Ухвала суду № 23948411, 27.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/6300/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2011р. по справі № 2а-1670/6300/11

за позовом ОСОБА_1

до Апеляційного суду Полтавської області, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, Полтавської міської ради, Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання неправомірними дій та стягнення податку,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Полтавської області, Державної судової адміністрації України про визнання неправомірним утримання при виході у відставку прибуткового податку в сумі 15405 грн. 55 коп. із вихідної допомоги та стягнення з Державної судової адміністрації України коштів в сумі 15405 грн. 55 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачами в порушення вимог частини 3 статті 43 Закону України "Про статус суддів" із його вихідної допомоги при звільненні у відставку утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15405 грн. 55 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2011 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто із місцевого бюджету м. Полтави із розрахункового рахунку 33215800700002 в УДК у м. Полтаві, код 34698804, МФО 831019 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) утриманий податок з доходів фізичних осіб із вихідної допомоги при виході у відставку у розмірі 15405 грн. 55 коп., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Державна податкова інспекція у м.Полтаві, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2011р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою Верховної Ради України від 16 квітня 2009 року "Про звільнення суддів" суддю апеляційного суду Полтавської області Батрака Володимира Васильовича звільнено з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с. 8-9).

Відповідно до наказу голови апеляційного суду Полтавської області від 05 травня 2009 року № 9-03/47 (а.с.10), позивач був звільнений з посади в зв'язку з виходом у відставку з 05 травня 2009 року та йому призначено вихідну допомогу у розмірі дванадцяти місячних заробітків (стаж роботи на посаді судді - 12 повних років).

Згідно з довідками апеляційного суду Полтавської області від 01.03.2010 р. № 7-05/29 (а.с. 11) та від 28.07.2011 року № 7/05-109 (а.с.34), при виході у відставку позивачу нараховано вихідну допомогу в розмірі 102703 грн. 69 коп., з якої був утриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 15405 грн. 55 коп. та позивачу виплачені кошти в розмірі 87298 грн. 14 коп.

Утриманий з позивача податок з доходів фізичних осіб перераховано апеляційним судом Полтавської області на р/р 33215800700002, код 34698804, МФО 831019, що підтверджується платіжними дорученнями № 639 від 09.09.2009 р., № 584 від 21.08.2009 р., № 470 від 20.07.2009 р., № 335 від 03.06.2009 р., копії яких наявні у матеріалах справи, та інформацією Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області.

Колегія суддів зазначає, що згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Частиною 3 статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII, яка діяла на момент виходу позивача у відставку та втратила чинність з 1 січня 2011 року відповідно до пункту 2 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VІ, було встановлено, що судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

На період виникнення спірних правовідносин порядок нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб передбачався Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-IV, який втратив чинність з 01 січня 2011 р. згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI (надалі за текстом - Закон № 889-IV).

У пункті 4.2 статті 4 цього Закону був визначений виключний перелік доходів, що включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу.

Підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону було встановлено, що не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.

Вихідна допомога судді за своєю природою є державною допомогою, спрямованою на забезпечення судді у відставці, відповідного його статусу життєвого рівня, наближеного до матеріального стану працюючого судді.

За таких обставин, беручи до уваги положення підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", а також те, що нормами Закону України "Про статус суддів" було встановлено право судді на отримання вихідної допомоги без сплати податку, податок з доходів фізичних осіб утримано із вихідної допомоги позивача всупереч вимогам чинного законодавства.

Посилання відповідачів на те, що у ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у переліку доходів, що не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, не передбачено вихідну допомогу судді, що звільнений у відставку, натомість п. 2 статті 22 вказаного Закону визначено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону, колегія суддів вважає необґрунтованими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Пільги, компенсації та гарантії є видом соціальної допомоги та необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. по справі №1-1/2004, не допускається звуження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Також, рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 р. по справі №1-21/2005 зазначено, що за змістом ст.126 Конституції України положення частини третьої ст.11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 ст.14 Закону України "Про судоустрій України" треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

Отже, сума податку з доходів фізичних осіб із вихідної допомоги позивача в розмірі 15405 грн. 55 коп. утримана всупереч нормам чинного законодавства та підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до пункту 16.1 Закону № 889-IV податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Статтею 64 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року № 2542-III, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належить податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу.

Відповідно до статті 65 названого Кодексу до доходів бюджетів міст Києва і Севастополя зараховується 100 відсотків загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на території цих міст. До доходів бюджетів міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення зараховується 75 відсотків від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на території цих міст. До доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об'єднань зараховується 25 відсотків від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на цій території.

Аналогічні положення закріплені також у статтях 64, 65 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2756-VІ, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Із аналізу вищевикладених положень законодавства вбачається, що податок з доходів фізичних осіб зараховується до відповідного місцевого бюджету та в подальшому враховується при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів у визначених розмірах.

Згідно частини 2 статті 78 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2756-VІ казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу. Державне казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 р. № 226, регламентує процедуру повернення помилково або надміру зарахованих коштів, в тому числі, податків, зборів (обов'язкових платежів) за заявою платника або за поданням органу, що контролює справляння надходжень до бюджету.

Разом з тим, зазначений порядок розрахований на відсутність спору щодо суми, яка помилково або надміру зарахована до відповідного бюджету.

Зважаючи на те, що в даному випадку між сторонами виник спір щодо необхідності справляння податку з доходів фізичних осіб із суми вихідної допомоги позивача і судом в ході розгляду справи підтверджено неправомірність справляння податку, належним способом захисту права позивача на повернення помилково (надміру) сплаченого податку з доходів фізичних осіб є стягнення утриманої суми податку в розмірі 15405 грн. 55 коп. із місцевого бюджету із рахунку, на який були зараховані відповідні кошти.

Згідно частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною чи фізичною особою.

З огляду на викладене, визнання незаконними дій по утриманню податку та стягнення утриманого податку з Державної судової адміністрації не є належними способами захисту, що відповідає змісту порушеного права, тому зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддыв погоджуэться з висновками суду першої інстанції, що з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, утриманий податок з доходів фізичних осіб із вихідної допомоги при виході у відставку у розмірі 15405 грн. 55 коп. необхідно стягнути з місцевого бюджету, тому позов підлягає частковому задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2011р. по справі № 2а-1670/6300/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.