Рішення № 23965920, 25.01.2012, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі

головуючої судді Мизи Л.М.

суддів Федорової А.Є., Заїкіна А.П.,

при секретарі Благорозумному О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23 липня 2008 року та на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 23 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на приміщення горища,

встановила:

23 червня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на приміщення горища будинку АДРЕСА_1 з тих підстав, що горище розташоване над належною їй на праві власності квартирою № 72 у вказаному будинку і знаходиться в стані руйнування. Для проведення ремонту горища за її власні кошти необхідно визнання права власності на горище за нею. Відповідачі є власниками інших квартир в цьому ж будинку, в зв»язку з чим горище є спільною власністю, але відповідачі не дали згоди на визнання права власності на горище за нею.

Справа розглянута за відсутності відповідачів.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 23 липня 2008 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення горища, площею 90 кв.м., будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 23 вересня 2008 року до рішення виправлено описки в рішенні суду і вказано площу приміщення горища, на яке визнано право власності за ОСОБА_1, 108,2 кв.м..

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, яке привело до неправильного вирішення справи, та про скасування ухвали суду про виправлення описок.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши її доводи, а також законність та обгрунтованість рішення та ухвали суду в межах апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Зазначений будинок № 9 є багатоквартирним будинком.

Позивач заявила вимоги про визнання за нею права власності на частину горища як допоміжного приміщення.

Суд, задовольняючи позов, виходив з того, що Конституційний Суд України в рішенні від 02 березня 2004 року у справі № 1-2/ 2004 дав офіційне тлумачення положень п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно якого допоміжні приміщення, в тому числі і горища, є спільною власністю всіх власників квартир будинку, а так як власники інших квартир будинку не заперечують проти передачі у власність позивача частини горища, то за позивачем може бути визнане право власності на частину горища.

З таким висновком суду погодитися не можна, оскільки позивач, посилаючись на те, що горище є допоміжним приміщенням, не надала суду жодних доказів щодо цієї обставини. Висновок суду про статус приміщення горища оснований лише на твердженнях позивача.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку і побутового обслуговування мешканців будинку.

Нежилі приміщення - це приміщення, які належать до житлового комплексу, але не відносяться до житлового фонду і є самостійними об»єктами цивільно-правових відносин.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є власниками допоміжних приміщень будинку, технічного устаткування, елементів зовнішнього впорядкування і зобов'язані брати участь в загальних витратах, пов'язаних із утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки в майні будинку; допоміжні приміщення (кладові, сараї, горища і тощо) передаються у власність квартиронаймачам безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп / 2004 у справі № 1-2/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладові, горища, колясочні і т.п.) передаються безкоштовно в загальну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат в квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не вимагає здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, вступ до нього.

Враховуючи, що горище є допоміжним приміщенням, оскільки без нього неможлива повноцінна експлуатація будинку, воно не може бути самостійним об»єктом цивільно-правових відносин, тому визнання судом права власності на частину горища за позивачем є неправомірним.

Крім того, визнаючи право власності на горище за ОСОБА_1 суд не взяв до уваги, що у позивача відповідно до п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вже виникло право спільної сумісної власності на допоміжні приміщення і тому повторне визнання права власності є зайвим.

До того ж, як вбачається з технічного паспорту від 18 березня 2008 року загальна площа квартири № 72, належної позивачу, складає 86,5 кв.м., а площа горища, на яке визнано право власності за ОСОБА_1, складає 108,2 кв.м., тобто площа горища значно перевищує площу квартири.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду та ухвала про роз»яснення цього рішення суду підлягають скасуванню, а новим рішенням слід відмовити у задоволенні позову.

Оскільки апелянт звільнений законом від сплати судового збору, то відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з позивача ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 23 липня 2008 року та ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 23 вересня 2008 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на приміщення горища відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп. в дохід держави ( за банківськими реквізитами : Отримувач ГУ ДКУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ 23213460, Р\рахунок 31216206700007, МФО 828011, Банк отримувача : ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, Код 02892913, Пункт 1 КБК 22030001).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Миза Л.М.

Судді Федорова А.Є.

Заїкін А.П.