Постанова № 23942917, 08.05.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р. Справа № 5019/2675/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства агрофірма "Зоря ім. Плютинського" на рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.12 р. у справі № 5019/2675/11 (суддя Павлюк І.Ю.)

за позовом Заступник прокурора Рівненського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське"

до Приватного акціонерного товариства агрофірма "Зоря ім. Плютинського"

за участю третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

про стягнення 769565,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Яремчук Є.М., директор;

відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 374 від 20.02.2011 року.;

третьої особи - ОСОБА_4, довіреність № 12 від 20.07.2010 року;

прокуратури - Рункевич І.В., посвідчення № 82 від 05.11.2010 року.

В судовому засіданні 08.05.2012 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року змінено склад колегії суддів у справі № 5019/2675/11, утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М., суддя Коломис В.В.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Рівненського району в інтересах держави в особі позивача - Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" (далі - ПАТ "СП "Шубківське") звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма Зоря ім. Плютинського" (далі - ПрАТ "Агрофірма Зоря ім. Плютинського") про стягнення 769565,00 грн. заборгованості за договором про сумісну діяльність № 80 від 15.05.2007 року (далі - договір № 80).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 року (суддя Павлюк І.Ю.) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Прокурор, представники позивача та третьої особи в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 07.02.2012 року прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 4 ГПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам не відповідає, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 15.05.2007 року між Державним сільськогосподарським підприємством "Шубківське", правонаступником якого є ПАТ "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське", (сторона-1) та Закритим акціонерним товариством Агропромислова корпорація "Зоря", правонаступником якого є ПрАТ "Агрофірма Зоря ім. Плютинського", (сторона-2) було укладено договір про сумісну діяльність № 80, за яким сторони зобов'язались шляхом об'єднання зусиль спільно діяти у сфері агропромислового комплексу для досягнення таких спільних господарських цілей як організація виробництва сільськогосподарської продукції. У відповідності до пункту 3.1. Договору № 80 сторона-1 зобов'язалась з моменту підписання Договору на цілі сумісної діяльності виділити земельну ділянку стороні-2, зазначену в додатку 1. Пунктом 3.2. Договору визначено, що сторони зобов'язались використовувати цю земельну ділянку для спільного вирощування сільськогосподарських культур, згідно технологій прийнятих в ЗАТ АПК "Зоря". Розрахунок сторін проводиться продукцією, яка буде одержана на вказаній земельній ділянці в процентному відношенні до фактичних затрат сторін у вирощуванні сільськогосподарських культур. Згідно пункту 3.3. Договору, при зміні обсягу використання землі, сторони вносять відповідні зміни та доповнення в цей договір, у тому числі уточнюють свою дольову участь у сумісній діяльності.

Статтею 1130 ЦК України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Положеннями ст. 1132 ЦК України встановлено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України та ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За правилами ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Системний аналіз умов договору № 80 (щодо предмету, прав та обов'язків сторін, порядку розрахунків, строку дії договору) свідчить, що вони притаманні для відносин найму (оренди). Колегія суддів вважає, що договір № 80 вчинено сторонами для приховання правочину оренди земельної ділянки, відтак до спірних відносин підлягають застосуванню правилами щодо найму (оренди).

Згідно ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Колегія суддів зазначає, що визнання недійсним договору № 80 є самостійним предметом оскарження по іншій справі. При цьому, відповідно до ст. 207 ГК України, як виняток із загального правила, зобов'язання щодо договорів оренди та про сумісну діяльність за своїм змістом можуть бути припинені на майбутнє, оскільки при визнанні недійсними таких договорів неможливо застосувати реституцію та повернути усе одержане за ним. Відтак, вимоги про стягнення заборгованості за 2009-2011 роки згідно Договору № 80 підлягають розгляду по суті, оскільки на час звернення до суду із даним позовом договір № 80 є чинним.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про задоволення позову, місцевим господарським судом не було враховано, що згідно Договору № 80 сторона-1 зобов'язалась з моменту підписання договору на цілі сумісної діяльності виділити земельну ділянку стороні-2, зазначену в додатку 1. Пунктом 3.2. Договору № 80 визначено, що сторони зобов'язуються використовувати цю земельну ділянку для спільного вирощування сільськогосподарських культур, згідно технологій прийнятих в ЗАТ АПК "Зоря". Розрахунок сторін проводиться продукцією, яка буде одержана на вказаній земельній ділянці в процентному відношенні до фактичних затрат сторін у вирощуванні сільськогосподарських культур. Додатком № 2 до Договору № 80 сторони погодили, що при вирощувані озимого ріпаку урожаю 2008 року, процентне співвідношення фактичних затрат буде становити (площа посіву 757 га): сторона-1 3%, сторона-2 97%. Щодо взаєморозрахунків за 2008 рік сторони претензій не мають.

Щодо розрахунків за 2009 рік колегія суддів зазначає наступне. Додатком № 3 до Договору № 80 сторони погодили, що структура посівних площ на землях сторони-1 у 2009 році: озима пшениця 524 га, озимий ріпак 476 га, пар 206 га. Разом 1206 га. За використання ріллі сторона-2 сплачує стороні-1 за кожен гектар три центнери зерна (пшениці, кукурудзи). Додатком № 4 до Договору про спільну діяльність № 80 сторони погодили, що структура посівних площ на землях сторони-1 у 2009 році: пар 49 га. За використання ріллі сторона-2 сплачує стороні-1 за кожен гектар три центнери зерна (пшениці, кукурудзи). Додатки № 3 та № 4 не містять вказівки на дату їх складання та набрання ними чинності. Позивач за використання землі у 2009 році виставив відповідачу рахунок № 39 від 30.09.2009 року на суму 274485,00 грн. Однак, формулювання, зазначене у додатках № 3 та № 4 до Договору №80, виключає можливість достовірно встановити розмір площі земельної ділянки, яка передавалась в оренду стороні-2 (1206 га, 49 га чи 1255 га). В матеріалах справи відсутні будь-які акти прийому-передачі земельних ділянок у 2009 році. Крім того, процентне відношення фактичних затрат на 2009 рік (згідно п. 3.2. Договору № 80) сторонами не визначалось. Вказане виключає можливість визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем за 2009 рік.

Щодо розрахунків за 2010-2011 роки колегія суддів зазначає наступне. Позивач за використання землі у 2010-2011 роках виставив відповідачу рахунок № 36 від 21.12.2010 року на суму 274845,00 грн., № 35 від 30.09.2009 року на суму 401600,00 грн. Однак процентне відношення фактичних затрат (згідно п. 3.2. договору № 80), структура посівних площ сторонами на 2010-2011 роки не визначались. В матеріалах справи відсутні будь-які акти прийому-передачі земельних ділянок у 2010-2011 роках. Вказане виключає можливість визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем за 2010-2011 роки.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд не звернув також уваги на те, що згідно пункту 3.2. Договору № 80 розрахунок сторін проводиться продукцією, яка буде одержана на земельній ділянці в процентному відношенні до фактичних затрат сторін у вирощувані сільськогосподарських культур. Додатками № 3 та № 4 до договору № 80 передбачено, що за використання ріллі сторона-2 сплачує стороні-1 за кожен гектар три центнери зерна (пшениці, кукурудзи). Тобто, зазначені умови не містить чітко визначеного переліку (асортименту) продукції (зернових культур), що підлягають передачі позивачу у справі, а також не містить умов поставки такої продукції (зерна). Умови Договору № 80 передбачають проведення розрахунків в натурі, а не коштами. Враховуючи, що сторони не вносили змін до даного договору у встановленому законом порядку, позовні вимоги щодо відшкодування вартості зерна в грошовому виразі та визначення його розміру позивачем, виходячи з власної ціни зерна, є безпідставними.

Факт укладання договору із державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючисть" 30.05.2007 року не є належним доказом, який свідчить про наявність зобов'язань у відповідача, оскільки, відповідач не заперечує факт укладання договору про сумісну діяльність 15.05.2007 року. Наявність в матеріалах справи актів звірки взаємних розрахунків, акту взаємозаліку однорідних вимог та прибуткових касових ордерів також є неналежним доказом по справі, оскільки з даних актів не вбачається, що дані акти складені саме у зв'язку із використанням земельної ділянки згідно Договору № 80.

Відтак, висновки місцевого суду щодо доведеності позовних вимог є хибними, оскільки, відповідно до приписів ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з матеріалів справи, судова колегія приходить до висновку, що прокурор та позивач не довів належними доказами фактів порушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів при виконанні договору про спільну діяльність.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 року у справі № 5019/2675//11 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, судовий збір за розгляд останньої на підставі ст.49 ГПК України підлягає відшкодуванню скаржнику з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрофірма Зоря ім. Плютинського" задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 року у справі №5019/2675/11 скасувати.

Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Агрофірма Зоря ім. Плютинського" (35314, Рівненська область, Рівненський район, с. Зоря, пл. Жовтнева, 2, код 25319777) 7695,65 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.