Рішення № 23982056, 15.05.2012, Балаклавський районний суд міста Севастополя

справа № 2-289/2011

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

«15»травня 2012 р. Балаклавський районний суд м. Севастополя

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря -Іванової В.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

за участю представника відповідача - Дзецина Н.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,-

Встановив

25 січня 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, підтвердивши який у судовому засіданні, просив поновити його на роботі, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані щорічні відпустки, моральну шкоду та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він 08.01.2010 року був звільнений згідно наказу № 2-к.

На момент звільнення і до теперішнього часу позивачам не була виплачена заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку. Також позивач просять стягнути з відповідача моральну шкоду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі, вказуючи, що позивач не був повідомлений належним чином про звільнення, заборгованість по заробітній платі не виплачена.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, вказувала, що позивачу було повідомлено про звільнення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав, оскільки згідно ст. 116 КЗПП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що позивач по справі 13.07.2009 року був прийнятий на посаду експедитора (а.с. 160).

08.01.2010 року ОСОБА_4 був звільнений згідно наказу № 2-к за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 98).

Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Згідно ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідачем не виконані зобов'язання, у зв'язку з чим станом на заборгованість відповідача по відношенню ОСОБА_4 склала 19958,02 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення компенсації завданої моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачів судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215; 218; 376 ЦПК України, суд -

Вирішив

Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди -задовольнити частково.

ОСОБА_4 поновити на роботі на посаді експедитора відділу продажу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»складу служби логістики в м. Севастополі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»(р/р 26005976713025 в ЗАТ «ПУМБ», МФО 313623, ЄДРПОУ 33134908) на користь ОСОБА_4

- заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 19958 грн. 02 коп.;

- відшкодування за моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а всього 24958 грн. 02 коп.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі та виплати йому заробітної плати у розмірі 2000 гр. підлягають негайному виконанню, а взагалі на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд м. Севастополя.

Суддя