Рішення № 23968311, 26.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р. Справа № 5023/678/12

вх. №

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Кондратюк Н.А. посвідчення № 242 від 15.11.2011 року;

позивача - ОСОБА_1, довіреність №313/02-50 від 03.03.12р.;

3-ї особи - не з'явився.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 1.04.11р.;

розглянувши справу за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора м. Чугуїв в інтересах держави, в особі Чугуївської міської ради, м. Чугуїв 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чугуївська об`єднана державна податкова інспекція, м. Чугуїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмбуд", м. Харків

про стягнення 9197,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Чугуївський міжрайонний прокурор звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 96892,34 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договорів оренди від 19.09.08р.

06.04.12р. представник прокуратури надав письмові пояснення в яких вказав про неможливість розмежування суми заборгованості по кожній угоді окремо, у зв`язку з поданням однієї декларації на загальну суму по договорам оренди №311 від 09.09.2003р., №312 від 09.09.2008р., №313 від 09.09.2008р.

10.04.12р. представник прокуратури надав докази направлення сторонам заяви про зменшення позовних вимог.

10.04.12р. представник прокуратури надав письмові заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, просив суд клопотання відповідача відхилити, позов задовольнити повністю.

10.04.12р. представник позивача надав письмові заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та просив суд залишити клопотання відповідача без задоволення.

10.04.12р. представник відповідача надав клопотання про припинення провадження по справі, у зв`язку з непідвідомчістю справи господарському суду.

10.04.12р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 11:00 12.04.12р.

12.04.12р. представник прокуратури надав відзив на клопотання представника відповідача про припинення провадження по справі, в якому просив суд зазначене клопотання відхилити, позов задовольнити в повному обсязі.

12.04.12р. представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів за межі встановлені ст. 69 ГПК України.

12.04.12р. представник третьої особи надав письмові пояснення до позовної заяви, в яких вказав, що загальна сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю, нарахована за 2011р. по декларації №831 від 26.01.2011р. складає 110370,57 грн. (щомісячний розмір орендної плати -9197,55 грн.). Дана сума складається з розміру орендної плати за землю, згідно відомостей з договору оренди №832 від 26.01.2011р. (договір оренди 311 від 09.09.2003р.) - розмір орендної плати 10553,82 грн.; №833 від 26.01.2011р. (договір оренди №312 від 09.09.2008р.) - розмір орендної плати 47973,12 грн.; №834 від 26.01.2011р. (договір оренди №313 від 09.09.2008р.) - розмір орендної плати 51843,63 грн. Загальна сума заборгованості по справі №5023/678/12 станом на 10.04.2012р. становить, 59997,24 грн. Період утворення: з 30.09.2011р. по 31.12.2011р. Розмежування суми заборгованості по кожній угоді окремо неможливо у зв'язку iз поданням однієї декларації на загальну суму по договорам оренди № 311 від 09.09.2003р., №312 від 09.09.2008р., №313 від 09.09.2008р.

12.04.12р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та вказав, що в матеріалах справи відсутній належний розрахунок суми пені у розмірі 35226,11 грн., що виключає можливість перевірки правильності нарахування податковим органом суми грошового зобов'язання зі сплати пені, а тому вважає що у позивача на даний час відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про стягнення пені у розмірі 35226,11 грн. Також, відповідач вказує, що згідно довідки відповідача про нарахування та сплату орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 30.03.2012 року № 30, сума несплачених вчасно узгоджених грошових зобов'язань складає 20964,6 грн. При цьому згідно вказаної довідки, відповідач погасив податковий борг зі сплати орендної плати за 2011 рік в повному обсязі та сплатив орендну плату за січень-лютий 2012 року. Таким чином, відповідач вважає, що ним сплачено в повному обсязі суми узгоджених грошових зобов'язань зі сплати за землю, які визначені у податковій декларації № 831 від 26.01.2011 року в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2012 року було відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про залишення позову без розгляду та припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, клопотання позивача про продовження строку розгляду спору задоволено строк розгляду спору по справі № 5023/678/12 продовжено по 28.04.2012 року, розгляд справи відкладено до 23.04.2012 року.

23.04.2012 року представник прокуратури та позивач через канцелярію господарського суду Харківської області надали заяву про зменшення позовних вимог в якій просять стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за грудень 2011 року в сумі 9197,52 грн.

Представник прокуратури в судовому засіданні 23.04.12р. підтримали заяву про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 23.04.12р. підтримав заяву про зменшення позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні 23.04.12р. підтримав заяву про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.12р. проти позову заперечував та надав докази сплати заборгованості за грудень 2011 року в сумі 9197,52 грн.

У судовому засіданні 23.04.2012 року було оголошено перерву до 26.04.2012 року.

Суд, дослідивши надану заяву прокурора та позивача про зменшення розміру позовних вимог, зазначає наступне .

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається зі змісту наданої заяви прокурора та позивача то вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та підписана представником прокуратури Таманова Є.О. та представником позивача ОСОБА_1 що діє на підставі довіреності від 03.03.2012 року № 313/02-50р.

Враховуючи вищевикладене, суд, приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

26.04.2012 року представник 3-ї особи Чугуївської ОДПІ надав клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник прокуратури в судовому засіданні 26.04.12р. підтримали заяву про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 26.04.12р. підтримав заяву про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.04.12р. проти позову заперечував та надав докази сплати заборгованості за грудень 2011 року в сумі 9197,52 грн.

