Справа № 106/5030/2012
Провадження №2/0106/966/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2012 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Шилової О.М.
при секретарі - Волошиній К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за позовом ОСОБА_1 до територіального відокремленого без балансового відділення 10011/0187 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк», 3-тя особа ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 24 612 грн.50 коп., та стягнення моральної шкоди в сумі 6 500 грн.,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до територіального відокремленого без балансового відділення 10011/0187 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк», 3-тя особа ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 24 612 грн.50 коп., та стягнення моральної шкоди в сумі 6 500 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що він з 11.08.2008 року працював в Євпаторійському відділенні № 4551 Державного ощадного банку України на посаді інкасатора -водія сектора перевезення валютних цінностей та інкасації коштів.
05 серпня 2011 року на підставі наказу № 123/К, його було звільнено із займаної посади на підстав ст. 41 п.2 КЗпП України( втрата довіри).
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 31.10.2011 року визнано незаконними та скасовано накази: № 123/К від 05 серпня 2011 року, та № 146/к від 16 вересня 2011 року Євпаторійського міського відділення № 4551 ПАТ «Державний ощадний банк України»про звільнення ОСОБА_1, та поновлено його на посаді інкасатора -водія сектора перевезення валютних цінностей та коштів.
Ухвалою колегії судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 15.02.2012р., рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 31.10.2011 року залишено без змін.
На підставі наказу відповідача за №130-К від 20.02.2012 року ОСОБА_1 був поновлений на роботі з посадовим окладом 1700 грн. щомісячно, згідно штатного розпису.
Однак не дивлячись на це, відповідач відмовився в добровільному поряду виплатити йому заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, тобто за період з 05.08.2011р. по 15.02.2012 року, сума якої за його розрахунком складає 24 612 грн.
Вважає, що відповідач своїми діями заподіяв йому моральні страждання та переживання, т.я він не міг працевлаштуватися маючи в трудовій книжці запис за втрату довіри, протягом вказаного періоду не мав коштів на утримання своєї родини, і щоб вижити, змушений був продати коштовності дружини та комп'ютер, проходилось займати кошти, яких не вистачало на продукти харчування для родини. Тому просить стягнути на його користь ще й моральну шкоду в сумі 6 500 грн.
В судовому засіданні позивач позивну заяву підтримав, та просив її задовольнити у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача, він же 3-тя особа - ОСОБА_2, діючий на підставі нотаріально засвідченої довіреності від 13.12.2011 року, в судовому засіданні позивні вимоги визнав частково: про стягнення заробітної плати за час вимушено прогулу в сумі 19 967 грн.28 коп., та про стягнення моральної шкоди в сумі 2 500 грн., в іншій частині позову просив відмовити, за безпідставністю.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
Судом встановлено, що 11 серпня 2008 року, на підставі наказу № 145, ОСОБА_1 було прийнято на роботу у Євпаторійське міське відділення № 4551 Державного ощадного банку України, на посаду інкасатора -водія сектора перевезення валютних цінностей та інкасації коштів, з ним був підписаний трудовий договір, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с.12-13).
05 серпня 2011 року на підставі наказу № 123/К, ОСОБА_1 було звільнено з посади інкасатора-водія сектору перевезення валютних цінностей та інкасації коштів, у зв'язку з винних дій працівника, на підставі п.2 ст.41 КЗпП України. ( а.с.4).
Згідно наказу № 146/К від 16 вересня 2011 року, внесено зміни в п.1 наказу № 123/К від 05 серпня 2011 року, а саме змінено формуліровку звільнення ОСОБА_1, звільнивши його по п.2 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 31.10.2011 року визнано незаконними та скасовано накази Євпаторійського міського відділення № 4551 ПАТ «Державний ощадний банк України»: № 123/К від 05 березня 2011 року, та № 146/к від 16 вересня 2011 року.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді інкасатора -водія сектора перевезення валютних цінностей та коштів інкасації Євпаторійського міського відділення № 4551 ПАТ «Державний ощадний банк України»(а.с.5).
Ухвалою колегії судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 15.02.2012 р., рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 31.10.2011 року залишено без змін. ( а.с.6).
На підставі наказу філії Кримське Республіканське управління ПАТ «Державний ощадний банк України» №130-К від 20.02.2012 року, ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді інкасатора -водія сектора перевезення валютних цінностей та коштів інкасації Євпаторійського міського відділення № 4551 ПАТ « Державний ощадний банк України» з посадовим окладом 1700 грн. щомісячно, згідно штатного розпису. ( а.с.8).
Відповідно до ст. 235 ч.2 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року №9 ( зі змінами, внесеними постановами від 01.04.94 р. №4, від 26.10.95 р. №18 та 25.05.98 р. №15) у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки, або розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348). ( Абзац третій пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України N 18 від 26.10.95 ).
