Ухвала суду № 23954288, 19.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/9286/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2012р. по справі № 2а-1670/9286/11

за позовом Приватного підприємтсва "Пластбуд"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Пластбуд" (далі - ПП "Пластбуд"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ), в якому після уточнення позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011 р. № 0004041502/119.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність висновків Кременчуцької ОДПІ щодо порушення вимог ст.ст. 185, 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Пластбуд" завищено податковий кредит у сумі 18 141,40 грн. з огляду на те, що укладений між ПП "Пластбуд" та ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" правочин не спричинив реального настання правових наслідків. Вказаний висновок грунтується лише на аналізі наявних у податкового органу даних баз комп'ютерних систем співставлення та обставини щодо відсутності контрагента за місцезнаходженням. Разом з цим, відповідачем не взято до уваги наявність належним чином оформлених первинних документів, а саме: договору, видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур.

Постновою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року позов Приватного підприємтсва "Пластбуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 07.07.2011 р. №0004041502/119.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_4 ПП "Пластбуд" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 11.06.2004 р. (ідентифікаційний код НОМЕР_5), перебуває на обліку платника податків в Кременчуцькій ОДПІ з 21.06.2004 р., згідно свідоцтва НОМЕР_6 від 30.06.2004 р. є платником ПДВ (а.с. 48-49).

Кременчуцькою ОДПІ у термін з 20.05.2011 р. по 26.05.2011 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкової декларації з ПДВ ПП "Пластбуд" за березень 2011 року, висновки якої оформлено актом №3664/15-322/НОМЕР_5 від 02.06.2011 р.

Висновками зазначеного акту встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 185, ст. 187, п. 198.1. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно завищення від'ємного значення поточного звітного періоду за березень 2011 року в сумі 18 141.40 грн.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 07.07.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0004041502/119 про зменшення ПП "Пластбуд" розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 18 141,40 грн.

За наслідками апеляційного оскарження рішенням ДПА у Полтавській області від 05.09.2011 р. №2546/10/25-016 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07.07.2011 р. №0004041502/119 протиправним, таким, що порушує права платника податків, гарантовані Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду за правовим захистом, вимагаючи його скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2011 р. між ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" (продавець) та ПП "Пластбуд" (покупець) було укладено договір поставки № 447, за умовами якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до умов вказаного договору загальна ціна товару (будівельні матеріали та комплектуючі) вказується у рахунках-фактурах на оплату. Загальна сума закупок за даним договором на 2011 року складає 600,00 тис. грн. у тому числі ПДВ 100,00 тис. грн. Оплата рахунку має бути проведена на розрахунковий рахунок продавця після отримання товару (а.с. 29).

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг), підтверджені податковими накладними № 10 від 10.03.2011 р., № 28 від 28.03.2011 р. та № 15 від 15.03.2011 р. (а.с. 30-32)

На підтвердження факту виконання вищевказаного договору позивач надав суду рахунки-фактури № 2803 від 28.03.2011 р., № 1003 від 10.03.2011 р. № 1503 від 15.03.2011 р.; видаткові накладні № 2803 від 28.03.2011 р. № 1003 від 10.03.2011 р. №1503 від 15.03.2011 р. (а.с. 33-38)

Згідно наданих представником позивача відомостей про наявність у його контрагента права на виписку податкових накладних суд встановив, що ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.12.2009 р., перебуває на обліку платників податків в Кременчуцькій ОДПІ з 25.12.2009 р., згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 19.01.2010 р. є зареєстрованим платником ПДВ, станом на 24.05.2011 р. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 16-22).

Транспортування придбаного у ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" товару здійснювалось транспортними засобами позивача (ГАЗ 3302-14, 2004 року випуску, НОМЕР_2, 2006 року випуску), які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів зареєстровані за ПП "Пластбуд" (а.с. 79-80).

Придбаний у контрагента товар позивач зберігав у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 що належить ФОП ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту на громадський будинок загальною площею 4 037 м2 (а.с. 85-106). Використання частини вказаного приміщення загальною площею 3 307,40 м2 здійснювалось позивачем на підставі укладених з ФОП ОСОБА_1 протягом 2008-2011 років договорів оренди від 03.01.2008 р., від 03.01.2009 р., від 03.01.2010 р. та від 03.01.2011 р. (а.с. 81-84).

Придбаний протягом березня 2011 року у ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" товар був використаний ПП "Пластбуд" у власній господарській діяльності, що пов'язана з проведенням ремонтно-будівельних робіт у березні 2011 року на об'єктах Кременчуцького району (реконструкція спального корпуса та їдальні з кухонним блоком Потокської школи-інтернат в с. Потоки), що підтверджується наданими суду довідками про вартість виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-3) за березень 2011 року № 9-0-1-3. № 11-0-1-2, актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) за березень 2011 року № 11-0-1-2, № 11-0-1-1 (а.с. 107-143).

Приватне підприємство "Пластбуд" має право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, що підтверджується ліцензією серії НОМЕР_3, виданою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 11.11.2009 р. (а.с. 77-78).

Здійснення оплати по вищевказаному договору підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с. 50).

В акті перевірки стверджується, що у ПП "Кременчук-нафтотрансервіс" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне, торгівельне обладнання. При цьому підставою для такого висновку контролюючим органом взята лише податкова звітність ПП "Кременчук-нафтотрансервіс".

Колегія суддів вважає, що подана до податкового органу податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинне законодавство не містить заборони на використання залучених трудових ресурсів тощо.

Посилання відповідача на те, що невідображення контрагентами платника податків податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість спростовує відомості, наведені в податкових накладних, які у зв'язку з цим не можуть підтверджувати право платника податків на податковий кредит є помилковим, оскільки пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів зауважує, що статтями 16, 17 Податкового кодексу України визначено обов'язки та права платника податків, серед яких відсутнє таке повноваження як здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та сплатою контрагентами податків до бюджету.

Із наведеного випливає, що невідображення контрагентами платника податків - продавцями податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість або неподання їх до податкового органу в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, у даному випадку -позивачем.

Також колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що під час проведення перевірки податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року відповідач використовував лише дані податкових декларацій позивача з відповідними додатками, а також дані системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, не перевіряючи виявлені порушення на предмет фактичного здійснення господарських операцій.

На підтвердження реальності укладених угод позивач надав копії договору поставки, податкові та видаткові накладні, підтвердив факт використання придбаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту, визначений позивачем у березні 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Кременчук-нафтотрансервіс".

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 09.02.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2012р. по справі № 2а-1670/9286/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.