Рішення № 23943123, 19.04.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2012 р. Справа №18/315/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз", вул. Героїв Бресту, 46, м. Кременчук, Полтавська область,39601

про стягнення грошових коштів у сумі 414 662,65 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дор.№ 14-333 від 16.03.12 р.

від відповідача: ОСОБА_2 дор. №19/1649 від 01.06.2011 року

ОСОБА_3 дор. №19/1048 від 03.04.2012 року

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 414662,65 гривень, з яких 194 357,51 гривень пені, 37 529,81 гривень - 3% річних, 182 775,33 гривень інфляційних за договором купівлі - продажу природного газу №14/202/11 від 31.01.2011 року .

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач проти позову заперечує, вказує на помилки позивача при нарахуванні суми позову, просить звільнити його від відповідальності за порушення зобов'язання (відзив на позов №19/793 від 14.03.2012р., арк. 1-5, том 2 справи, клопотання №19/414 від 20.03.2012р., арк.25-26, том 3 справи, клопотання №19/466 від 19.04.2012р., том 3 справи).

Розглянувши клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи, керуючись Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затверджено рішенням ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30 і рішенням зборів суддів господарського суду Полтавської області від 08.12.2010 р. (згідно якого формування колегій покладено на керівництво суду), голова суду дійшов до висновку про те, що вирішення даного спору не потребує колегіального розгляду з урахуванням викладеного, клопотання відповідача від 05.04.2012 р. про колегіальний розгляд справи задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив :

31 січня 2011 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 14/202/11 (копія - арк.14-18, том 1 справи).

Згідно з умовами договору (п.1.1) позивач (продавець) зобов'язався передавати у власність відповідача (покупця) у 2011 році імпортований природний газ, а покупець - приймати та оплачувати газ на умовах даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Продавець передає Покупцеві у 2011 році газ в обсязі до 2200,0 тис.куб.м.

Пунктом 3.5 даного Договору встановлено, що кількість газу, поставленого Покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються Продавцем і Покупцем.

Ціна газу передбачена розділом 5 договору, порядок і умови проведення розрахунків - розділом 6. Так, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місцем поставки газу (п.6.1).

Пунктом 10.6 Договору встановлено, що строк позовної давності за Договором та по стягненню неустойки встановлюються тривалістю у 3 (три) роки).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2011р. і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

У 2011 році сторонами підписано додаткові угоди до даного договору, якими, зокрема, змінювалася ціна газу і обсяги постачання (арк.19-25 справи). Також згідно додаткової угоди № 3 від 27.07.2011 р. з 1 липня 2011 року в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер Договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим Договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому Договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Дана додаткова угода поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 липня 2011 року, і діє протягом дії цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов вказаного Договору позивачем протягом 2011 року було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 40 247 576,23 грн. з урахуванням тарифу на послуги з транспортування газу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії - арк.26-39, том 1 справи).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором № 14/202/11 від 31.01.11р. щодо своєчасного проведення розрахунку за прийнятий природний газ не виконував належним чином, оплату за отримані обсяги газу проводив з порушенням встановлених договором строків.

Відповідальність сторін за договором від 31.01.2011р. встановлена розд.7 договору. Так, за несвоєчасну оплату переданого газу у строк зазначений п.6.1 Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу (п.7.2). За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України (п.7.1 договору).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача пеню відповідно до умов Договору, 3 % річних та інфляційні втрати (на підставі ст.625 ЦК України) за договором від 31 січня 2011 року № 14/202/11, що становить відповідно:

пеня - 194 357,51 грн.

3 % річних - 37 529,81 грн.

інфляційні втрати - 182 775,33 грн.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У відзиві на позов № 19/793 від 14.03.2012 р. (арк.1-5, том 2 справи) відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що несвоєчасне виконання ним своїх зобов'язань по договору сталося не з його вини, а було зумовлено винними діями кредитора (позивача), зокрема, систематичним невиконанням своїх зобов'язань з оплати послуг по транспортуванню природного газу, тощо. Аналогічну позицію відповідач викладає і у клопотанні № 19/4141 від 20.03.2012 р. про звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 14/202/11.

Вказані доводи відповідача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач довільно, на свій розсуд тлумачить норми чинного законодавства.

Як встановлено приписами ст. 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.97 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Дана правова позиція підтверджується і судовою практикою, зокрема викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року у справі № 15/065-11.

Судом здійснено розрахунок розміру пені, річних та інфляційних, заявлених до стягнення, з використанням калькулятора ІПС "Законодавство".

За результатами перерахунку суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 193432,82 грн. пені, 37351,27 грн. - 3 % річних та 67575,19 грн. інфляційних.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до вимог ст.82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками процесу, а також доказів, витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.

Судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кременчукгаз" (код ЄДРПОУ 03351734, МФО 391139, рахунок 260383035436 у ВАТ "Державний ощадний банк України", м. Кременчук, пров.Героїв Бресту,46, м. Кременчук, 39601) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720, п/р 26002301921 у ПАТ "Державний ощадний банк України, код банку 300465, вул.Б.Хмельницького,6, м. Київ, 01001) - 193 432,82 грн. пені, 37 351,27 грн. річних, 67 575,19 грн. інфляційних, 5 967,19 грн. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В іншій частині позову - відмовити.

Суддя Тимощенко О.М.

Повне рішення складено 23.04.2012 року

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією