Рішення № 23942847, 03.05.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2012 р. Справа № 5024/264/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новомосковськ Дніпропетровської області,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон,

про стягнення 143 018 грн. 58 коп.

За участю представників:

позивача - ОСОБА_3- представник, довіреність від 01.11.2011р.;

відповідача - ОСОБА_4- представник, довіреність від 08.09.2010р.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 143 018 грн. 58 коп. заборгованості за договором поставки № ДГ-0110-03 від 22.01.2010 р. Зазначена сума складається з 94400грн.00коп. основного боргу, 4531грн.20коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 36751грн.34коп. з урахуванням 35% річних, 7336грн.04коп. пені. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 525, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 193. 218. 232 ГК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на неукладеність договору поставки № ДГ-0110-03 від 22.01.2010 р. та відсутність факту прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача через невизначеність дати оплати поставленого товару.

Ухвалою по справі від 10.04.12 р. продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 638 200,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: ВН-000006 від 22.01.2010 p., ВН-000055 від 01.02.2010 p.. ВН-000056 від 18.02.2010 p., ВН-000336 від 10.06.2010 p., ВН-000643 від 26.08.2010 p., ВН-0000000000002 від 09.01.2011 р.

Договір поставки № ДГ - 0110-03 від 22 січня 2010 р., що наданий сторонами та на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, позивачем не підписаний тому, з огляду на положення ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, вказаний договір не є укладеним, не дивлячись на підписання сторонами додаткових угод № 1 від 01.02.2010 р. та № 2 від 20.09.2010 p.

Відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений товар і перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 543 800,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 16.02.2010 р. по 27.10.2010 p., рухом коштів по розрахунковому рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 16.11.2010 р. по 28.12.2010 р.

Таким чином, станом на день звернення до господарського суду заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар складає 94 400 грн., що підтверджується двухстороннім актом звіряння взаєморозрахунків сторін за період з 01.01.09 по 31.01.12 (а. с. 30).

Відповідно до положень ч. 2 ст.. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надіслав відповідачеві претензію від «24»січня 2012 року за № 2401-05 (а. с. 29) з вимогою про сплату заборгованості в сумі 94 400 грн., що підтверджується засвідченою копією поштової квитанції та описоу вкладення від 25.01.12 р. (а. с. 31). Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання. З урахуванням строку поштового обігу, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання починаючи з 08.02.12 р.

Представлені позивачем рахунки фактури не приймаються судом до уваги, у зв'язку з неподанням позивачем доказів їх направлення -отримання відповідачем.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи неукладеність договору поставки № ДГ - 0110-03 від 22 січня 2010 р. позовні вимоги щодо стягнення пені не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи неукладеність договору поставки № ДГ - 0110-03 від 22 січня 2010 р. позовні вимоги щодо стягнення 35% річних не підлягають задоволенню.

За розрахунком суду, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 188,80грн. та 100,59грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 94400грн.00коп. основного боргу, 188грн.80коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 100грн.59коп. з урахуванням 3% річних. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - АДРЕСА_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код -НОМЕР_2, адреса -АДРЕСА_2 94400грн.00коп. основного боргу, 188грн.80коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 100грн.59коп. з урахуванням 3% річних, 1893грн.79коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "11" травня 2012 р.