком «+» до рядка 23.4 податкової декларації з ПДВ за звітній період, наступний за періодом, в якому здійснено виправлення самостійно виявленої помилки і подано уточнюючий розрахунок, на підставі чого Відповідач, посилаючись на Наказ ДПАУ № 166 від 30.05.1997 p. «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», робить висновок про заниження Позивачем заявленої суми відшкодування ПДВ за березень- травень 2010 року на загальну суму 118 111 грн., у зв'язку з чим виносить податкове повідомлення-рішення форми «В2» № 0001262340 від 26 грудня 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив податкові повідомлення-рішення форми «B1» № 0001272340 від 26 грудня 2011 року та форми «В2» № 0001262340 від 26 грудня 2011 року визнати протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник відповідача щодо заявленого позову заперечувала.

Пояснила, що під час проведення перевірки (акт від 21.12.2011 року за №597/23/32404265) встановлено, порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, при поданні уточнюючих розрахунків, що подавались за період січень-червень 2010 року, внаслідок чого ТОВ "ККНК" Технобуд" було завищено заявлену суми до відшкодування на 190 614 грн. за січень 2010 року, на 112 105 грн. за лютий 2010 року та на 174 878 грн. за червень 2010 року. А також ТОВ "ККНК" Технобуд" було занижено заявлену суму відшкодування на 22 351 грн. за березень 2010 року, на 91 736 грн. за квітень 2010 року та на 4 024 грн. за травень 2010 року.

Вказувала, що згідно уточнюючих розрахунків, що подавались за період січень-червень 2010 року, збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного періоду значення, що переносяться до рядка 23.3 податкової декларації наступного звітного періоду) становить загалом: в січні - 140 508 грн.; в лютому-221 584 грн.; в березні - 252 225 грн.; в квітні-199 621 грн.; в травні -160 489 грн.; в червні - 195 614 грн.

Виходячи з цього, та на виконання вимог Наказу ДПА України №166 від 30.05.1997р., значення, що переноситься до рядка 23.3 податкової декларації наступного звітного періоду підлягає включенню до податкових декларацій:

січня в сумі 30 968 грн., внаслідок чого, завищення заявленої суми відшкодування становитиме 190 614 грн., від задекларованих даних платника;

лютого в сумі 140 508 грн., внаслідок чого, завищення заявленої відшкодування становитиме 112 105 грн., від задекларованих даних платника;

березня в сумі 221 584 грн., внаслідок чого, заниження заявленої суми відшкодування становитиме 22 351 грн., від задекларованих даних платника;

квітня в сумі 252 225 грн., внаслідок чого, заниження заявленої суми відшкодування становитиме 91 736 грн., від задекларованих даних платника;

травня в сумі 199 621 грн.. внаслідок чого, заниження заявленої суми відшкодування становитиме 4 024 грн.. від задекларованих даних платника;

червня в сумі 160 489 грн., внаслідок чого завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 174 878 грн., від задекларованих платником.

Представник відповідача у судовому засіданні вказувала й на той факт, що за даними перевірки ТОВ "ККНК" Технобуд" на порушення наказу ДПАУ від 30.05.97р. №166 "Про затвердження форми податкової декларації Порядку її заповнення і подання" згідно з абзацом четвертим пп..4.4.3 п.4.4 ст.4 платником було не правильно подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Тим самим було порушено пп 7.7.1 п 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 грудня 2011 року посадовими особами Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Клесівський карєр нерудних копалин «Технобуд» код за ЄДРПОУ 32404265 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р., за результати якої було складено Акт № 597/23/32404265.

В Акті перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення Позивачем п.п.7.7.1 п.п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок неправильного подання уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, в результаті чого завищено заявлену до відшкодування суму ПДВ за січень, лютий та червень 2010 р., та занижено суму відшкодування ПДВ за березень, квітень та травень 2010 р.

На підставі Акту перевірки № 597/23/32404265 віл 21.12.2012р. Сарненською МДПІ 26 грудня 2011року було прийнято податкові повідомлення рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0001272340 від 26 грудня 2011 року, відповідно до якого Позивачу зменшено суму відшкодування податку на додану вартість на суму 477 597,00 гривень та накладено на Позивача штрафні санкції у розмірі 238 799,00 гривень;

- податкове повідомлення-рішення форми «В2» № 0001262340 від 26 грудня 2011 року, відповідно до якого Позивач добровільно відмовляється від отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 118 111,00 гривень.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до абз.1 п.п.7.7.1 п.п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду». У випадку, коли розрахована таким чином сума має від'ємне значення, то у відповідності до абз.3 цього підпункту «така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з вимогами п.7.7.2 п.7.7. ст.7 цього ж Закону «Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 77.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)».

Вимоги Закону кореспондуються з п.5.11 Порядку заповнення податкової декларації з ПДВ , затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», в редакції, що діяла протягом 2010 року.

Слід врахувати й те, що у випадку, коли платник податку у відповідності вимог Закону « має право на відшкодування ПДВ, то такий платник податку у відповідності до вимог Порядку 166 повинен відобразити певні показники в податкових Деклараціях за 2 податкові періоди: за Період 1 (звітний) у рядку 22.2 визначити від'ємне значення між податкових зобов'язанням та податковим кредитом за Період 1 та за Період 2 (наступний за звітним) відобразити таке від'ємне значення у рядку 23.1.

Так, абзац 2 п. 5.1. ст. 5 вищевказаного Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-діяв на момент спірних правовідносин) встановлює, що «якщо у майбутніх податкових періодах .... платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Абзац 3 п. 5.1. ст. 5 вищевказаного Закону встановлює, що «Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації на будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Як слідує із вимог ст.5 Закону 2181, використання права платника податку на уточнення показників попередньо поданої декларації обмежується тільки терміном 1095 днів, а отже платник податку має право на свій розсуд вибирати шлях уточнення: або уточнити показники раніше поданої декларації або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, що слідує на періодом уточнення.

З матеріалів справи вбачається, для уточнення показників за Період 1 Позивач обрав механізм, передбачений абз.2 т.5 Закону 2181. А саме, Позивач подавав уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за податкові періоди, в яких виявлені помилки. Перелік уточнюючих розрахунків та суми коригування наведені в Реєстрі уточнених податкових накладних, щодо додається до даних Уточнень.

Підтвердженням права та можливості платника податку використовувати такий механізм є форма «Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (далі по тексту Уточнюючий розрахунок) та форма «Податкової декларації з податку на додану вартість», які затверджені Наказом ДПА від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання». Так, у рядках 8.5 та 8.6 Уточнюючого розрахунку передбачено як результат уточнень показників податкової декларації з ПДВ за Період 1 - збільшення (рядок 8.5) або зменшення (рядок 8.6.) «суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.3. податкової декларації наступного звітного періоду)». А у податковій декларації з ПДВ передбачено рядок 23.3. - «значення рядків 8.5 8.6 додатка № 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податного) періоду.»

Крім того, як встановлено судом, за усіма самостійно виявленими в січні 2010р. помилками Позивач, на підставі вимог абз.2 п.5.1. ст.5 Закону 2181, подав Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за відповідні місяці за формою, що визначаються у Додатку 5 Порядку 166 та уточнюючі Додатки 5 до декларації з ПДВ (а.с.220-250 т.1- а.с.1-36 т.2). Додавши такі уточнені розрахунки та Додатки 5, Позивач уточнив показники декларації з ПДВ за податкові періоди, в яких була допущена виявлена помилка (тобто за Період 1), визначивши суми збільшення (зменшення) значення рядка 22.2 податкового періоду що уточнювався у рядках 6.3 та 6.4 Уточнюючих розрахунків та суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (тобто Періоду 2- податковому періоду, що слідував за податковим періодом, що уточнюється) у відповідних рядках 8.5 та 8.6 Уточнених розрахунків. Тим самим, сума ПДВ у розмірі 221 582 грн. (221 584 грн. - 2 грн.) була відображена Позивачем у рядку 23.3. податкової декларації за січень 2010 року.

Отже, Позивач виконав всі необхідні вимоги, які передбачались вимогами Закону «Про ПДВ», Закону 2181 та Порядком 166.

У лютому 2010 року Позивачем було самостійно виявлено помилки у податкових Деклараціях за попередні звітні періоди і подано Уточнюючі розрахунки за ці періоди, в результаті яких передбачено збільшення «суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.3. податкової декларації наступного звітного періоду)» (сумарне значення рядків 8.5 та 8.6 Уточнених розрахунків) на загальну суму 252 613 грн. (а.с.37-122 т.2).

Сума 252 613 грн. була відображена Позивачем у рядку 23.3. податкової декларації за лютий 2010 року.

У березні 2010 року Позивачем було самостійно виявлено помилки у податкових деклараціях за попередні звітні періоди і подано Уточнюючі розрахунки за ці періоди, в результаті яких передбачено збільшення «суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.3. податкової декларації наступного звітного періоду)» (сумарне значення рядків 8.5 та 8.6 Уточнених розрахунків) на загальну суму 199 233 грн. (а.а.122-152 т.2).

Сума 199 233 грн. була відображена Позивачем у рядку 23.3. податкової декларації за березень 2010 року.

У квітні 2010 року Позивачем було самостійно виявлено помилки у податкових деклараціях за попередні звітні періоди і подано Уточнюючі розрахунки за ці періоди, в результаті яких передбачено збільшення «суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.3. податкової декларації наступного звітного періоду)» (сумарне значення рядків 8.5 та 8.6 Уточнених розрахунків) на загальну суму 160 489 грн. (а.с. 153-249 т.2, а.с.1-19 т.3).

У травні 2010 року Позивачем було самостійно виявлено помилки у податкових деклараціях за попередні звітні періоди і подано Уточнюючі розрахунки за ці періоди, в результаті яких передбачено збільшення «суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.3. податкової декларації наступного звітного періоду)» (сумарне значення Рядків 8.5 та 8.6 Уточнених розрахунків) на загальну суму 195 597 грн. (а.с.20-44 т.3). Сума 195 597 грн. була відображена Позивачем у рядку 23.3. податкової декларації за травень 2010 року.

Крім того, як встановлено судом, у червні 2010 року Позивачем було самостійно виявлено помилки у податкових деклараціях за попередні звітні періоди і подано Уточнюючі розрахунки за ці періоди, в результаті яких передбачено збільшення «суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.3. податкової декларації наступного звітного періоду)» (сумарне значення рядків 8.5 та 8.6 Уточнених розрахунків) на загальну суму 335 367 грн. (а.с. 45-90 т.3). Сума 335 367 грн. була відображена Позивачем у рядку 23.3. податкової декларації за червень 2010 року.

Відповідач в Акті перевірки вказує, що «Значення рядка уточнюючого розрахунку переноситься зі знаком «+» до рядка 23.4 податкової декларації з ПДВ за звітній період, наступний за періодом, в якому здійснено виправлення самостійно виявленої помилки і подано уточнюючий розрахунок», на підставі чого помилково стверджує , що позивач в порушення п.п.4.4.3 п.4.4 ст.4 Порядку 166 не правильно подав Уточнюючі розрахунки і робить висновок про завищення Позивачем заявленої суми відшкодування ПДВ за січень, лютий та червень 2010 року на загальну суму 477 597 грн. та заниження заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ в березні травні 2010 року на суму 118 111,00 грн.

Дані висновки не підтверджуються матеріалами справи, є необгрунтованими та безпідставними.

Так, абзацом 1 п.п.4.4.3. п.4.4 ст.4 Порядку 166 визначається , що «Уточнюючий Розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5, 6 та 7 до цього Порядку.» Абзацом 4 п.п.4.4.3. п.4.4 ст.4 Порядку 166 визначається, що «Уразі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації, поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.97 N166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97 за N 250/2054 (у редакції наказів ДПА України від 15. Об. 2005 N 213 та від 17.03.2008 N159), зі змінами, уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 5.»

Як встановлено в ході розгляду справи, позивач всі уточнюючі розрахунки подавав по формі, яка наведена в Додатку № 5 та затверджена від 30.05.1997 p. «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», про що свідчать копії Уточнюючих розрахунків. При цьому Відповідачем не надано жодних заперечень стосовно правильності визначення Позивачем сум коригування ПДВ, вказаних в поданих Уточнюючих розрахунках, підтверджено матеріалами справи.

Підпункт 4.4.3. п.4.4 ст.4 Порядку 166, на який посилається Відповідач, не містить норм, які б зобов'язували Позивача включати дані поданих Уточнюючих розрахунків до «рядка 23.4 податкової декларації з ПДВ за звітній період, наступний за періодом, в якому здійснено виправлення самостійно виявленої помилки і подано уточнюючий розрахунок, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації.

За таких обставин доводи податкового органу щодо порушення позивачем пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. не відповідають фактичним обставинам справи та є надуманими.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0001272340 від 26 грудня 2011 року, № 0001262340 від 26 грудня 2011 року. Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001272340 від 26 грудня 2011 року, № 0001262340 від 26 грудня 2011 року.

Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України присуджується на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної податкової інспекції Рівненської області форми "В1" №0001272340 від 26 грудня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної податкової інспекції Рівненської області форми "В2" №0001262340 від 26 грудня 2011 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин"Технобуд" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 64,38грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.