Ухвала суду № 23951047, 12.04.2012, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1105/1059/12

Номер провадження по справі 2/1105/147/12

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви у зв"язку з непідсудністю справи даному суду

12 квітня 2012 року смт Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду , Кіровоградської області Горовець М. І.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 до сьомої Луганської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому зазначив, що у 2009 році помер його батько ОСОБА_4, який проживав у м. Щастя (Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 09.02.2009 року). Після смерті його батька залишилося спадкове майно у вигляді земельного паю розміром 5,34 га, який знаходиться на території Піщанобрідської сільської ради, Добровеличківського району, Кіровоградської області. Земельний пай належить його батькові на підставі Державного акту на право приватної власності на землю (копію додає). Оскільки його батько не залишив заповіту, спадкування земельного паю здійснюється за законом. Ст. 1225 Цивільного кодексу України закріплює, що «право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах», у відповідності до розділу 6 «Спадкове право»Цивільного кодексу України. Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»: «Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (із збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом». Згідно зі ст. 1258 Цивільного кодексу України: «Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги». Згідно зі ст. 1261 Цивільного кодексу України: «У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки». Він є спадкоємцем першої черги після смерті його батька - ОСОБА_4. Його мати, ОСОБА_5, не є спадкоємицею, оскільки на момент смерті його батька була з ним у розлученні (стосунки між його батьками були формально розірвані близько 30 років тому). Батьків його батька вже давно немає в живих. Упродовж терміну, який наданий чинним законодавством України для прийняття спадщини (у шестимісячний термін) ним не було подано заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору, розташовану у м. Щастя (за місцем відкриття спадщини). Термін для подання ним заяви про прийняття спадщини був пропущений з поважної причини, оскільки він працює у м. Києві і фактично там постійно проживає з 2005 року (м. Київ знаходиться приблизно у 850 км. від м. Щастя), зважаючи на що, можливість приїзджати у м. Щастя у нього з'являлася лише під час відпустки; зареєстрований він ус. Петрівка Станично-Луганського району Луганської області. До позовної заяви додав довідку з місця роботи - ТОВ «Трансбуд-Компані», яка підтверджує вищезазначений факт. Згідно з ч.3 ст. 1272 Цивільного кодексу України: «За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини». Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»: «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України». Звертає увагу суду також на те, що земельну ділянку, яка розташована у Добровеличківському районі Кіровоградської області та належить його батькові на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, він обробляв, але нічого на цій землі не вирощував, знов-таки тому, що це не дозволяла робити його робота, оскільки остання знаходиться дуже далеко від земельної ділянки. Надалі він зі своєю сім'єю планує переїхати у Добровеличківський район Кіровоградської області на постійне місце проживання, тому що обробляти земельну ділянку після смерті його батька немає кому. У зв'язку з переїздом, він вимушений буде звільнитися з ТОВ «Трансбуд-Компані», розташованого у м. Києві, тому єдиним джерелом існування його та його родини стане земельна ділянка, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_4. У ч. 2 ст. 16 ЦК України закріплено: «Одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є визнання права». На даний час він не може скористатися правами, що належать йому, як спадкоємцеві, і зареєструвати право власності на земельний пай, оскільки ним був пропущений строк для прийняття спадщини після смерті його батька, а тому він вимушений звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ціну позову визначено на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.06.2001 року, копію додаю). Відповідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України: «Спадщина відкривається внаслідок смерті особи». Відповідно до вимог ч.1 ст. 1268 ЦК України: «Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її». Відповідно до ст. 1223 ЦК України: «Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті», а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом». Відповідно до ст. 15 ЦК України: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права». Відповідно до ст. 16 ЦК України: «Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу». Відповідно до ст. 55 Конституції України: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом».

Згіднодо ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно ч.1 ст. 115 ЦПК України , якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання для належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.

П.4 ч.1 ст. 121 ЦПК України, передбачає, що позовна заява повертається у випадку коли справа не підсудна суду до якого подана.

У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 звертається з позовом до сьомої Луганської державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а не з позовом про визнання права власності на вказану земельну ділянку, суд вважає за необхідне повернути позивачеві заяву та роз'яснити, що з даним позовом йому необхідно звернутися до суду за місцезнаходженням відповідача.

Керуючись ст. 109, 115, 121 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 до сьомої Луганської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - повернути позивачеві роз'яснивши йому, що для вирішення цього спору потрібно звернутися до суду за місцезнаходженням відповідача.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі 5 днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції .

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області М. І. Горовець