Рішення № 23951955, 28.02.2012, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки

Заочне рішення

28.02.2012 Суддя: Коваленко В. О.

Справа № 2-3402/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2012 року м. Горлівка

Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:

головуючого-судді Коваленко В.О.,

при секретарі Баштовій А.В.,

учасники цивільного процесу:

представники позивача Груцинова І.О., Бобков П.О. (не з'явилися)

відповідач ОСОБА_3 (не з'явився)

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в місті Горлівка Донецької області цивільну справу за заявою Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват»до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки до ОСОБА_3 і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 05.08.2005 року відповідач за кредитним договором № GOH3GK40000760 отримав кредит у сумі 7945 доларів США із сплатою 11,04 % відсотків на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном погашення 06.08.2020 року. Через порушення позичальником умов кредитного договору відповідач станом на 28.05.2009 року має заборгованість у сумі 7082,78 доларів США, яка складається з 3165,81 долара США -заборгованість за кредитом; 1655,29 долар США -заборгованість по процентам за користування кредитом; 176,40 долара США -заборгованість по комісії за користування кредитом; 2085,28 долара США -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач 05.08.2005 року уклали договір іпотеки за яким відповідач передав в іпотеку квартиру площею 46,90 кв.м., яка розташована у АДРЕСА_1, яка йому належить на підставі договору купівлі - продажу. Позивач просить суд: 1. Звернути стягнення на квартиру загальною площею 46,90 кв.м. яка розташована у АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з будь-якою особою -покупцем з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. 2. Висилити відповідача із зняттям з реєстраційного обліку. 3. Стягнути з відповідача судові витрати.

Представники позивача у судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, просили винести заочне рішення.

Відповідач до судового засідання не з'явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Суд вважає, що в матеріалах справи є всі дані про права та взаємовідносини сторін і немає необхідності викликати осіб, що не з'явились до суду. Враховуючи позицію представника позивача, наявність даних про належне сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи по суті, дана справа судом розглядається у порядку заочного провадження.

Судом встановлено, що між ЗАТ комерційним банком «ПриватБанком» та ОСОБА_3 5 травня 2005 року був укладений кредитний договір № GOH3GK40000760, за яким позивачем був наданий відповідачеві кредит в розмірі 7945 доларів США, у т.ч. 7 тисяч доларів США для купівлі квартири та 945 доларів США для сплати страхових платежів із сплатою 0,92 відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією 0,18 відсотків від суми виданого кредиту щомісячно. За п. 4.1 договору при порушенні позичальником зобов'язань банк нараховує пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Підписи сторін під договором свідчать про укладання договірних відносин між сторонами та про досягнення між ними згоди за всіма умовами угоди. Співвласниця ОСОБА_5 надала згоду на укладення договору та укладення договору застави.

5 серпня 2005 року сторони уклали договір іпотеки за яким в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № GOH3GK40000760 від 5.08.2005 року відповідач передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 вартістю 35385 гривень (п. 1, 2, 3, 6, 12). Договір іпотеки 5 серпня 2005 року посвідчено приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано у реєстрі за № 2133 та накладена заборона відчуження предмета іпотеки.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 28.05.2009 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № GOH3GK40000760 від 5.08.2005 року складає 7082,78 долара США, яка складається з: 3165,81 долара США -заборгованість за кредитом; 1655,29 долар США -заборгованість по процентам за користування кредитом; 176,40 долара США -заборгованість по комісії за користування кредитом; 2085,28 долара США -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Згідно частині перший статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини другої статті 192 Цивільного кодексу України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом.

Згідно Закону України «Про Національний банк України»та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», банк має право видавати кредит в іноземній валюті.

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Невиконання грошового зобов'язання за відсутністю коштів у боржника в силу статті 625 Цивільного кодексу України не звільняє його від відповідальності.

Наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, за умовами правил частини першої статті 1048, частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та одержання від позичальника процентів від суми позики.

Порядок виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, визначається Договором про іпотечний кредит. У разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки (п. 18.8, 24 Договору іпотеки від 5.08.2005 року).

Право стягнення на Предмет іпотеки для задоволення своїх вимог у Іпотекодержателя виникає, коли зобов'язання не буде виконане у встановлений строк (термін), а також в інших випадках, встановлених відповідно до Договору про іпотечний кредит, Іпотечного договору та відповідно до вимог законодавства.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених Договором іпотеки, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, що випливає з Договору кредиту та забезпеченого іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на Предмет іпотеки (ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку»).

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню, оскільки за умовами договору та вимог ст.ст. 598 - 590 ЦК України та ст. 12, ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», при порушенні іпотекодавцем зобов'язань, встановлених договорами застави та іпотечними договорами, іпотекодержатель вправі вимагати дострокового виконання зобов'язання, а у разі його невиконання задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду визначений ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку». Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону (ст. 54).

Відповідно до частини 5 статті 38 Закону України «Про іпотеку»дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Відповідно до ч. 4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше ніж з підстав і у порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, ч. 1 статті 40 зазначеного Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. Частинами 2 і 3 цієї статті законодавець встановив певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки передбачено у ч. 3 статті 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про надання банку права шляхом продажу вказаних предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача із зазначеного будинку зі зняттям з реєстраційного обліку не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі і суперечить встановленим статтею 38 Закону України «Про іпотеку»процедурам реалізації предмету іпотеки, а договорами передбачений такий прядок для позасудового звернення стягнення.

Оскільки позивач не скористався своїм правом реалізації предмету іпотеки у позасудовому порядку, передбаченим п. 29 договору іпотеки від 5 серпня 2005 року, з метою захисту інтересів всіх учасників правовідносин, суд реалізує своє право, передбачене статтею 39 Закону України «Про іпотеку», і визначає порядок реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені позивачем судові витрати: судовий збір у розмірі 539 гривен та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 гривень, які було сплачено позивачем при подачі позову до суду.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 598 -591, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.12, 33, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 88, 174, 209, 212 -215, ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват»до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 05 серпня 2005 року приватним нотаріусом Горлівского міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 2134: квартиру номер АДРЕСА_1, загальною площею 46,90 кв.м., житловою площею -27,40 кв.м., у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № № GOH3GK40000760 від 05.08.2005 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приват»та ОСОБА_3 у сумі 7082 (сім тисяч вісімдесят два) долара США 78 центів, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації 35385 (тридцять п'ять тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»сплачений судовий збір в сумі 539 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 гривень, а всього 789 (сімсот вісімдесят дев'ять) гривень на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. О. Коваленко