Ухвала суду № 23948211, 11.05.2012, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 6-4/2012

У Х В А Л А

іменем України

11.05.2012 Вільнянський районний суд Запорізької області, у складі:

головуючого судді - Беспалько Т.Д.

секретаря - Печонкіної В.П.,

за участю:

представника заявника - ОСОБА_1,

відповідача-1 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

представника відповідача-1 - ОСОБА_3,

відповідач-2 - не з'явився,

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Відкритого акціонерного товариства «Запорізький територіальний паливний концерн»про скасування рішення третейського суду, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький територіальний паливний концерн»звернулося до Вільнянського районного суду Запорізької області з вищезазначеною заявою, в якій просить скасувати рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж»від 02.12.2008 року по справі № 240366, скасувати угоду про передачу суперечки на розгляд постійно діючого третейського суду «Перший Міжрегіональний Арбітраж»б/н від 18.11.2008р., що укладена між ФОП ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4, зобов'язати ФОП ОСОБА_2 звільнити територію паливного складу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, а також просить зобов'язати ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»скасувати рішення про реєстрацію права власності від 22.12.2008р., відповідно до якого зареєстровано право власності на битовку «А»за ОСОБА_2.

Пізніше в судовому засіданні представник заявника надала суду уточнення до заяви, в якій уточнюючи заявлені вимоги, просить скасувати рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж» від 02.12.2008 року по справі №240366. В обґрунтування своєї заяви ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»зазначає, що володіє нерухомим майном, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на підставі Наказу начальника Регіонального відділення по Запорізькій області Фонду Державного майна України № 1613 від 28.12.1998р. та Акту № 4 від 26.04.1999 року.

Дане майно зареєстровано відповідно до технічного паспорту наступним чином: інв. № 1352, 2321, паркан № 1, ворота № 3, підпірна стінка № 4, замощення -І, а також інші об'єкти.

10.12.2011 р. Виконавчим директором ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»ОСОБА_5 було подано заяву до Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про злочин у порядку ст. 95 КПК України.

В даній заяві виконуючий директор ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн» просить здійснити перевірку законності знаходження та займання ОСОБА_2 підприємницькою діяльністю на території паливного складу -інв. № 1352, 2321 за адресом АДРЕСА_2.

Паливний склад належить на праві власності ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн».

Під час ознайомлення з матеріалами перевірки у Ленінському РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області 13.12.2011 року виконавчим директором було виявлено, що частина території паливного складу належить на праві власності ФОП ОСОБА_2, що підтверджується Рішенням постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж»у справі №240366 від 02.12.2008р. Заявник дізнався про оскаржуване Рішення Третейського суду 13.12.2011 року.

Дане рішення Третейського суду було постановлено у м. Вільнянську, Запорізької області під головуванням судді Бородіна А.О., який діяв на підставі угоди про передачу суперечки на розгляд постійно діючого Третейського суду «Перший Міжрегіональний Арбітраж»№ б/н від 18.11.2008 року, регламенту «Про постійно діючий Третейський суд «Перший Міжрегіональний Арбітраж», Положення «Про постійно діючий Третейський суд «Перший Міжрегіональний Арбітраж». В судовому засіданні приймали участь позивач - ФОП ОСОБА_2 та відповідач - ОСОБА_4.

Предметом позовної заяви було визнання права приватної власності ФОП ОСОБА_2 на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м., паркан № 1, ворота № 2, підпірну стінку № 3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, та присвоєння об'єкту нерухомості поштової адреси: АДРЕСА_1.

Рішенням Третейського суду було вирішено:

1. Присвоїти битовці літ. А, загальною площею 10,9 кв. м., паркану №1, воротам №2, підпірній стіні №3 та замощенню І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

2. Визначити право приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м., паркан №1, ворота №2, підпірну стінку №3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

3. Зобов'язати орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 23, поштовий індекс 69063, код за ЄДРПОУ 03344941) зареєструвати право приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м., паркан №1, ворота №2, підпірну стінку №3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Заявник не погоджується з вищевказаним рішенням Третейського суду та вважає, що воно підлягає скасуванню на підставі ст. 51 ч. 3 п.п. 1, 2 Закону України «Про третейські суди», який діяв на момент прийняття Рішення:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.

Тобто рішенням Третейського суду було зобов'язано орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати право приватної власності ФОП ОСОБА_2 на битовку літ. А та ін. майно.

