Ухвала суду № 23953708, 10.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р.Справа № 2а-9089/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника ДПС України та ДПС у Харківській області Шепітько Ю.Г.

представника відповідача Лисенка М.В.

представника позивача Лісовіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" та Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі № 2а-9089/11/2070

за позовом Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , Державної податкової служби України , Головного управління державного казначейства України , Державної податкової служби у Харківській області

про скасування рішень, стягнення суми бюджетного відшкодування, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство «Харківський бронетанковий ремонтний завод» (далі по тексту позивач, ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, який в подальшому було доповнено та просив:

- скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, №0000320700/0 від 22.12.2010 р. та №0000330700/0 від 22.12.2010р.,

- скасувати рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, №1086/10/25-016 від 25.02.2011р.,

- скасувати рішення відповідача, Державної податкової адміністрації у Харківській області, №1770/10/25-103 від 20.04.2011р.,

- скасувати рішення відповідача, Державної податкової адміністрації України, №12164/6/25-045 від 04.07.2011р.,

- стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 650.242,00грн., стягнути з Державного бюджету України 591,60грн. витрат, понесених на здійснення оплати по отриманню з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців довідок та витягів щодо контрагентів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року адміністративний позов ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" задоволено частково та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова від 22.12.2010р. №0000330700/0 в повному обсязі, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова від 22.12.2010р. №0000320700/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 457.001,00грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 р. по справі №2а-9089/11/2070 в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0000320700/0 та в даній частині ухвалити нове рішення по даній справі, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на порушення судом першої інстанції вимогп.6.1 ст. 6, ст.8-1Закону України "Про податок на додану вартість" та вказує , що необхідність в отриманні маркетингових послуг визначав комісіонер Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство «СпецТехноЕкспорт», оплата маркетингових послуг здійснювалась комісіонером відповідно до умов договору №STE-1-299-D/К-09 від 26.11.2009 року.

Відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 р. по справі №2а-9089/11/2070 щодо задоволення частини позовних вимог позивача та в даній частині просить ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції вимог п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" та вважає що позивач не мав підстав для застосування "0" ставки по податку на додану вартість при здійсненні ремонту військового майна за договором комісії №USE-20.31-409-D/К-08 від 23.12.2008р.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 року замінено відповідача по справі № 2а-9089/11/2070 - Державну податкову адміністрацію у Харківській області на Державну податкову службу у Харківській області.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року замінено відповідачів по справі № 2а-9089/11/2070 - Державну податкову адміністрацію України на Державну податкову службу України та Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Харкова на Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, в період з 23.11.2010 року по 06.12.2010 року працівниками ДПІ у Ленінському районі м.Харкова проведено позапланова виїзна перевірка ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року, за результатами якої 09,12,2010 року було складено акт перевірки № 3308/07-004/08099848.

Відповідно до акту перевірки № 3308/07-004/08099848 відповідачем були встановленні наступні порушення Закону України "Про податок на додану вартість": вимог п.3.1 ст.3 та п.6.1. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, на думку відповідача, позивачем занижено податкові зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року на 800670 грн. та за вересень 2010 року на 1480586 грн.; та вимог п.п.7.4.1 п.7.4ст.7 в результаті чого завищено податковий кредит по податковій декларації з ПДВ за липень2010 року на 193241 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000320700/0 від 22.12.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 650.242,00грн., №0000330700/0 від 22.12.2010р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 1.439.740,00грн. (основний платіж 1.040.766,00грн., штрафні санкції 398.974,00грн.).

Позивач не погодився з рішенням відповідача та подав адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з їх часткової обґрунтованості та правомірності .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали відображені в акті перевірки висновки контролюючого органу про: безпідставне застосування нульової ставки з ПДВ до господарських операцій з поставки послуг щодо ремонту військового майна за договором комісії №USE-20.31-409-D/К-08 від 23.12.2008р. (комітент - ДП «Харківський БТРЗ», комісіонер - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство «СпецТехноЕкспорт») за відсутності належно оформлених вантажно-митних декларацій, котрі б засвідчували факт ввезення військового майна на митну територію України саме ДП «Харківський БТРЗ»; порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: безпідставне віднесення на збільшення податкового кредиту з ПДВ суми в розмірі 193.241,00грн. за відсутності належним чином оформленої податкової накладної, вантажної митної декларації, акту приймання-передачі послуг та за відсутності факту використання у власній господарській діяльності в межах договору комісії №STE-1-299-D/К-09 від 26.11.2009р. (комітент - ДП «Харківський БТРЗ», комісіонер - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство «СпецТехноЕкспорт») маркетингових послуг, які були оплачені комісіонером на користь нерезидента фірми Holding LTD» (острів Святого Вінсента та Гренадіни).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 23.12.2008р. між ДП «Харківський БТРЗ» (в якості комітента) та Державної компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (в якості комісіонера) було укладено договір комісії №USE-20.31-409-D/К-08, предметом якого є вчинення комісіонером правочину з проведення капітального ремонту технічного майна замовника (п.1.1 договору) та проведення комітентом ремонту такого технічного майна (п.2.2 договору). Додатками №1 та №2 до згаданого договору були визначені специфікація виробів, що передаються в ремонт та погоджена ціна ремонту виробів (т.1 а.с.64-78).

Згідно з актами від 30.06.2010р., 26.07.2010р. та від 11.08.2010р., які складені в м.Борисів (Республіка Білорусь) і підписані комітентом - ДП «Харківський БТРЗ», комісіонером - Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» та замовником ЗАТ «Белтехекспорт», належне замовнику військове технічне майно було прийнято для проведення ремонту (т.1 а.с.81-86).