Суд, розглянувши клопотання 3-ї особи Чугуївської ОДПІ про розгляд справи без її участі, вважає його таким що не суперечить інтересам сторін тому задовільняє його.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

19 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі №313 (далі договір), що зареєстрований у Чугуївському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель від 19 вересня 2008 року за № 040868200049, у відповідності до умов якого позивач надав в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,9998 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Щорса, 57-Е, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 29.09.2008 р. Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком на 10 років.

19.09.08 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки №311, що зареєстрований у Чугуївському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель від 19 вересня 2008 року за № 040868200050, у відповідності до умов якого позивач надав в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,4071 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Робоча, 55-А, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 29.09.2008 р. Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком на 10 років.

19 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі (далі договір)№312, що зареєстрований у Чугуївському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель від 19 вересня 2008 року за № 040868200049, у відповідності до умов якого позивач надав в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,8505 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Щорса, 57-Ж, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 29.09.2008 р. Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком на 10 років.

Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки, що зареєстрований в Чугуївському районному відділі реєстрації ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" за №040868200049 передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі в розмірі 70854,28 грн. на рік, у розмірі 5% до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно ст. 7 Закону України "Про плату за землю", відповідно до рішення ХХХІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.10.2007р. за №952-V.

Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки, що зареєстрований в Чугуївському районному відділі реєстрації ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" за №040868200050 передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі в розмірі 17430,15 грн. на рік, у розмірі 5% до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно ст. 7 Закону України "Про плату за землю", відповідно до рішення ХХХІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.10.2007р. за №952-V.

Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки, що зареєстрований в Чугуївському районному відділі реєстрації ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" за №040868200051 передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем (відповідачем) у грошовій формі в розмірі 65540,21 грн. на рік, у розмірі 5% до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно ст. 7 Закону України "Про плату за землю", відповідно до рішення ХХХІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.10.2007р. за №952-V.

Відповідно до пунктів 10, 11 договорів, орендна плата за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та сплачується щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата вноситься на спеціальний міський бюджетний рахунок р/р №33210812700020, Чугуївське УДК у Харківській області, код 24134478, міськфінвідділ ГУДКУ у Харківській області м. Харків, МФО 851011, код 13050200.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор та позивач просять суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за грудень 2011 року в сумі 9197,52 грн., свої вимоги обґрунтовують неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі щодо своєчасної оплати, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що згідно довідки відповідача про нарахування та сплату орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 30.03.2012 року № 30, сума несплачених вчасно узгоджених грошових зобов'язань складає 20964,6 грн. При цьому згідно вказаної довідки, відповідач погасив податковий борг зі сплати орендної плати за 2011 рік в повному обсязі та сплатив орендну плату за січень-лютий 2012 року. Таким чином, відповідач вважає, що ним сплачено в повному обсязі суми узгоджених грошових зобов'язань зі сплати за землю, які визначені у податковій декларації № 831 від 26.01.2011 року в повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст. 792 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд, критично ставиться до тверджень прокурора та позивача що у відповідача існує заборгованість за грудень 2011 року в сумі 9197,52 грн., оскільки прокурором та позивачем у відповідності до ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) не доведено факту існування заборгованості за грудень 2011 року в сумі 9197,52 грн., а розрахунок заборгованості зроблений Чугуївською ОДПІ на який посилається прокурор та позивач, як на доказ існування заборгованості не є підтвердженням заборгованості, оскільки як вбачається з матеріалів справи представник відповідача надав докази погашення боргу з орендної плати за грудень 2011 року в сумі 9197,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 23.01.2012 року ( том 2 арк. спр. 108).

Пунктом 2.1. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» встановлено, що розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначені цією Інструкцією. Реквізити розрахункових документів за формами, наведеними в додатках до цієї Інструкції, заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її розділів.

Відповідно до п.2.14 банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит "Дата надходження" може не заповнюватися. Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Суд, дослідивши надане відповідачем платіжне доручення від 23.01.2012 року № 13 за яким сплачено 9197,55 грн. орендної плати за землю за грудень 2011 року за договором оренди земельної ділянки від 19.09.2008 року приймає її як належний доказ, оскільки надане відповідачем платіжне доручення відповідає вимогам, які ставляться до такого роду доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Нормами ст. 1 ГПК України передбачено, що позивач звертається до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до суду з відповідним позовом 13.02.2012 року, що підтверджується відміткою канцелярії господарського суду Харківської області на позовній заяві, а відповідач сплатив борг в сумі 9197,55 грн. ще 23.01.2012 року, тобто до звернення прокурора з відповідним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що права прокурора та позивача при звернені до суду з відповідним позовом про стягнення орендної плати за землю за грудень 2011 року в сумі 9197,52 грн. не були порушені, оскільки відповідачем ще до звернення прокурора до суду з відповідним позовом було сплачено за оренду землі в сумі 9197,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 23.01.2012 року, суд приходить до висновку що позовні вимоги прокурора та позивача про стягнення орендної плати за землю в сумі 9197,52 грн. за грудень 2011 року необґрунтовані та такі що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати у даній справі покладаються на прокурора, а оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору то судовий збір не стягується.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 20, 173, 174, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Повне рішення складено 28.04.2012 року.

Суддя Добреля Н.С.