Постанова № 23992354, 10.05.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 травня 2012 р. Справа № 2а/0270/1911/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі

до: Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

26 квітня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі (далі - УПФУ в м. Хмільнику та Хмільницькому районі) до Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" про стягнення заборгованості в сумі 75123 грн. 46 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Центральний військовий клінічний санаторій "Хмільник" своєчасно не сплатило суму єдиного внеску до фонду, в звязку з чим утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску в загальній сумі 75123 грн. 46 коп.

Оскільки заборгованість в добровільному порядку не погашена, УПФУ в м. Хмільнику та Хмільницькому районі звернулось до суду з позовом про стягнення коштів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання вчасно та належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, 08 травня 2012 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява про розгляд справи з а відсутності представника відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Центральний військовий клінічний санаторій "Хмільник" зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі та є платником єдиного внеску відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідач має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі по сплаті єдиного внеску в сумі 75123 грн. 46 коп., що підтверджується самостійно поданим звітом за лютий місяць 2012 року (а.с. 5-7).

Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08 липня 2010 року (далі - Закон №2464-VІ).

Згідно положень статті 1 Закону №2464-VІ - єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частина 3 статті 9 Закону №2464-VІ вказує, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 вказаного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону №2464-VІ Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Також положеннями статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що суми єдиного внеску своєчасно не сплачені страхувальниками у вищезазначені строки вважаються простроченою заборгованістю зі сплати єдиного внеску і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У даному випадку територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Згідно із частиною 5 статті 7 даного Закону, єдиний внесок нараховується незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Відповідно до положень частини12 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, в встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій.

Як випливає із матеріалів справи, відповідачу була надіслана вимога № Ю-22 від 02 квітня 2012 року (а.с. 8). Зазначена вимога була отримана представником відповідача 04 квітня 2012 року (а.с.8), однак боржник протягом десяти робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначеної суми у вимозі та не оскаржив її.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що обставини, викладені у позовній заяві, знайшли підтвердження, сума заборгованості підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" (вул. 1 Травня, 39, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 08482599, р/р 3529007000391 УДК у Вінницькій області, МФО 802015) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі (вул. Столярчука, 15 А, м. Хмільник, Вінницька область, р/р 25606323380103 в ОПЕРВ ВАТ "Держощадбанк", МФО 302076, ЄДРПОУ 37730452) заборгованість в сумі 75123 (сімдесят п`ять тисяч сто двадцять три) гривні 46 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна