Ухвала суду № 23942723, 26.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"26" квітня 2012 р. Справа № 2/17-5100-2011

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант"

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант" (код 31976914).

Суддя Бахарєв Б.О.

Представники сторін:

Від заявника: голова ліквідаційної комісії Дворніченко О. О. (рішення засновника).

Суть спору: про банкрутство.

До господарського суду Одеської області звернувся голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант" з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант" в зв'язку з тим, що вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2011 р. порушено провадження у справі 2/17-5100-2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант" в порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне:

27.07.2011р. засновниками ТОВ „Лізингова Компанія-Гарант", прийнято рішення про припинення юридичної особи ТОВ „Лізингова Компанія-Гарант" шляхом його ліквідації у добровільному порядку та призначення ліквідаційної комісії, згідно протоколу № 234 загальних зборів учасників.

05.10.2011р. прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Лізингова Компанія-Гарант" у зв'язку з тим, що активи підприємства значно менше пасивів, що унеможливлює повне погашення боргових зобов'язань перед всіма кредиторами.

В своїй заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Лізингова Компанія-Гарант" посилається на те, що при здійснені ліквідаційної процедури з 01.08.2011 р. по 05.10.2011 р. ліквідаційною комісією була проведена інвентаризація майнових активів ТОВ „Лізингова Компанія-Гарант", за результатами якої було встановлено, що майнових активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Головою ліквідаційної комісії Дворніченко О.О. зазначено, що активи боржника (майно, грошові кошти, дебіторська заборгованість) становлять у сукупності значно менше пасивів (кредиторської заборгованості).

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 3 ст. 110 Цивільного кодексу України передбачено, якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Таким чином, підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) до господарського суду із заявою про визнання боржника банкрутом згідно положень ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність рішення боржника про його ліквідацію, наявність вимог до нього кредитора (кредиторів), недостатність вартості майна боржника для задоволення даних вимог кредитора (кредиторів), рішення про звернення до господарського суду про порушення справи про банкрутство.

Частина 4 ст. 105 Цивільного кодексу України встановлює, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу та затвердження його відповідно до ст.111 ГК України.

Даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 11.06.2008 р. по справі № 32-24-2/17-08-437, від 10.03.2010 р. №27/122Б, від 19.01.2010р. №Б-19/156-08.

Згідно ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При досліджені матеріалів справи, судом встановлено, що не надано доказів неплатоспроможності товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант", а саме ліквідаційною комісією не здійснено оцінки майна товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант" також, не надано доказів недостатності грошових коштів на розрахункових рахунках товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант", для задоволення вимог кредиторів.

Для належного застосування судами норм законодавства про банкрутство та про можливість припинення порушеного провадження у справі про банкрутство з інших підстав, окрім тих, які передбачено статтею 40 Закону наголошується в частині 5 Рішення Конституційного суду України N 5-рп/2007 від 20.06.2007 року у справі N 1-14/2007 за конституційним зверненням ВАТ "Кіровоградобленерго" про офіційне тлумачення положень частини восьмої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, підстав для подальшого розгляду справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант" за спрощеною процедурою передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не має, оскільки заявником не було дотримано загального порядку ліквідації юридичної особи, не здійснено оцінки наявного майна, що в свою чергу унеможливлює встановлення факту неплатоспроможності товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант".

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, на даний час підстави для розгляду справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант" зі застосуванням ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, господарський суд припиняє провадження по справі № 2/17-5100-2011.

Керуючись ч.7 ст. 12, ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. п.1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 2/17-5100-2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія - Гарант" -припинити.

2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2011 р.

Копію ухвали надіслати: заявнику, відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції в Одеській області, державному реєстратору, Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси, перший відділ ДВС Приморського району м. Одеси.

Повний текст Ухвали підписаний 03.05.2012 р.

Суддя Бахарєв Б.О.

Підлягає публікації в ЄДРСР