Оскільки з пояснень позивача встановлено, що відповідач відмовився в добровільному поряду виплатити позивачу заробітну плату за весь час вимушеного прогулу: за період з 05.08.2011р. по 15.02.2012 року, чого в судовому засіданні не заперечував і представник відповідача, то відповідно до вимог ст. 117 КПпП України, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
З довідки філії Кримського Республіканського Управління ПАТ «Державний ощадний банк України» про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.08.2010р. по 31.07.2011року, встановлено що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за два повних останніх місяці роботи перед звільненням складала 3 376 грн.06 коп.( червень 2011р.- 3312 грн.17 коп. + липень 2011 р.- 3439 грн.95 коп. = 6752 грн.12 коп., звідси 6752 грн.12 коп. : 2 місяці =3 376 грн.06 коп. за один місяць). Тому суд бере за основу саме цю суму при розрахунку заборгованості за час вимушеного прогулу.
Так судом встановлено, що в серпні 2011 року 22 робочі дні, з них ОСОБА_1 не пропрацював 18 днів, таким чином виходить, що за серпень 2011 р. за вимушений прогул з відповідача необхідно стягнути суму 2762 грн.23 коп. (3 376 грн.06 коп. середня заробітна плата : 22 робочі дні = 153 грн.45 коп. за один робочий день, а відповідно за 18 робочих днів 153 грн.45 коп. х 18= 2762 грн.23 коп.).
За період з вересня 2011 року по січень 2012 року включно за вимушений прогул необхідно стягнути суму 16 880 грн.30 коп. (3 376 грн.06 коп.: 5 місяців = 16 880 грн.30 коп.).
В лютому 2012 року 21 робочий день, з них ОСОБА_1 не пропрацював 11 днів, таким чином виходить, що за лютий 2012 р. за вимушений прогул з відповідача необхідно стягнути 1 768 грн.41 коп. (3 376 грн.06 коп.: 21 робочий день = 160 грн.76 коп. за один робочий день, а відповідно за 11 робочих днів 160 грн.76 коп. х 11= 1 768 грн.41 коп.).
З довідки територіального відокремленого без балансового відділення 10011/0187 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк»встановлено, що заробітна плата посадової одиниці інкасатора -водія сектора перевезення валютних цінностей та коштів інкасації, по штатному розпису до 01.10.2011 року складала 1575 грн., а з 01.10.2011 року складає 1 700 грн. А тому доплата за 4 місяці, починаючи з 01.10.2011 року по січень 2012 року включно буде складати 125 грн. в місяць, звідси ( 125грн. х 4 місяці = 500 грн.)
Таким чином в період з 05.08.2011р. по 15.02.2012 року за вимушений прогул ОСОБА_1 повинен був отримати суму 21 910 грн.94 коп.( 2762 грн.23 коп. + 16 880 грн.30 коп.+ 1 768 грн.41 коп. = 21410 грн. 94 коп. +500 грн.). яка і підлягає стягненню з відповідача. В іншій частині позову про стягнення заробітної плати за вимушений прогул необхідно відмовити.
Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то вони підлягають задоволенню частково входячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно із вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р., суди при розгляді цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, повинні керуватися наступним: п.4 позивач повинен зазначити, в чому саме полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; п.5 ч.2 - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювала, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювала, та вини останнього в її заподіянні; п.9 - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо).
Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що відповідач своїми діями заподіяв йому моральні страждання та переживання, т.я він не міг працевлаштуватися, протягом вказаного періоду, не мав коштів на утримання своєї родини, і щоб вижити змушений був продати коштовності дружини та комп'ютер, проходилось займати кошти яких не вистачала на продути для родини.
З урахуванням наведеного, а також того, що представник відповідача в судовому засіданні позивні вимоги щодо стягнення моральної шкоди визнав частково, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 2 500 грн. В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених стороною вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України, з територіального відокремленого без балансового відділення 10011/0187 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк»належить стягнути судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп. та 107 грн.30 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 115, 117, 235 ч.2, 237 -1 КЗпП України, п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року №9 ( зі змінами, внесеними постановами від 01.04.94 р. №4, від 26.10.95 р. №18 та 25.05.98 р. №15), ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіального відокремленого без балансового відділення 10011/0187 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк» м. Євпаторія, 3-тя особа ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 24 612 грн.50 коп., та стягнення моральної шкоди в сумі 6 500 грн. -задовольнити частково.
Стягнути з територіального відокремленого без балансового відділення 10011/0187 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк»м. Євпаторія на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 21 910 грн.94 коп.
Стягнути з територіального відокремленого без балансового відділення 10011/0187 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк»м. Євпаторія на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2 500 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з територіального відокремленого без балансового відділення 10011/0187 філії Кримського Республіканського управління АТ «Ощадбанк»м. Євпаторія судовий збір у розмірі 214 грн.60 коп. , та 107 грн.30 коп. на р/р 31214206700015, Отримувач коштів УДКС в м. Євпаторія (м. Євпаторія, АР Крим) 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37940108, Банк отримувача ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код банку отримувача (МФО) 824026, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено та підписано 11.05.2012 року.
Суддя О.М.Шилова
Судове рішення № 23961377, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 07.05.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 106/5030/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: