Ухвала суду № 23966279, 27.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8665/11/0170/12

27.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представника позивача, ОСОБА_2, довіреність №4-2012 від 03.01.12,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 07.11.11 у справі № 2а-8665/11/0170/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль»(вул.Кримська, 7, Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97501)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим (вул.М.Залки, 1/9, м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.11 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим від 06.07.2011 №0000684001 про донарахування податку на додану вартість у сумі 12977,00грн. та штрафних санкцій у розмірі 3244,25грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивованапорушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Правом на участь у судовому засіданні відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 05.04.11р. по 08.04.11р. посадовими особами відповідача було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Кримбудіндустрія»за період з 01.12.10р. по 31.12.10р., за результатами якої 08.04.11р. було складено акт №135/40-01/32417960..

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на 12977грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ в м. Сімферополь АР Крим стосовно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.04.11р. №0000304001, яким було нараховане суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 12977,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 6488,50грн.

Непогодившись із податковим повідомленням-рішенням від 18.04.11 №0000304001 позивач оскаржив його у адміністративному порядку.

Згідно рішення ДПА в АР Крим від 23.06.11р. №2389/10/25-023 про результати розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення від 18.04.11р. №0000304001 скасовано в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 3244,25грн., в іншій частині у задоволенні скарги позивача відмовлено.

Податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 06.07.11 №0000684001, яким позивачу було нараховане суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 12977,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3244,25грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за грудень 2010 року грунутються на тому, що у контрагента-постачальника, ТОВ «Кримбудіндустрія», відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що позивач мав правові підстави віднести до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суми ПДВ, сплачені ТОВ «Кримбудіндустрія»в ціні наданих та прийнятих робіт за договором, оскільки позивачем підтверджено первинними документами фактичне виконання договору, факт здійснення господарської операції з придбання робіт, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, та не встановленням обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету коли такий податок не буде сплачений продавцем. Податковим органом не встановлено недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що судом вірно встановлені обставини справи і надана ним правильна правова оцінка.

Відповідно до п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Проте, як свідчить акт перевірки жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» (замовник) та ТОВ «Кримбудіндустрія»(виконавець) був укладений договір №187/906 від 12.07.2010, відповідно до якого виконавець зобов'язався виконати певні роботи, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу.

Досліджуючи обставини щодо фактичного виконання сторонами договірних зобов'язань, суд першої інстанції встановив, що факт реального виконання сторонами договору підтверджується матеріалами справи, про що свідчать акти приймання виконаних робіт, довідки вартості виконаних робіт, які свідчать про прийняття робіт від контрагента позивачем, податкова накладна, платіжні доручення про сплату вартості товару та послуг (а.с. 54-97). Прийняти роботи від ТОВ «Кримбудіндустрія»використані позивачем в своїй господарській діяльності, про що свідчать висновки експертизи №04803925-09-023-30-2010 пароутворювача ПП-550, встановленого на Сімферопольській ТЕЦ зав.№40762 рег.№5140 та №0480352509 023-29-2010 за результатами обстеження ресиверу V = 11.3 м3 встановленого на Сакській ТЕЦ зав.№1210 рег.№3590 (а.с. 10-13).

Але відповідач при проведенні перевірки вказані документи не прийняв до уваги. Тому вірним є висновок суду, що відповідачем, під час перевірки не досліджувались та не оцінювались первинні бухгалтерські документи позивача, на підставі яких позивачем здійснювалось формування податкового кредиту.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про підтвердження факту придбання позивачем у грудні 2010 року робіт за вказаним договором, та включення суми ПДВ за фактом отримання від постачальника -ТОВ «Кримбудіндустрія»податкової накладної від 23.12.2010 №841 на загальну суму 77862,00грн., у тому числі ПДВ 12977,00грн., яка є належним чином оформленою (а.с. 54).

Податкова накладна, отримана позивачем від контрагента, відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону щодо права на нарахування податку та складання податкових накладних виключно особами, зареєстрованими як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судова колегія зазначає, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податку (позивача), встановлення факту формування та сплати ними податкових зобов'язань за відповідними господарськими операціями.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що право на формування податкового кредиту виникло у позивача у відповідний податковий період при отриманні податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а тому позивачем дотримано вимоги встановлені законодавцем та сформовано податковий кредит за грудень 2010 року відповідно до вимог встановлених законом, підтвердженням чого також є податкові декларації прийняті відповідачем, а також розшифровки додані до них.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 07.11.11 у справі № 2а-8665/11/0170/12- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова