Ухвала суду № 2397041, 09.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

Справа №АС-42/341-07

2008 рік

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Панченка О.Н. (доповідача),

суддів: Весельської Т.Ф.,

Мироненка О.В.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.,

при секретарі Сидорович О.В.,

за участю представників:

- ТОВ «Альфін» в особі арбітражного керуючого Мороза С.В. Загребельного Г.С.,

- ДПІ у Київському районі м. Харкова Ваца О.І.,

- ДПІ у Київському районі м. Харкова Сліденка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова та заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

на постанову господарського Харківської області від 12 травня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року

у справі №АС-42/341-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфін» в особі арбітражного керуючого Шиндель Ю.І.

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання перевірки незаконною та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфін» (далі ТОВ «Альфін», позивач) в особі арбітражного керуючого Шиндель Ю.І. (далі АК Шиндель Ю.І.) звернулося до суду з позовом про визнання перевірки від 13 жовтня 2005 року №2294/23-1/33121841 незаконною та скасування податкового повідомлення-рішення №0004972310/0 від 09 листопада 2005 року Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі ДПІ, відповідач), оскільки вважає їх прийнятими з порушенням норм законодавства та без урахування фактичних обставин справи.

Постановою господарського суду Харківської області від 12 травня 2006 року позовні вимоги ТОВ «Альфін» в особі АК Шиндель Ю.І. задоволено, а саме: перевірку позивача, на підставі якої складено додаток до акту перевірки від 13 жовтня 2005 року №2294/23-1/33121841 визнано незаконною та скасоване податкове повідомлення-рішення №0004972310/0 від 09 листопада 2005 року про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ у сумі 12487500 грн. 00 коп.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційних скаргах заступник прокурора Харківської області (далі заступник прокурора) та ДПІ не погоджуються з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вважають, що їх прийнято з порушеннями норм Конституції України, матеріального та процесуального права, а тому просять їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові ТОВ «Альфін» в особі АК Шиндель Ю.І.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційніскаргипідлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 22 лютого 2006 року у справі №Б-39/07-06 господарським судом Харківської області ТОВ «Альфін» було визнано банкрутом, а з дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута була припинена, керівника якого з займаної посади звільнено, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута АК Шиндель Ю.І.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2005 року про визначення суми податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 12487500 грн., з яких: 8325000 грн. основний платіж (сума на яку було зменшено відшкодування податку на додану вартість), 4162500 грн. - штрафна санкція, яка нарахована на підставі додаткового акту від 13 жовтня 2005 року за №2294/23-1/33121841 до акту перевірки від 12 вересня 2005 року №2061/23-1/33121841 про результати планової визнаної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Альфін» за період з 15 вересня 2004 року по 30 червня 2005 року.

За висновками додаткового акту зазначено, що позивачем не була обумовлена необхідність укладання договору товарного кредиту за товар, що був сплачений простим векселем та також фінансово-господарська необхідність, умови та причина, з якої товарний кредит був оплачений у вексельній формі лише у травні 2005 року за послугами, що отримані у листопаді 2004 року.

Бланк векселя отриманий позивачем у вересні 2004 року. За підсумками отримання послуги товарного кредиту ТОВ «Альфін» отримало значні збитки, що не були відображені в податковій звітності, фінансово-господарська операція не була спрямована на отримання прибутку та її результати.

ТОВ «Альфін» в порушення вимог п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку за векселем №80351641322098 від 29 квітня 2005 року, що був ним виданий, але неоплачений, були змінені суми податкового кредиту та заявлені до відшкодування з Державного бюджету України при відсутності надмірної сплати податку, що призвело до заниження податку на додану вартість у листопаді 2004 року у розмірі 8325000 грн.

Суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог посилаючись на наступне:

- дії відповідача не відповідають Закону України «Про державну податкову перевірку», якою передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових виїзних перевірок,

- постановою Київського районного суду від 27 лютого 2006 року дії керівника ДПІ стосовно проведення додаткової перевірки були визнані неправомірними, а останню було визнано винною у адміністративному правопорушенні,

- обовязок доведення правомірності оскарження податкових повідомлень-рішень покладений на відповідача, який є субєктом владних повноважень (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України),

- висновки додаткового акту від 13 жовтня 2005 року є неправомірними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.

Однак з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитись неможливо.

В порушення Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, судами неправомірно визнано відсутність надмірної сплати податку внаслідок вексельного розрахунку, оскільки не враховано, що векселедавця позивача визнано банкрутом, відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 22 лютого 2006 року у справі №Б-39/07-06, а тому, згідно зі ст. 52 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не має будь-яких активів.

Так, матеріали справи свідчать про те, що від'ємне значення ПДВ за перевіряємий період, виникло у ТОВ «Альфін» внаслідок товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) за угодою товарного кредиту і за яку позивач розрахувався простим векселем.

За результатами взаємоперевірки, проведеної 29 квітня 2005 року між ПП «Дніпропостачзбут» (постачальник) та ТОВ «Альфін» (покупець) визначено кредиторську заборгованість позивача перед ПП «Дніпро-постачзбут» у розмірі 52044272 грн. 05 коп.

Відповідно акту прийому-передачі від 29 квітня 2005 року на погашення заборгованості покупець передав постачальнику простий вексель №80351641322098 від 29 квітня 2005 року номінальною вартістю 51416237 грн. 42 коп. строком погашення за предявленням.

На час перевірки зазначений вексель не предявлено та не сплачено.

Згідно з ч. 3 п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» векселі отримані або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобовязань, або податкового кредиту такого платника податку незалежно від видів операцій, за якими векселі використовуються, а тому, також враховуючи визнання векселедавця банкрутом, судами безпідставно відновлена надмірна сплата податку у позивача, яка виникла після отримання угоди товарного кредиту за вексельним розрахунком.

Крім того, в порушення ст. ст. 11, 71, 156, 159 Кодексу адміністративного судочинства України судами розглянуто справу без належних доказів та безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо їх отримання та зупиненні розгляду справи до вирішення іншої адміністративної справи, повязаної єдиним предметом спору.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем подано заяву про зобовязання позивача надати докази по сплаті векселя за договором товарного кредиту з постачальником ПП «Дніпро-постачзбут», відповідно до якого сума ПДВ віднесена до податкового кредиту.

Однак господарським судом ухвалою від 10 травня 2006 року безпідставно відмовлено у задоволенні вказаної заяви, як необґрунтованої, на яку ДПІ було подано апеляційну скаргу з вимогою її скасування.

Суд першої інстанції 12 травня 2006 року ухвалив оскаржувану ухвалу.

Судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання відповідача, поданого 14 липня 2006 року, щодо зупинення розгляду даної справи до вирішення справи №АС-42/361-06 за позовом ДПІ про визнання її недійсною. Суд касаційної інстанції не погоджується з такими процесуальними діями апеляційного суду, оскільки останнім не враховано, що угода товарного кредиту між ТОВ «Альфін» та ПП «Дніпро-постачзбут», за якою у позивача виникло від'ємне значення ПДВ, і є предметом спору за позовом ДПІ про визнання її недійсною, що передбачає необєктивність та неповне зясування обставин справи.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій порушено вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не вжито заходів, передбачених законом, що передбачають повне дослідження доказів та обґрунтоване ухвалення судового рішення.

Також суди неправомірно послалися на постанову Київського районного суду міста Харкова від 27 лютого 2006 року у справі про корупцію, що є порушенням вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки це рішення суду може використовуватися як основа іншого судового рішення лише у випадках розгляду справ про правові наслідки дій особи, що потягли неправомірне порушення іншої особи.Питання щодо законності діяння та його вчинення посадовою особою органу державної податкової служби, не можуть бути використані судом для вирішення питання щодо законності проведеної перевірки ДПІ та прийняття за її наслідками податкового повідомлення-рішення.

На підставі наведеного, та з урахуванням порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанцій, яким з травня 2007 року є Харківський окружний адміністративний суд.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова та заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова задовольнити частково.

Постанову господарського Харківської області від 12 травня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2006 року скасувати.

Справу №АС-42/341-07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфін» в особі Арбітражного керуючого Шиндель Ю.І. до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання перевірки незаконною та скасування податкового повідомлення-рішення направити до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис) О.Н. Панченко

Судді: (підпис) Т.Ф. Весельська

(підпис) О.В. Мироненко

(підпис) М.І. Смокович

(підпис) Т.А. Чумаченко

З оригіналом згідно.