Актами виконаних робіт від 30.07.2010р., 15.09.2010р. та від 27.09.2010р., котрі були підписані комітентом - ДП «Харківський БТРЗ», комісіонером - Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» та замовником ЗАТ «Белтехекспорт» (резидент Республіки Білорусь), підтверджено виконання ДП «Харківський БТРЗ» робіт з ремонту технічного майна, належного нерезиденту ЗАТ «Белтехекспорт».

Як зазначено в акті перевірки №3308/07-004/08099848 від 09.12.2010р. позивач не має права на застосування нульової ставки ПДВ по вказаним господарським операціям, оскільки відсутні вантажні митні декларації, які б засвідчували факт ввезення та вивезення належного ЗАТ «Белтехекспорт» військово - технічного майна на територію України саме ДП «Харківський БТРЗ».

Відповідно до наданих позивачем до суду копій експортних вантажних митних декларацій №100000032/2010/070786, №100000032/2010/070941, №10000032/2010/071003 та імпортних вантажних митних декларацій №00000032/2010/070784, №100000032/2010/892666, №100000032/2010/892677, №100000032/2010/892676, №100000032/2010/892684, №100000032/2010/892685, які оформлені відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджено наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р.), одержувачем за експортними ВМД та відправником за імпортними ВМД є ЗАТ «Белтехекспорт», в графі 9 ВМД в якості особи, відповідальної за фінансове врегулювання поряд з ДП «Укрспецекспорт» (з урахуванням змісту додатків до ВМД) зазначений також і позивач, ДП «Харківський БТРЗ», з посиланням на договір комісії №USE-20.31-409-D/К-08.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на визначені Інструкцією №307 правила заповнення граф ВМД наявність саме таких записів в оглянутих судом і приєднаних до справи копій ВМД означає, що роботи з ремонту військового майна, належного нерезиденту ЗАТ «Белтехекспорт», виконувались саме позивачем, ДП «Харківський БТРЗ», товар військове технічне майно був ввезений на територію України для проведення ремонту, після завершення якого був вивезений з митної території України, виконані позивачем роботи об'єктивно не можуть бути призначені для використання (споживання) на митній території України.

Таким чином колегія суддів вважає, що позивачем виконувались роботи з ремонту військового технічного майна, належного нерезиденту України ЗАТ «Белтехекспорт» (Республіка Білорусь), результати наданих позивачем робіт призначені до споживання виключно за межами митної території України.

Внаслідок здійснення господарських операцій з поставки вказаних робіт позивач у декларації з ПДВ за липень 2010р. задекларував за нульовою ставкою ПДВ обсяг господарських операцій в обсязі 4.003.352,00грн., а в декларації з ПДВ за вересень 2010р. задекларував за нульовою ставкою ПДВ обсяг господарських операцій в обсязі 7.402.929,00грн.

Відповідно до вимог п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про ПДВ» за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції, зокрема, з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом (абз.1 п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6); до робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари, у тому числі виконання робіт по переробці давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, в результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.

Відповідно до вимог ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно приписів ст.1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Враховуючи приписи ст.ст.1011, 1014 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає, що вивезення товару за межі митної території України комісіонером за договором комісії на вчинення правочину з виконання робіт по ремонту в розумінні п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» означає вивезення цих товарів платником ПДВ, який виконував відповідні роботи.

Щодо отримання та використання позивачем маркетингових послуг в межах договору комісії №STE-1-299-D/К-09 від 26.11.2009р. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції 26.11.2009р. між ДП «Харківський БТРЗ» (в якості комітента) та Державної компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (в якості комісіонера) було укладено договір комісії №STE-1-299-D/К-09, предметом якого є вчинення комісіонером правочину з продажу товарів (т.1 а.с. 137-143).

Відповідно до п. 3.1.1 зазначеного договору, комісіонер зобов'язується самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти покупця на продукцію комітента, виконати переддоговірну роботу, укласти з покупцем контракт.

Згідно з п.п.5.3 договору комісії за виконання доручення комісіонер отримує комісійну плату в розмірі 6,00% від ціни продажу продукції.

Відповідно до звіту комісіонера від 23.06.2010р., комісіонером була проведена оплата вартості маркетингових послуг в розмірі 99.643,94 Євро, наданих нерезидентом фірмою INAYAK Holding LTD»(острів Святого Вінсента та Гренадіни)(а.с.144-145 т.1) .

Як зазначено представником позивача, при формуванні податкового кредиту з розмірі 193.241,00грн. ДП «Харківський БТРЗ» не мав у своєму розпорядженні ані податкової накладної, ані вантажної митної декларації, ані акту приймання-передачі послуг. Податковий кредит в розмірі 193.241,00 грн. був сформований позивачем виключно на підставі звіту комісіонера від 23.06.2010 р., що на думку колегії суддів суперечить положенням Закону України «Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином колегія суддів вважає, що платник податків має право віднести на збільшення податкового кредиту з ПДВ лише ті суми податків, що були сплачені на користь контрагентів у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою подальшого використання таких послуг по-перше, в межах оподатковуваних ПДВ господарських операцій, а по-друге, в межах господарської діяльності такого платника податків. Відсутність будь-якої з перелічених вище умов унеможливлює віднесення ПДВ до складу податкового кредиту.

При цьому, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що позивачем ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів які б вказували на необхідність наданих нерезидентом фірмою Holding LTD» (острів Святого Вінсента та Гренадіни) маркетингових послуг для організації господарської діяльності позивача. При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що при укладанні договору комісії №STE-1-299-D/К-09 від 26.11.2009 року вже було зазначено перелік товару, який передається комісіонеру для подальшого продажу і на час його укладання вже було визначено покупця продукції ДП «Харківський БТРЗ», а тому і були відсутні підстави для проведення маркетингових послуг.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" та Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі № 2а-9089/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 16.04.2012 р.