ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
"04" травня 2012 р.Справа № 5016/1805/2011(8/86)
м.Миколаїв
За позовом: Заступника прокурора Миколаївської області в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3
до відповідача: Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара", 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний концерн "Укроборонпром", 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 36
про: стягнення коштів у сумі 10 900 000,00 грн.
Суддя Семенчук Н.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: не з"явився
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 36/7д від 04.04.2011 року
Від ІІІ-ї особи: ОСОБА_3, довіреність № USE-001-481 від 16.01.2012 року
В засіданні приймає участь прокурор: Круш Т.О.
СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансової підтримки в сумі 10 900 000, 00 грн., посилаючись на приписи статей 526, 530, 1046, 1049 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 1997-1998 років Міністерством промислової політики України було укладено ряд договорів направлених на фінансову підтримку суднобудівної галузі промисловості, так між позивачем та відповідачем було укладено договір від 04.09.1997 р. № 7373/07 на закінчення будівництва рефрижераторних суден на підставі якого та додаткової угоди відповідачу Міністерством було надано 10 900 000,00 грн., які відповідачем не повернуті до Державного бюджету України, що стало підставою для звернення до суду.
У відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" посилався на недоведеність суми позову, оскільки надані позивачем платіжні доручення не містять посилання саме на договір від 04.09.1997р. № 7373/07, а сама сума згідно цих доручень становить 3 000 000 грн., зазначав, що згідно з пунктом 2.2 договору повернення коштів повинно було здійснено після 01.01.2000 р., але згідно пункту 6.1 -до 01.01.2005р., у зв'язку з чим відповідач вважав, що позивачем пропущено строк позовної давності без наявності поважних на те причин. А лист заводу від 18.09.2009р. № 36/814 був направлений після закінчення строку дії договору, а відтак строк дії договору сторонами не продовжувався, що є підставою для відмови у позові.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.08.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції на підставі статей 256, 257, 264 та 267 Цивільного кодексу України дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача про застосування позовної давності, зазначивши щодо відсутності поважних причин пропуску позовної давності.
За апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Миколаївської області Одеський апеляційний господарський суд переглянувши рішення господарського суду Миколаївської області від 08.08.2011р. в апеляційному порядку, постановою від 06.10.2011 року залишив його без змін з тих же підстав.
Згідно постанови Вищого господарського суду України від 27.12.2011 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2011р. у справі № 5016/1805/2011 (8/86) та рішення господарського суду Миколаївської області скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Відповідно ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Під час нового розгляду місцевий господарський суд зобов'язаний діяти згідно з цими вказівками і не має права ухилитися від їх виконання.
Так, в постанові Вищого господарського суду України від 27.12.2011 року вказано, що Бюджетним кодексом України, Законом України "Про державний бюджет на 2010 рік" Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено не тільки органи стягнення та механізм стягнення до Державного бюджету України несплаченої заборгованості за бюджетними позичками, одержаними суб'єктами господарювання, але й визначено правову природу такої заборгованості. Проте, судами не з'ясовувались, відповідні обставини щодо правової природи спірних правовідносин, природи заявленої до стягнення суми та правового статусу сторін, виходячи з предмету та підстав позову.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.02.2012 року справу № 5016/1805/2011 (8/86) прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено на 14 березня 2012 року о 10 год. 00 хв. Запропоновано Прокурору та позивачу письмово обґрунтувати позовні вимоги з урахуванням вказівок викладених в постанові Вищого Господарського Суду України від 27.12.2011 року. Відповідачу надати відзив по суті позовних вимог з урахуванням вказівок викладених в постанові Вищого Господарського Суду України від 27.12.2011 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.03.2012 року у справі № 5016/1805/2011 (8/86) на підставі ст. 25 ГПК України здійснено заміну первісного позивача по справі Мінпромполітики на його правонаступника - Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, на підставі ст. 27 ГПК України залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний концерн «Укроборонпром».
Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.1997р. між Міністерством Машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України та ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" було укладено договір № 7373/07 на закінчення будівництва рефрижераторних суден, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався виконати роботи по закінченню будівництва рефрижераторних суден згідно контрактів.
Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що оплата за виконані роботи проводиться на зворотній основі і виконується за рахунок коштів від приватизації об'єктів державної власності згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 20.05.1997 р.
Термін повернення коштів визначається після 01.01.2000р. (пункт 2.2 договору).
17.01.2001 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно з умовами якої, відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»від 18.11.99 року № 1242 та листа Міністерства фінансів України від 12.12.2000 року № 031-303/13-604 здійснена реструктуризація заборгованості по цьому договору та додатковій угоді у сумі 10900000 гривень на термін до 01.01.2005 р. зі сплатою її відповідачем щомісячно рівними частинами у розмірі 227083,33 грн., починаючи з січня 2001 року (том 1 а.с. 44).
Так, згідно постанови Кабінет Міністрів України № 467 від 20.05.1997 року з метою недопущення подальшого зменшення обсягів виробництва на суднобудівних підприємствах м.Миколаєва, розширення будівництва суден на експорт та створення умов для оснащення торгівельного і риболовецького флоту країни сучасними суднами Кабінет Міністрів України постановив:
1. Міністерству економіки та Міністерству фінансів забезпечити у 1997 році виділення Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії на завершення будівництва суден згідно з укладеними контрактами із бюджету 57,6 млн. гривень передбачуваних на фінансування державних капітальних вкладень за рахунок надходжень від приватизації об'єктів державної власності.
Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії профінансувати зазначені витрати на поворотній основі державним підприємствам "Суднобудівний завод імені 61 комунара" у сумі 27,6 млн. гривень і "Чорноморський суднобудівний завод" у сумі 30 млн. гривень.
Згідно преамбули Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»№1242 від 18.11.1999 року цей Закон спрямований на ефективне використання виробничого,науково-технічного та експортного потенціалу вітчизняного суднобудування і підвищення його конкурентоспроможності, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, у тому числі іноземних,зниження витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств.
Відповідно до ст.1 цього Закону на період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2005 року впроваджуються такі заходи державної підтримки суднобудівної промисловості: суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, визначених згідно із частиною другою цієї статті, отримані від замовників суден,зараховуються на окремі рахунки цих підприємств, не підлягають безспірному списанню та використовуються лише за цільовим призначенням відповідно до контрактних зобов'язань зазначених підприємств. Ці суми включаються до складу валових доходів таких підприємств з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", в момент здачі судна замовнику, а витрати суднобудівних підприємств, здійснені ними за рахунок авансових платежів та попередньої оплати відповідно до їх цільового призначення, включаються до складу валових витрат з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню, в податковому періоді, на який припадає дата збільшення валових доходів на суму зазначених платежів;
зазначеним підприємствам надається відстрочка на 60 місяців щодо сплати заборгованості перед Державним бюджетом України і державними цільовими фондами за станом на 1 січня 2000 року;
відстрочена заборгованість підлягає щомісячному погашенню рівними частками починаючи з 1 січня 2001 року.
Перелік суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються зазначені заходи, крім підприємств, що є суб'єктами спеціальних(вільних) економічних зон, затверджується Кабінетом Міністрів України за наслідками їх діяльності у 1999 році.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2000 року №978(в редакції чинній на час виникнення правовідносин) до переліку суднобудівних підприємств,для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості включено Державне підприємство "Суднобудівний завод імені 61 комунара", м. Миколаїв ( код згідно ЄДРПОУ14313240 ).
Згідно п. 31 ч. 1 ст. 2 Бюджетного Кодексу України - кредитування бюджету, це операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.
Так, за змістом договору № 7373/07 від 04.09.1997р., додаткової угоди від 17.01.2001р. та даних щодо розподілу коштів державного бюджету при фінансуванні через органи Державного казначейства України, фінансування відповідача відбулось на умовах повернення у визначений строк та за рахунок коштів державного бюджету, що підтверджується також позивачем, згідно пояснень, наданих до суду 03.05.2012 року, та не спростовано відповідачем.
У разі ж надання фінансової допомоги з бюджету на поворотній основі у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом і ці відносини регулюються бюджетним законодавством.
Згідно ст. 1 ЦК України до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, а тому посилання сторін на норми Цивільного кодексу України та обґрунтування ними своїх прав та обов'язків є безпідставним.
Законами України "Про державний бюджет України на 2000 рік", "Про державний бюджет України на 2005 рік" які регулювали відносини з виконання бюджету на час виникнення у відповідача обов'язку з погашення заборгованості перед бюджетом передбачалось застосування механізму стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Статтею 21 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" органи державної податкової служби України визначені у 2010 році органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також заборгованості та відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.
При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, - юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Пунктом 5 частини 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пункт 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначає поняття суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, - господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи, що заявлені заступником прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансової підтримки в сумі 10 900 000, 00 грн. згідно з положеннями ст. 12 ГПК України не підвідомчі господарським судам, то на підставі ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -
У Х В А Л И В:
1. Припинити провадження у справі.
Повний текст ухвали складено 08.05.2012 року.
СуддяН.О.Семенчук
Судове рішення № 23942722, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 04.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5016/1805/2011(8/86). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.