Ухвала суду № 23987221, 10.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4692/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Грищенко Т.М.,

суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі - Гринчук В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області від 23.09.2011 року № 0000932353.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовну.

Як вбачається з матеріалів справи, на думку відповідача, податкові зобов'язання позивачу донараховано відповідно до законодавства, оскільки господарські операції позивача з ТОВ «Ковальзернотрейд», на підставі яких збільшено податковий кредит, мають характер фіктивності, спрямовані на незаконне зменшення податкового зобовязання позивача, а правочини є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, спрямовані на заволодіння дохідної частини бюджету, тобто є нікчемними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" є юридичною особою, зареєстроване 13.06.1996 р. Миронівською районною державною адміністрацією Київської області (код ЄДРПОУ 00951770), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Миронівському районі Київської області з 19.06.1996 р., зареєстроване як платник податку на додану вартість з 20.06.1997 р. (свідоцтво № 13933598).

У вересні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2009 по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.09.2011 року №328/23-011/00951770.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97-ВР), п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, , п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні сум податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Ковальзернотрейд»у сумі 8341 грн. Як вбачається з акту перевірки, перелічені порушення повязуються з придбанням позивачем у ТОВ «Ковальзернотрейд»товару пшениці впродовж періоду, який перевірявся.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Миронівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 р. №0000932353, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 8341 грн.

Судом встановлено, що позивач придбав у ТОВ «Ковальзернотрейд» товар пшеницю. Придбання товару здійснювалось на виконання умов угоди, на підтвердження чого видано ряд податкових накладних та товарно-транспортних накладних протягом вересня 2010 року березня 2011 року. Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника.

У період з вересня 2010 року по березень 2011 року ТОВ «Ковальзернотрейд» видав позивачу податкові накладні на загальну суму 50048 грн., в т.ч. ПДВ 8341,33 грн.

У рахунок оплати за отриманий товар позивачем було перераховано кошти, що підтверджується банківськими виписками.

Судом встановлено, що поставка і транспортування товарів здійснювалась ТОВ «Ковальзернотрейд» на склади позивача, факти поставок товару оформлялися видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.

Факт поставки товару підтверджується ще й журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість було прийнято податковим органом у звязку з включенням до складу податкового кредиту сум податку, сплачених позивачем ТОВ «Ковальзернотрейд»у складі ціни придбання товару на підставі правочинів, які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою ланцюга постачання товару.

Як встановлено судом, факт поставки товарів позивачу з боку ТОВ «Ковальзернотрейд» та оплати їх вартості підтверджується документально банківськими виписками, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Таким чином, висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Ковальзернотрейд»та його контрагентами, а в подальшому між позивачем і ТОВ «Ковальзернотрейд», є безпідставним.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду дійшла наступного.

В силу підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР).

Що стосується твердження відповідача по справі, про відсутність факту поставки товарів на користь позивача, колегія звертає увагу на те, що до складу валових витрат позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 р.

-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.