Для здійснення дій щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду, таке рішення не може бути виконане лише сторонами спору, а потребує здійснення певних дій органом державної реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною та здійснюється відповідним органом.

При таких обставинах Третейський суд повинен був залучити до розгляду справи орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації.

У відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про третейські суди», справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа, організація чи казенне підприємство, не підвідомчі третейським судам.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 234 та ч. 5 ст. 235 ЦПК України, на розгляд третейського суду не можуть бути передані справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Таким чином, підставою для скасування зазначеного рішення, є непідвідомчість справи, по якій було прийнято рішення, третейським судом.

У підтвердження того, що рішення третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, є ст. 2 Закону України «Про третейські суди»: «Сторони третейського розгляду (далі - сторони) - позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред'явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред'явлено позовні вимоги».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про третейські суди»: «Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону».

Зі змісту ст. 51 Закону України «Про третейські суди»(в системному аналізі зі статтями 2, 3 цього Закону і визначенням терміну «сторони третейського розгляду»), -питаннями, що виходять як за межі третейської угоди, так і за межі самого рішення третейського суду, слід вважати, зокрема, питання прав та обов'язків інших осіб, які не є сторонами, що передали спір на вирішення третейського суду, оскільки у межах рішення третейського суду можливо вирішувати лише питання, що стосуються виключно сторін третейського розгляду. Залучення до справи зацікавленої особи як третьої особи не надає такій особі прав сторони третейського розгляду.

Рішенням Третейського суду визнано право приватної власності за ФОП ОСОБА_2 на наступні об'єкти нерухомості: битовка літ. А загальною площею 10,9 кв.м., паркан № 1, ворота № 2, підпірну стінку № 3 та замощення І. Вказані об'єкти, окрім битовки літ. А, є приватною власністю ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»на підставі Наказу начальника Регіонального відділення по Запорізькій області Фонду Державного майна України № 1613 від 28.12.1998р. та Акту № 4 від 26.04.1999р., та зареєстровані у БТІ наступним чином: паркан № 1, ворота № 3, підпірна стінка № 4 та замощення -І.

Таким чином, Рішенням Третейського суду вирішені питання за вищевказаними межами, тобто вирішені права власності на об'єкт нерухомості ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн», що є порушенням Закону України «Про третейські суди»і безумовною підставою для скасування рішення третейського суду.

Заявник зазначає, що у Рішенні Третейського суду (на стор. 2) вказано, що право власності на об'єкт нерухомості належить ФОП ОСОБА_2 на підставі Договору №ПР/ДН-3-07 1257/НЮ дч від 23 травня 2007р. та Договору № ПР/ДН-3-07/НЮ дч від 27 травня 2008р., за якими йому виділено у тимчасове користування земельні ділянки в межах відведення залізниці на станції Хортиця Придніпровської залізниці, для складування, переробки наволочних вантажв і розміщення тимчасових споруд.

Вказані договори не можуть підтверджувати право власності на нерухомі об'єкти, адже вони підтверджують тільки право користування земельною ділянкою, крім того, ними надано право на будівництво тільки тимчасових споруд, право на будівництво капітальних споруд може надати лише Управління земельних ресурсів м. Запоріжжя.

ФОП ОСОБА_2 було збудовано капітальну споруду без проектної документації та жодного дозволу на це, тобто фактично битовка А є самочинно збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Починаючи з 2008р. Управління земельних ресурсів м. Запоріжжя не має змоги оформити земельну ділянку ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що майно, яке знаходиться на ній є власністю Заявника, а межі ділянки ФОП ОСОБА_2 частково співпадають з межами ділянки Заявника. Тобто, ФОП ОСОБА_2 станом на сьогодні, не надано земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно (що підтверджується листом №0046 від 12.01.2012р.).

Таким чином, Третейський суд у порушення ч. 3 ст. 376 ЦК України визнав право власності ФОП ОСОБА_2 на самочинне будівництво, без факту надання йому Управлінням земельних ресурсів м. Запоріжжя земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.

В судовому засіданні представник заявника підтвердила обставини викладені в заяві.

Відповідач-1 заперечує проти заяви, вважає, що вона є необґрунтованою та задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Відповідач-1 зазначає, що заявник не має права на оскарження Рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший міжрегіональний арбітраж»у справі №240366 від 02.12.2008р. у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди»(в редакції, що діяла на момент винесення рішення третейським судом), рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках передбачених цим законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Заяву про оскарження рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.

У зв'язку з цим, заявник не має право оскаржувати постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший міжрегіональний арбітраж»у справі №240366 від 02.12.2008р., оскільки він не був стороною по справі, а три місяці з дня винесення рішення сплинули ще 02.03.2009 році, тобто майже три роки тому.

Відповідач-1 у запереченнях також вказує на те, що заявником не надано суду жодних доказів, що підтверджували б реєстрацію за ним права власності на спірне нерухоме майно. У заявника немає правовстановлюючих документів на спірне майно, майнові права заявника Відповідач не порушив.

Нотаріально засвідчена копія рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший міжрегіональний арбітраж» у справі № 240366 від 02.12.2008 року мало місце і ним встановлене право власності ОСОБА_2 на об»екти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Нотаріально засвідчена копія рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший міжрегіональний арбітраж»від 02.12.2008 року є документом, що оформлений належним чином для подання до суду у якості доказу.

Заявник подав до суду заяву після сплину 3-місячного терміну для оскарження рішення третейського суду. У лютому 2010 року представнику ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»було відомо про майнові документи, що стосувалися власності ОСОБА_2 в тому числі і рішення Третейського суду. Підтвердженням цього факту є лист начальника Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради від 20 лютого 2012 року № 0844, в якому зазначено, що «… протоколом наради від 17.02.2010 року по вирішенню спірного питання стосовно оформлення земельної ділянки по АДРЕСА_2 за участю представника ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»та гр. ОСОБА_2 вирішили рекомендувати ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»та гр.. ОСОБА_2 вирішити спірні питання в суді, після чого буде можливо оформлення земельної ділянки у встановленому порядку».

Відповідач-1та його представник не погоджуються з твердженням заявника з приводу не відведення Відповідачу-1 земельної ділянки під будівництво нерухомого майна. Зазначає, що договори №ПР/ДН-3-07 1257/НЮдч від 23.05.2007р. та №ПР/ДН-3-07 /НЮдч від 27.05.2008р. є підтвердженням того, що ФОП ОСОБА_2 виділено у тимчасове користування земельні ділянки в межах відведення залізниці на станції Хортиця Придніпровської залізниці, для складування, переробки наволочних вантажів і розміщення тимчасових споруд. Факт укладання зазначених договорів між ОСОБА_2 та відокремленим структурним підрозділом «Запорізька дирекція залізничних перевезень»Державного підприємства «Придніпровська залізниця»підтверджується також довідкою Головного інженера Запорізької дирекції залізничних перевезень від 25.11.2008 року № 406.

Представник відповідача -1 також вказує, що з позовом про визнання недійсними вказаних договорів, якими в користування ОСОБА_2 були передані земельні ділянки, на яких розташовані спірні об»екти нерухомого майна, заявник до суду не звертався.

Відповідач-1 зазначає, питання недійсності третейської угоди вирішується судом за правилами позовного провадження та не може бути предметом розгляду заяви про оскарження рішення третейського суду. Відповідач вказує про те, що вимоги заявника щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_2 звільнити територію паливного складу, який належить на праві приватної власності Відкритому акціонерному товариству «Запорізький територіальний паливний концерн»та розташований за адресою: АДРЕСА_2 та стосовно зобов'язання ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»скасувати рішення про реєстрацію права власності від 22.12.2008р. (реєстраційний номер: 25897224; тип об'єкта: битовка літ. А; адреса об'єкта: АДРЕСА_1; номер запису: 2489 в книзі: 9), відповідно до якого зареєстровано право власності на битовку літ. А за ОСОБА_2, є неможливими у цьому провадженні, адже відповідно до ч.6 ст.389-4 ЦПК України за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суд має право: 1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, про час та день слухання справи був повідомлені належним чином. Суду надав заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог в судове засідання не з'явилась, про час та день слухання справи була повідомлені належним чином. Сторони не заперечують слухати справу у відсутність третьої особи.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, відповідача-1 і його представника, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж»у справі №240366 від 02.12.2008р., яке було винесено у м. Вільнянську за участю головуючого судді Бородіна А.О., який діяв на підставі угоди про передачу суперечки на розгляд постійно діючого Третейського суду «Перший Міжрегіональний Арбітраж»№ б/н від 18.11.2008р., регламенту «Про постійно діючий Третейський суд «Перший Міжрегіональний Арбітраж», Положення «Про постійно діючий Третейський суд «Перший Міжрегіональний Арбітраж»та за участю позивача -ФОП ОСОБА_2 та відповідача - гр. ОСОБА_4, предметом позовної заяви було: визнання права

приватної власності ФОП ОСОБА_2 на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м., паркан №1, ворота №2, підпірну стінку №3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, та присвоєння об'єкту нерухомості поштової адреси: АДРЕСА_1. Рішенням Третейського суду було вирішено:

1) Присвоїти битовкі літ. А загальною площею 10,9 кв.м., паркану №1, воротам №2, підпірній стіні №3 та замощенню І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

2) Визначити право приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м., паркан №1, ворота №2, підпірну стінку №3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

3) Зобов'язати орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 23, поштовий індекс 69063, код за ЄДРПОУ 03344941) зареєструвати право приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв.м., паркан №1, ворота №2, підпірну стінку №3 та замощення І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж»у справі №240366 від 02.12.2008р., заявник 26.01.2012 року подав до Вільнянського районного суду заяву про оскарження Рішення постійно діючого Третейського суду, в якій просить скасувати Рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж»від 02.12.2008 року по справі № 240366

за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права приватної власності фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв. м, паркан № 1, ворота № 2, підпірну стінку № 3 та замощення 1, що розташовані за адресою, що розташовані за адресою : АДРЕСА_3 та присвоєння об»екту нерухомості поштової адреси: АДРЕСА_1.

Як було встановлено в судовому засіданні оскаржуваним рішенням третейського суду фактично обумовлено обов'язок Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності на ФОП ОСОБА_2 на битовку літ. А та ін. майно. Тобто фактично ОП ЗМБТІ, яке є державною установою, повинно було бути стороною по справі, що суперечить вимогам Закону України «Про третейські суди».

У відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про третейські суди», справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа, організація чи казенне підприємство, не підвідомчі третейським судам.

ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»володіє нерухомим майном інв. № 1352 -будівля автовагової, інвентарний № 2351- гараж з побутовими приміщеннями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на підставі Наказу начальника Регіонального відділення по Запорізькій області Фонду Державного майна України № 1613 від 28.12.1998р. та Акту № 4 від 26.04.1999 року,що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОП ЗМБТІ від 08.07.2004 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про третейські суди»: «Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону».

Згідно зі ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Під порушенням права

розуміється такий стан суб'єктивного права, при якому особа випробувала протиправне вплив з боку правопорушника, унаслідок чого воно уменшилось або ліквідовано як таке. Порушення права зв'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право цілком або частково.

Відмовляючи ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»в задоволені заяви про скасування Рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж»суд виходить з того, що строк оскарженні рішення третейського суду сплинув.

Відповідно до. ст. 51 Закону України «Про третейські суди»( в редакції, що діяла на момент винесення рішення третейського суду) рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.

Згідно ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом»якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Тобто до тих правовідносин з приводу оскарження рішення третейського суду, винесеного 02.12.2008 року необхідно застосовувати положення тієї редакції Закону України «Про третейські суди», що діяла на момент винесення цього рішення.

Таким чином редакція Закону України «Про третейські суди», що діяла на момент винесення рішення третейського суду, дозволяла оскарження рішення третейського суду лише сторонам по справі та лише протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.

У даній справі зазначений строк сплинув і він не може бути відновленим чи продовженим, навіть законом, оскільки закон не має зворотної дії в часі у відповідності до ст. 58 Конституції України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 51 Закону України Про третейський суд», 389-1 -389-6 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовитив задоволенні заяви ВАТ «Запорізький територіальний паливний концерн»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа без сомостійних вимог: ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»про скасування Рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Перший Міжрегіональний Арбітраж»від 02.12.2008 року по справі № 240366 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права приватної власності фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 на битовку літ. А загальною площею 10,9 кв. м, паркан № 1, ворота № 2, підпірну стінку № 3 та замощення 1, що розташовані за адресою : АДРЕСА_3 та присвоєння об»екту нерухомості поштової адреси: АДРЕСА_1у зв»язку з пропуском строку на оскарження рішення і залишити рішення третейського суду без змін.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.Д. Беспалько

11.05.2012