К-27914/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“21”серпня 2008 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Нечитайла О.М., Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І.
при секретарі: Прудкій О.В.
за участі представників сторін:
позивача Пироговського Е.М.
відповідача Сотникової С.В., Мотова В.О.
розглянувши касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «Південьбудсервіс»
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 липня 2006р.
у справі №А23/263
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Південьбудсервіс»
до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
встановиви:
У листопаді 2005р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області №0000712342/2/28942 від 27.07.2005р. та №0000702342/2/28941 від 27.05.2005р..
Позовні вимоги мотивовано тим, що контролюючим органом було безпідставно виключено зі складу валових витрат підприємства маркетингові та юридичні послуги отримані підприємством і здійснення яких має своє відображення у документах бухгалтерського обліку.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2006р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 липня 2006р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що подані позивачем до суду документи, які були предметом дослідження 1 в період проведення перевірки відповідачем, містять лише загальне визначення послуг (юридичних, інформаційних, маркетингових) та їх вартість; інформація щодо конкретного обсягу наданих позивачеві послуг, а також визначення, в чому саме полягає надання зазначених в актах послуг з посиланням на відповідні належні докази та наявність цих доказів відсутні. Із змісту актів приймання робіт не вбачається, що виконавцями надані саме послуги, обумовлені договорами на які як на докази посилається позивач.
Не погоджуючись з рішеннями суду попередніх судових інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального та прорцесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
В письмовому відзиві на касаційну скаргу позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.10.2003р. по 31.12.2004р., про що складено акт №46/231.24426005 від 28.03.2005р..
За наслідками проведення перевірки податкоим органом прийнґто наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0000712342/0/12109, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 207196,90грн., в т.ч. основного платежу 175598,27грн., штрафні (фінансові) санкції 31598,63грн.;
- №0000702342/0/12110, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 199094,70грн., в т.ч. основного платежу - 132729,80 грн., штрафні (фінансові) санкції - 66364,90 грн..
Висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, встановлено порушення підприємством п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткуваня прибутку підприємств», а саме, позивачем за 2003 та 2004 роки до складу валових витрат віднесені витрати, які не відносяться до валових, в сумі, відповідно, 193720,51 грн., та 469928,47грн.. Актом перевірки встановлено, що протягом 2003-2004 років підприємством укладено угоди з ТОВ «Дніпробудпромпостачання», ТОВ «Івва», ТОВ «Д-Кост» на отримання маркетингових та юридичних послуг. Виконання послуг підтверджується актами виконаних робіт. Одночасно з актами виконаних робіт підприємству були надані податкові накладні.
В ході перевірки встановлено, що акти виконаних послуг містять інформацію про укладення в результаті проведених маркетингових досліджень, договорів на поставку товару між підприємством тазамовником (ВАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Содружество-2», ТОВ «Стройіндустрія», ТОВ «Стім Русс»). Контролюючим органом було досліджено, що фактично позивач на час укладення договорів щодо на отримання маркетингових та юридичних послуг вже мав коло покупців, з яким взаємодіяв вже певний час, мав усталені договірні стосунки (було визначено умови поставки, забезпечення транспортними послугами, ціноутворення, контроль та аналіз поставок). Отже, встановлено, що при наявності укладених вже раніше договорів із ВАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Содружество-2», ТОВ «Стройіндустрія», ТОВ «Стім Русс» підприємства (ТОВ «Дніпробудпромпостачання», ТОВ «Івва», ТОВ «Д-Кост») надають акти приймання-передачі послуг по вже укладеним та діючим договорам.
Із змісту актів виконаних робіт по наданню юридичних послуг вбачається, що виконавцями надані послуги по укладанню договору (без зазначення конкретного договору), по організації контролю за виконанням договору (без зазначення переліку конкретних дій щодо такої організації), юридичне забезпечення роботи між позивачем та транспортними організаціями (без зазначення суті юридичного забезпечення та конкретних транспортних організацій).
Позивачем в якості доказів в обґрунтування своїх вимог подані також додатки до актів виконаних робіт по наданню юридичних послуг із переліченням обсягу наданих послуг. Перелічені дії в цих додатках не відповідають суті юридичних послуг, зазначених в самих актах і також не підтверджені відповідними документами. Вартість конкретного виду послуг також відсутня.
Подані позивачем до суду документи, які були предметом дослідження і в період проведення перевірки контролюючого органу, містять лише загальне визначення послуг (юридичних, інформаційних, маркетингових) та їх вартість.
Пунктом 1.32ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт, послуг, що понесені платником податків при здійсненні господарської діяльності.
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (підпункт 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Згідно з вимогами підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення берігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту з статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
За таких обставин судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками, яких дійшли суди попередніх інстанцій, що позивачем безпідставіно, в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат віднесено вартість послуг по договорах №4 від 01.07.2003р., №12 від 01.06.2004р., №14 від 01.09.2004р., і, відповідно, в порушення Закону України «Про податок на додану вартість» - сума ПДВ в складі вартості послуг вказаних у зазначених договорах безпідставно віднесена до податкового кредиту Приватної виробничо-комерційної фірми «Південьбудсервіс».
Доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків суду.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в якихповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «Південьбудсервіс» - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 липня 2006р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Секретар Прудка О.В.
Судове рішення № 2395716, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.08.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-27914/06. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: