Рішення № 23942420, 19.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.12 р. Справа № 5006/11/53/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Александр», м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 13639821,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00222999,

про стягнення 6 095,04 грн.,

за участю уповноважених представників:

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю №26/18-10 від 11.01.2012р., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Александр», м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 095,04 грн.

Як вбачається з спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13159361 станом на 27.02.2012р. та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Відповідача серія А00 №608393, з метою виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування» привело свою діяльність у відповідності до вищеозначеного Закону: Закрите акціонерне товариство змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування». Оскільки, вказана зміна не є перетворенням товариства, процесуальні дії передбачені ст.25 Господарського процесуального кодексу України не вчинено. При цьому, з огляду на викладене Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00222999, є належним Відповідачем по даній справі.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати поставленої продукції, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми основного боргу станом на 01.02.2012р., копію рахунку - фактури №2/2-1025 від 10.02.2011р., копію видаткової накладної №2/2-1204 від 24.02.2011р., копію довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №154 від 24.02.2011р., копію вимоги №7/1-924 від 22.12.2011р. з підтвердженням її отримання.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 2, 12, 54. 56, 66 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 181, 193, 194, 198, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

14.03.2012р. представником Позивача надано через канцелярію господарського суду пояснення №7/1-220 від 13.03.2012р., у яких зазначено, що ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» було направлено на адресу ТОВ «Компанія «Александр» договір №5945//6890-1-2/1. Позивачем було підписано договір та складено протокол розбіжностей до договору у двох примірниках та направлено Відповідачу для врегулювання розбіжностей, що виникли. Однак ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» у двадцяти денний строк передбачений ч.5 ст. 181 Господарського кодексу України, не було вжито заходів для врегулювання розбіжностей, у зв'язку з чим даний договір є не укладеним, згідно приписів ч.8 ст. 181 ГК України. Тому посилання на договір у довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей є помилковим. Зокрема, щодо інших договірних відносин, між Позивачем та Відповідачем було здійсненно передоплату ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» у розмірі 995,01 грн. за поставку товару згідно наданому 25.10.2010р. рахунку-фактурі №2/2-67-67. 29.11.2010р. згідно видаткової-накладної №2/2-8400 та довіреності №807 від 25.11.2010р. Позивачем було здійснено поставку товару на суму 1990,02грн. 29.11.2010р. Відповідач повністю розрахувався за отриманий товар згідно наведеної накладної. Спір по відношенню цього відсутній.

Разом із зазначеними вище поясненнями було надано акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.03.2012р. підписаний тільки з одного боку ТОВ «Компанією «Александр» із підтвердженням його направлення Відповідачу, копії податкових накладних, копія банківської виписки, лист №7/1-214від 12.03.2012р., копію договору №5945//6890-1-2/1 від 25.10.2010р., копію рахунка-фактури №2/2-6767 від 25.10.2010р, копію довіреності №807 від 25.11.2010р., копію видаткової накладної №2/2-8400 від 29.11.2010р.

28.03.2012р. Відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області разом із супровідним листом №26/07-47 від 27.03.2012р. надано відзив на позовну заяву №26/06-46 від 27.03.2012р., а також копію платіжного доручення №7910 від 15.03.2012р. У наданому суду відзиві Відповідач зазначає, що із сумою боргу не згоден, у зв'язку з тим, що згідно рахунку-фактури №2/2-1025 від 10.02.2011р. та видаткової накладної №2/2-1204 від 24.02.2011р., частково сплачено суму основного боргу у розмірі 3095, 04 грн. відповідно до платіжного доручення №7910 від 15.03.2012р.

18.04.2012р. представником Відповідача супровідним листом №26/06-63 від 17.04.2012р. надані доповнення до відзиву №26/07-64 від 17.04.2012р., а також копії платіжних доручень №8327 від 29.03.2012р., №8554 від 09.04.2012р., відповідно до даних платіжних доручень Відповідачем здійснено сплату на загальну суму у розмірі 400грн. З огляду на що, останнім визначено суму боргу перед Позивачем у розмірі 2600, 00грн.

В судове засідання 19.04.2012р. Представник Позивача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Представник Відповідача у судовому засіданні 19.04.2012р. суму боргу у розмірі 2 600,00 грн. визнав.

Вислухавши в судовому засіданні представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару Відповідачу на підставі видаткової накладної, що відповідає статті 181 Господарського кодексу України.

Згідно видаткової накладної №2/2-1204 від 24.02.2011 року Позивачем поставлено Відповідачу продукцію на суму 12 190,08грн. Відповідачем означений товар прийнято, що підтверджується підписами уповноважених сторін на вказаній накладній. Повноваження Отримувача підтверджуються довіреністю №154 від 24.02.2011р.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Судом приймаються до уваги пояснення Позивача стосовно того, що посилання у довіреності №154 від 24.02.2011р. на договір №5945 від 25.10.2010р. є помилковим, оскільки видаткова накладна №2/2-1204 від 24.02.2011р. не містить посилання на цей правочин та взагалі не можливо, за наявності даних у ній, визначити складання її на підставі договору. Окрім того, матеріали справи містять банківську виписку, на підставі якої здійснено ПАТ«Краматорський завод важкого верстатобудування» передоплату у розмірі 6095,04грн. та чітко визначено призначення платежу «за круги абразивні згідно рахунку №2/2-1025 від 10.02.2011р.» Одночасно, слід зазначити, що у відзиві №26/06-46 від 27.03.2012р. Відповідач вказує на постачання товару згідно з рахунком-фактурою №2/2-1025 від 10.02.2011р. та видатковою накладною №2/2-1204 від 24.02.2011р., факт, що дана поставка є конклюдентним правочином Відповідач не заперечує.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що означені вище первинні документи підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами укладено правочин, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткової накладної Позивач зобов'язується передати у власність Відповідача товар, а останній зобов'язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем докумети є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах позадоговірних відносин. Докази незгоди останнього з належністю виконання Позивачем своїх зобов'язань щодо передачі товару суду не надавалися.

До матеріалів справи додано лист №7/1-924 від 22.12.2011 року, згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 6 095,04грн. Факт отримання Відповідачем зазначеного документу 10.01.2012р. підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.12.2011р.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №270 від 05 березня 2009р. „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача

Повідомлення про вручення поштових відправлень (поштових переказів) повинно бути доставлене за зазначеною відправником адресою.

Вищевказане повідомлення містить адресу Відповідача та підпис його співробитника, що, на думку суду, є належним доказом його отримання.

Крім того, доказів протилежного у розумінні ст.38 Господарського процесуального кодексу України суду не представлено.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що вказаний лист є вимогою про оплату отриманого товару.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з позовної заяви та банківської виписки, Відповідачем до порушення провадження по даній справі була здійснена передоплата за товар на суму 6095,04 грн. Ії не було заявлено Позивачем до стягнення. Отже, залишковою частиною, що підлягає оплаті за поставлений товар становить сума у розмірі 6095,04 грн.

При цьому, після порушення провадження по даній справі Відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 3 495,04грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору в цій частині стягнення заборгованості за поставлений товар. Вказана сплата підтверджена документально, а саме копіями платіжних доручень №7910 від 15.03.2012 року на суму 3095,04грн., №8327 від 29.03.2012 року на суму 200,00грн., №8554 від 09.04.2012р. на суму 200,00грн.

Оскільки погашення заборгованості відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування частини предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює таке припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 22.02.2012 року) заборгованість у розмірі 6 095,04грн. не була погашена, судові витрати, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Таким чином, враховуючи надіслання Позивачем вимоги щодо сплати боргу та отримання її 10.01.2012р., строк виконання зобов'язання по оплаті Відповідачем отриманого товару за видатковою накладною №2/2-1204 від 24.02.2011р., відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, становить - не пізніше 17.01.2012р.

Разом з цим, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем на момент прийняття рішення суду у сумі 2 600,00грн. не виконане.

Одночасно, як зазначалось вище, Відповідачем позовні вимоги в частині сплати основного боргу у розмірі 2 600,00грн. визнано у повному обсязі. Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, в разі визнання Відповідачем позовних вимог, господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ Донецької області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Александр», м.Запоріжжя, основного боргу у розмірі 2 600, 00грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 78, п.1-1 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Александр», м.Запоріжжя, до Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ Донецької області, у частині стягнення 6 095,04грн., задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Александр», м.Запоріжжя, до Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 3 495,04грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» (84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, р/р 2600516581 в АБ „Укргазбанк", МФО 335894, ЄДРПОУ 00222999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Александр» (69000, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 63, р/р 26006000005654 ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, ЄДРПОУ 13639821) суму основного боргу у розмірі 2 600, 00 грн., а також судовий збір у розмірі 1609,50грн.

4. В судовому засіданні 19.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення підписано 24.04.2012р.

Суддя Соболєва С.М.