Постанова № 23992404, 10.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4378/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

при секретарі Проніні Д. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Іловайської дистанції електропостачання до УПФУ в м. Харцизьку про визнання недійсним рішення ,

за участю

представника позивача: Каткіної О.П.

представника відповідача: Лига І.С., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька залізниця» в особі Іловайської дистанції електропостачання звернулось до суду з позовом до УПФУ в м. Харцизьку про визнання недійсним рішення № 308 від 14.03.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 439,22 грн.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2011 року (далі по тексту - Звіт), на підставі листа Пенсійного фонду України від 28.11.2011 року № 26339/03-20, ним у рядку 7.1.8 були зменшені нарахування 33,2% на суму 14667,65 грн. та у рядку 6.1.4. донараховано єдиного внеску 8,41% на суму 3715,51 грн.

Тобто, позивачем, на його думку, було навіть переплачено суму єдиного внеску, тільки не на тому розрахунковому рахунку.

Незважаючи на це відповідачем 14.03.2012 року було прийнято рішення № 308 про сплату штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 439,22 грн.

З цих підстав, позивач просить суд визнати вищевказане рішення відповідача недійсним.

Відповідачем були надані письмові заперечення до суду, в яких він вказав що діяв виключно на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі по тексту Закон № 2464).

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, висловлені під час судового розгляду справи, дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство «Донецька залізниця» в особі Іловайської дистанції електропостачання, зареєстроване 17.02.1999 року в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ідентифікаційний код 01074957.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов"язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивачем за даним позовом є саме Державне підприємство «Донецька залізниця», яке є юридичною особою.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 р. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків, зокрема, на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно ч.1 ст.2 дія Закону 2464 поширюється на відносини що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та ведення обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише, визначених цим законом, або в частини що не суперечить цьому закону.

Виключно цим законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та ведення обліку єдиного внеску.

Відповідно до п.2 ст.1 Закону 2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярний основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового соціального страхування, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно ч.8 ст.9 Закону 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період.

Відповідно до ч.5 ст.9 Закону 2464, сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Частиною 6 статті 9 Закону 2464 передбачено, що для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Відповідно до ч.ч.10, 11 ст.25 Закону 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.10.2011 року № 32-3 «Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі по тексту постанова № 32-3) було приведено у відповідність до норм Закону 2464 Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5 (далі по тексту - Інструкція). Зокрема в частині застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємствами, установами, організаціями за працюючих інвалідів в розмірах 8,41 % та 5,5% відповідно з суми допомоги по тимчасової непрацездатності.

У Звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2011 року, позивачем у рядку 7.1.8 були зменшені нарахування 33,2% на суму 14667,65 грн. та у рядку 6.1.4. донараховано єдиного внеску 8,41% на суму 3715,51 грн. за працюючих інвалідів відповідно з суми допомоги по тимчасової непрацездатності.

Рішенням першого заступника начальника УПФУ в м.Харцизьку № 308 від 14.03.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позивачеві нараховано штрафні санкції та пеню в сумі 439 грн. 22 коп. за період з 20.01.2012 року по 23.02.2012 року за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Представник позивача вказує, що це рішення повинно бути визнано судом недійсним, тому що відповідач повинен був, чи сам перерахувати надміру сплачені кошти позивача з рахунку 33,2% на інший розрахунковий рахунок 8,41%, чи хоча би повідомити позивача про те що він повинен сплатити єдиний внесок на рахунок 8,41%, а на рахунку 33,2% ці кошти залишаться в рахунок майбутніх платежів.

Але, представник відповідача, правильно заперечує, що ніяким законом чи іншим нормативно - правовим актом не передбачено його обов'язок чи навіть його право на перерахування коштів з одного розрахункового рахунку на інший. Тобто, на зміну цільового призначення коштів.

В абзаці 7 листа Пенсійного фонду України від 28.11.2011 року № 26339/03-20 вказується, що надміру сплачені кошти єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам згідно з Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-1.

Таким чином, ті кошти, яки сплачені позивачем надмірно (у звіті у рядку 7.1.8 у сумі 14667,65 грн.), залишаються на відповідному розрахунковому рахунку для цього виду платежів, або в рахунок майбутніх платежів або можуть бути повернути за його заявою. Ті ж кошти які донараховані позивачем відповідно до рядку 6.1.4 Звіту в сумі 3715,51 грн. повинні бути сплачені ним відповідно до загальних вимог законодавства зі сплати єдиного внеску на відповідний розрахунковий рахунок.

Системно проаналізував вимоги Закону 2464 в сукупності з іншими нормативно - правовими актами, які регулюють ці правовідносини, суд приходить до висновку про те що дії відповідача в цьому випадку відповідали вимогам законодавства.

Приписами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідача щодо застосуванню фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 КАС України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, добросовісно, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи

керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи рішення відповідача щодо відповідності ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що вони були прийняти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та неупереджено.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Іловайської дистанції електропостачання до УПФУ в м. Харцизьку про визнання недійсним рішення № 308 від 14.03.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 439,22 грн. - відмовити повністю.

Постанова в повному обсязі складена 11 травня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хохленков О.В.