Рішення № 23989469, 10.05.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/944/2012

Провадження № 2/0518/91/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року Жданівській міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Безкоровайній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донецька топливно-енергетична компанія «шахта «Комсомолець Донбасу»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві,

встановив:

29 лютого 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в наслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 80.000 грн.

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини: так, він перебував у трудових правовідносинах з відповідачем по справі з 21.06.1994 року по 24.09.1996 року, виконуючи роботу гірничого робітника очисного забою. Під час виконання трудових обов'язків у відповідача 22.05.1996 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він, отримав травму, а саме: стабільний неускладнений компрессіонний перелом С5-С6 хребців, струс головного мозку, про що відповідачем складено акт розслідування нещасного випадку на виробництві № 175 від 24.05.1996 року.

Висновком МСЕК від 25 вересня 1996 року він визнаний таким, що стійко втратив 70% професійної працездатності у зв'язку з виробничою травмою 1996 р., його визнано інвалідом 2 групи з датою наступного переогляду 25.09.1997 року.

Після проходження МСЕК він був звільнений згідно з роботи п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Довгий час не міг працевлаштуватися, так як травма цьому перешкоджала. Під час повторного огляду МСЕК був вимушений відмовитися від 2 групи інвалідності, для подальшого працевлаштування, оскільки було потрібно утримувати сім'ю. За наслідками останнього огляду у МСЕК 09.10.2008 року він визнаний таким, що стійко втратив 50 % втрати працездатності за сукупністю: за травмою 1996 року -30 %, за травмою 2007 року -20%, визнано інвалідом 3 групи безстроково.

На теперішній час він фактично існує, часто хворіє, був вимушений змінити звичайний образ життя. В наслідок травми хвороба прогресує, часто дуже болить голова, постійно мучить біль у шийному відділенні хребта. В юнацтві вів активний спосіб життя, займався спортом, але в результаті отримання травми на виробництві, був вимушений від цього відмовитися, внаслідок чого спілкування з близькими та друзями практично припинено. Йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі, на його користь одноразову грошову компенсацію в рахунок відшкодування такої моральної шкоди у розмірі 80.000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав у повному обсязі, посилався на ті ж підстави і просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що підприємство є підприємством вугільної промисловості з підземного видобутку вугілля, умови праці гірничого робітника очисного забою відносяться до категорії шкідливих, тобто, наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, не залежним від бажання та діяльності власника і адміністрації підприємства. Однією з причин нещасного випадку є особиста необережність потерпілого.

Крім того, на думку відповідача, на момент розгляду справи, не існує норми матеріального закону, який би регулював дані правовідносини.

Тому, на думку представника відповідача, позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 працював у відповідача в якості гірничого робітника підземного V розряду з 21.06.1994 року по 24.09.1996 року, (а.с. ).

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві за № 175 від 25.05.1996 року вбачається, що причиною нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов*язків, є не тільки недотримання відповідачем по справі правил безпеки праці, але й особиста необережність постраждалого. ( а.с. )..

За висновком МСЕК від 25 вересня 1996 року (а.с. ) позивач ОСОБА_1 стійко втратив 70% професійної працездатності, з датою наступного переогляду 25.09.1997 року. (а.с ). На тепер йому встановлено 50 % втрати працездатності за сукупністю: за травмою 1996 року -30 %, за травмою у 2007 році (на іншому підприємстві) -20%, безстроково.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року в редакції на час виникнення правовідносин між сторонами , відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв*язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п.11 Правил… в редакції чинної на момент виникнення правовідносин, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, несе відповідальність за моральну шкоду , заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці, розмір якої не може перевищувати двухсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.

Оскільки підприємство ПАТ «ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу»не забезпечило небезпечних умов праці , моральну шкоду слід стягнути саме з відповідача.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз*яснення що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди»№4 від 31 березня 1995 року з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної ( немайнової ) шкоди визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров*я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці ( після втрати працездатності, через фізичні вади ОСОБА_1 так і не працевлаштувався), у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідкою МСЕК, витягами з історій хвороби (а.с. ).

Враховуючи, що на час розгляду справи мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.04.2012 року складає 1094 грн.( затверджено Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року №4228-VI), що узгоджується з ч.2 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди від 31 березня 1995 року та на підставі ст..41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, враховуючи фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва, дають підстави для стягнення суми моральної шкоди у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Згідно ст..57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, на підставі яких суд встановив наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування нещасного випадку на виробництві, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності.

З урахуванням викладеного, доводи представника відповідача є неспроможними.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2012 року мінімальна заробітна плата становить 1073 грн. (затверджено Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року №4228-VI). Отже до стягнення з відповідача підлягає 107,30 грн.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.12 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 , п.11 Правил відшкодування шкоди власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМУ від 23 червня 1993 року № 472 з наступними змінами до нього, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецька топливно-енергетична компанія «шахта «Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 3000 грн. (три тисячі) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецька топливно-енергетична компанія «шахта «Комсомолець Донбасу» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету 22030001, ЕДРПОУ 37980638, МФО 834016 банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач УДКСУ у м. Жданівка, код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д.Шеїна