Рішення № 23942799, 10.05.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.12 Справа № 5021/281/12.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми», м. Суми

про стягнення 110 300 грн. 45 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №17 від 03.01.2012р.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 110 300 грн. 45 коп. заборгованості по договору про відшкодування витрат з утримання, технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення №221 від 01.10.2011р., а саме: 109 441 грн. 89 коп. основного боргу, 296 грн. 87 коп. інфляційних витрат та 561 грн. 69 коп. - 3 % річних.

В судовому засіданні 03.05.2012р. представник позивача усно пояснив, що відповідач частково суму заборгованості сплатив, станом на 03.05.2012р. заборгованість по договору №221 від 01.10.2011р. відповідача перед позивачем щодо основного боргу складає 34 441 грн. 89 коп.

В дане судове засідання представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог №1744 від 10.05.2012р., в якій зазначив, що в зв'язку з оплатою відповідачем частини заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача по договору №221 від 01.10.2011р. заборгованість в сумі 36 164 грн. 92 коп., а саме: 34 441 грн. 89 коп. основного боргу, 769 грн. 89 коп. інфляційних витрат та 953 грн. 95 коп. - 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору про відшкодування витрат з утримання, технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення №221 від 01.10.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався здійснювати утримання, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення будівель та споруд зазначених в переліку, що є невід'ємною частиною цього договору, а відповідач зобов'язується відшкодувати позивачу витрати понесені ним на утримання, технічне обслуговування, технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення будівель та споруд зазначених в цьому договорі в межах затверджених органом місцевого самоврядування тарифах.

Відповідно до п. 2.3.1 договору, відповідач зобов'язаний в порядку на умовах та в строки визначені договором відшкодувати позивачу витрати понесені ним на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення будівель та споруд зазначених в цьому договорі в межах затвердженого органом місцевого самоврядування тарифу.

Згідно п. 3.3 вказаного договору відповідач розраховується з позивачем щомісячно до 25 числа наступного за звітним місяця, на підставі актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача.

При цьому, позивач зобов'язаний у строк до 10-ого числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт (надання послуг) передбачених даним договором, надати відповідачу для підписання належним чином оформлений (підписаний та скріплений печаткою) акт у двох примірниках, що підтверджують виконання робіт на 100 % (пункт 3.4.1 договору.)

Строк дії договору визначений у п. 6.1 договору, а саме: даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2011р. Договір вважається автоматично пролонгований на 1 календарний рік, якщо сторони не заявили про його розірвання до закінчення строку дії (пункт 6.2 договору).

Представник позивача пояснив, що за період з жовтня 2011р. по грудень 2011р. включно позивачем виконано робіт на загальну суму 159 441 грн. 89 коп.

Однак, відповідач систематично порушував строки проведення розрахунків встановлені п. 3.3 договору та на день подання позову до суду, відповідач заборгував позивачу за виконання робіт (надання послуг) 109 441 грн. 89 коп. за період з жовтня 2011р. по грудень 2011р. включно.

Факт отримання відповідачем послуг за договором підтверджується матеріалами справи, а саме рахунками-фактури та актами здачі-прийняття виконаних позивачем робіт (надання послуг), на яких міститься підпис та печатка відповідача. Копії вказаних рахунків-фактури та актів здачі-прийняття виконаних позивачем робіт (надання послуг) долучені до матеріалів справи (а.с. 18 - 21).

Крім цього, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №50 від 06.01.2012р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 100 900 грн. 39 коп. в місячний строк з дня отримання даної претензії (в підтвердження направлення відповідачу претензії позивачем подано копію опису поштового вкладення).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем склала 109 441 грн. 89 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

В дане судове засідання представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог №1744 від 10.05.2012р., в якій зазначив, що в зв'язку з оплатою відповідачем частини заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача по договору №221 від 01.10.2011р. заборгованість в сумі 36 164 грн. 92 коп., а саме: 34 441 грн. 89 коп. основного боргу, 769 грн. 89 коп. інфляційних витрат та 953 грн. 95 коп. - 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідачем доказів сплати 34 441 грн. 89 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Крім цього, згідно заяви про зменшення позовних вимог за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 953 грн. 95 коп. - 3% річних та 769 грн. 08 коп. інфляційних витрат за період з 25.11.2011р. по 10.05.2012р. включно (п. 4.1 договору №221 від 01.10.2011р. визначає, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 953 грн. 95 коп. - 3% річних та 769 грн. 08 коп. інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» (40013, м. Суми, вул. Котляревського, 2/5, код 36067295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 34 441 грн. 89 коп. основного боргу, 769 грн. 89 коп. інфляційних витрат, 953 грн. 95 коп. - 3% річних та 2 223 грн. 31 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. Резніченко

Повне рішення складено 11.05.2012р.