Постанова № 23992532, 02.04.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2012 року Справа № 0870/833/12

(13 год. 30 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Прудивуса О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальна компанія»

про: надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу.

01.02.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальна компанія» (далі - відповідач), в якому позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача у розмірі 109 406,67 грн.: податковий борг по податку на прибуток у сумі 4 872,52 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 52 коп.) на р/р 31116009700007, код платежу 11021000, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 34677145, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 38025409; податковий борг по податку на додану вартість 104 534,15 грн. (сто чотири тисячі п'ятсот тридцять чотири гривні 15 коп.) на р/р 31118029700007, код платежу 14010100, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 34677145, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 38025409 за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним.

Станом на 12.01.2012 відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 109406,67 грн., а саме: податковий борг з податку на прибуток у розмірі 4872,52 грн. та податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 104534,15 грн.

Податковий борг виник на підставі наступного.

За результатами здійснення відповідачем фінансово-господарської діяльності, на виконання вимог діючого законодавства України, позивачеві надано податкові декларації з податку на додану вартість:

- № 26439 від 20.03.2009р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 23893,00 грн.;

- № 46433 від 21.04.2009р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 30713,00 грн.;

- № 61579 від 19.05.2009р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 9423,00 грн.;

- № 76272 від 22.06.2009р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 10601,00 грн.;

- № 104905 від 13.08.2009р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 9972,00 грн.;

- № 113029 від 10.09.2009р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 3987,00 грн.;

- .№ 129582 від 14.10.2009р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 16,00 грн.;

- № 150860 від 19.1 1.2009р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 3447,00 грн.;

- № 156302 від 11.12.2009р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 519,00 грн.;

- № 172923 від 18.01.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 2307,00 грн.;

- № 8873 від 17.02.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 1213,00 грн.;

- № 16985 від 16.03.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 159,00 грн.;

- № 32458 від 16.04.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 538,00 грн.;

- № 45916 від 14.05.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 519,00 грн.;

- № 54866 від 15.06.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 43,00 грн.;

- № 66482 від 13.07.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 90,00 грн.;

- № 85160 від 17.08.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 160,00 грн.;

- № 91404 від 10.09.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 11807,00 грн.;

- № 105299 від 12.10.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 27,00 грн.;

- № 122290 від 12.11.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 24,00 грн.;

- № 132382 від 16.12.2010р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 1560,00 грн.

Крім того позивачем з 17.01.2011 по 25.01.2011 проведена перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 21.01.2011. Перевіркою встановлено,що відповідачем порушено вимоги пп.1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4, пп.12.1.2 п. 12.1, пп.12.3.1 п.12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 - завищено від'ємне значення по податку на прибуток. Також перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог п.1.7 ст.1, п.2.1. п.2, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97 - занижено суму податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 01.02.2011 № 9/23-509/25476175.

На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2011 № 0000152305/2111, яким визначено штрафні санкції з податку на прибуток у розмірі 5051,00 грн. З урахуванням існуючої у відповідача переплати у розмірі 178,48 грн. податковий борг з податку на прибуток складає 4872,52 грн.

На підставі вищезазначеного акту також прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2011 № 0000162305/2110, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6205,00 грн., в тому числі 4964,00 грн. - основний платіж, 1241,00 грн. - штрафні санкції.

Податкові повідомлення-рішення 14.02.2011 були вручені відповідачеві під підпис.

Відповідачеві була нарахована пеня у сумі 1052,48 грн.

Сума боргу частково сплачена відповідачем у розмірі 13741,33 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2009 з відповідача стягнуто 67017,21 грн.

З метою забезпечення виконання відповідачем своїх обов'язків, 02.11.2010 податковим керуючим було складено акт опису активів відповідача, на які поширюється право податкової застави № 676.

Перша податкова вимога № 1/1911 від 24.11.2008 отримана відповідачем 01.12.2008, друга податкова вимога № 2/30 від 08.01.2009 отримана відповідачем 15.01.2009.

На підставі викладеного позивач просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача у розмірі 109406,67 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2012 було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Судом за клопотанням позивача від 02.04.2012 допущено процесуальну заміну позивача його правонаступником Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач).

02.04.2012 судом отримано клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та підтримку позовних вимог.

Від представника відповідача 02.04.2012 до суду надійшла заява у якій зазначено, що проти позовних вимог відповідач не заперечує і просить розглянути справу без його участі.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки про стан заборгованості станом на 30.03.2012 (а.с. 168), наданої позивачем, за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом в розмірі 109946,31 грн.

02.11.2010 податковим керуючим Статєвою О.В., призначеною наказом позивача, складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 676 (далі - акт опису активів, а.с. 10). Відповідно до акту опису активів право податкової застави поширюється на таке майно, належне відповідачу: станок круглошліфувальний 3А 130 металевий, сірого кольору, габарити 2х1,5х1,6 м., рік випуску 1970, вага 3780 кг у кількості 1 шт. залишковою балансовою вартістю або відпускною ціною 46180,07 грн. та станок універсально - заточной 3Е642Е у кількості 1 шт. залишковою балансовою вартістю або відпускною ціною 15332,65 грн. Загальна залишкова балансова вартість або відпускна ціна активів відповідача, на які поширюється право податкової застави складає 61512,72 грн.

16.11.2010 до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідний реєстраційний запис щодо перебування в податковій заставі активів відповідача згідно з актом опису активів, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.8).

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ), чинного на момент виникнення у позивача права податкової застави з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Згідно з п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків,яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Судом встановлено, що зазначений строк сплив, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії повідомлень про рекомендоване поштове відправлення (а.с. 128-128), відповідно до яких податкові вимоги № 1/1911 від 14.11.2008 та № 2/30 від 04.01.2009 отримані відповідачем 01.12.2008 та 15.01.2009.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до матеріалів справи.

02.04.2012 судом отримано клопотання відповідача( а.с. 174), у якому зазначено, що відповідач проти позовних вимог не заперечує. Вищезазначене клопотання підписано ОСОБА_2, який відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.4-6) має право вчиняти юридичні дії від імені відповідача без довіреності. Окрім того у матеріалах справи міститься лист відповідача позивачеві, у якому зазначено, що відповідач не заперечує проти продажу майна, що перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення податкового боргу за ціною не нижче балансової.

Частиною третьої ст. 136 КАС України встановлено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову приймається за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з частинами 3, 4 статті 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З огляду на викладене, суд не вбачає у визнанні адміністративного позову представником відповідача порушень будь-чиїх прав, свобод або інтересів, а тому приймає визнання адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 112, 136, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальна компанія» задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 109406,67 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста шість гривень 67 коп.) за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальна компанія», що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус